Вітватерсранд
Вітва́терсранд (африкаанс Witwatersrand, Хребет Білих Вод) — рудний промисловий район і найбагатший у світі золотоносний басейн.
Зміст
Географічне положення
Розташований у провінціях Гаутенг і Фрі Стейт (Південно-Африканська Республіка). Містить комплексні родовища золота й урану. Простягається у вигляді дуги (бл. 450 км з північного сходу на південний захід). Родовища локалізовані у древніх метаморфізованих (див. Метаморфізм) конгломератах.
Історія відкриття та освоєння
1866 у долинах річок Вааль і Оранжева були відкриті розсипні родовища алмазів, у кінці 1860-х — алмазоносні кімберлітові трубки на південному сході від р. Вааль. Це зумовило масове прибуття старателів, зокрема й золотошукачів.
1870 знайдено перше розсипне золото на сході Трансваалю, неподалік м. Лейденбурга (родовище «Відпочинок пілігримів»; африк. Pelgrimsrus, англ. Pilgrim's Rest). 1882 поблизу цього родовища в межиріччі Коматі й Крокодилової було знайдене жильне золото й закладено рудник «Золотий кар’єр». Останній давав рекордний уміст золота в руді — 150–210 г/т, але мав відносно невеликі запаси. Відкриття найбільших родовищ золота Вітватерсранда супроводжувалось зламом наявних геологічних уявлень щодо типів золотих руд. Численні виходи пластів зцементованих конгломератів, які простягалися довгими невисокими гребнями (рифами), виявилися незвичним типом золоторудних тіл.
Золото в рифових конгломератах вперше виявив 1884 геологорозвідник Ян Герріт Бантджес (1840–1914, Південно-Африканська Республіка). 1886 австралійські старателі Дж. Гаррісон і Дж. Волкер виявили поблизу ферми Ланглагте (зараз м. Йоганнесбург) пласт із промисловим умістом золота — «Головний Риф». Верхнє крило пласта (до 40 м від поверхні) містило вже розкладений золотовмісний пірит, з якого золото легко вилучалося традиційними способами (подрібнення й амальгамація). Середній уміст золота становив бл. 19 г/т. Розробку покладів вели спершу відкритим способом і похилими виробками в площині пласта. У подальшому використовували розкриття покладів (див. Розкривні роботи) вертикальними стовбурами й квершлагами (див. Виробка гірнича). Поблизу першої знахідки золота утворено селище старателів «Півмилі пекла» (англ. Hell's Half-Mile), перейменоване 1897 на Йоганнесбург. Протягом десяти років сюди переселилися понад 100 тис. золотошукачів. Свердловини, пробурені в рудні тіла на глибини понад 700 м (1890), дали керни, багаті золотом, а винахід практичного способу вилучення золота ціануванням (процес МакАртура-Форрестів, 1888) забезпечив доцільність видобутку хімічно зв’язаних золото-піритових руд на значних глибинах (розробка з 1890).
Видобуток руд золота в міцних породах потребував значних капіталовкладень. Це сприяло об’єднанню старателів у компанії (артілі) й залученню інвесторів. Домінуючою на рудниках Вітватерсранда 1890-х стала компанія «Об’єднані золоті поля Південної Африки» (англ. Consolidated Gold Fields of South Africa), яка належала Сесілю Джону Родсу. Перша спроба анексувати золотоносні провінції Трансваалю на користь Великої Британії організована Сесілем Родсом і керівником компанії Де Бірс Альфредом Бейтом (1853, Німеччина – 1906, Великобританія), відома як «Рейд Джеймсона» (див. Англо-бурські війни), зазнала поразки від бурів. Боротьба за золото Вітватерсранда спричинила другу англо-бурську війну (1899–1902) й подальшу експлуатацію золотих родовищ під контролем Великої Британії та США.
Характеристика
У Вітватерсранді виявлено 8 промислових покладів конгломератів (т. зв. рифів), які простежуються на 30–50 км (максимально — до 110 км), товщина пластів 1,1–3,5 м. Золото вміщене в метаморфізованому цементі (пірит та ін. сульфіди). Загальні геологічні запаси золота — 31 тис. т, підтверджені до глибини 3,9 км — 16 тис. т, середній уміст металу в рудах 4,9 г/т. Родовища розробляють підземним способом. Середня глибина розробки 1 700–1 800 м Експлуатується також найглибша у світі шахта «Мпоненг» (понад 4 000 м). Річний видобуток золота в останні десятиріччя знижується: у 1970 — понад 1000 т, 1995 — 522 т, у 2017 — 140 т. При збереженні цих обсягів видобутку балансові запаси золота будуть вичерпані за 40–50 років (до 2070). Видобуток урану складає 670–690 т/рік.
Додатково
Золоті родовища Вітватерсранда — унікальне явище природи. Вони забезпечили видобуток понад 40 тис. т золота, що значно перевищує будь-які інші родовища (для порівняння: родовища Клондайка — 300 т, піво-ва Аляски – 950 т, піво-ва Каліфорнії — 3,3 тис. т, Австралії —– 6 тис. т золота).
Вітватерсранд у 20 ст. забезпечував 30–80 % світового видобутку золота.
Ранд — грошова одиниця ПАР — названа на честь унікального золотоносного басейну.
Література
- Appelgryn M. S. Johannesburg: Origins and Early Management, 1886–1899. Pretoria : University of South Africa, 1984. 144 p.
- Kirk J., Ruiz J., Chesley J. et al. The Origin of Gold in South Africa // American Scientist. 2003. Vol. 91. № 6. Р. 534–571.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Гірництво в історії цивілізації. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 486 с.
- Дойл А. К. Англо-бурская война 1899–1902 / Пер. с англ. Москва : КоЛибри, 2018. 712 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Вітватерсранд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вітватерсранд (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
