Газ болотний

Газ боло́тнийбіогаз зі слабким неприємним запахом, що виділяється з дна стоячих водойм у результаті гниття мулу та інших решток рослинного і тваринного походження.

Історична довідка

Учений та політик Б. Франклін у листі (1764) до натураліста Дж. Прістлі описав експеримент, під час якого він підпалив поверхню заболоченого озера в штаті Нью-Джерсі (США).

Перше наукове обґрунтування горіння газів болотних, встановлення наявності в них метану та метанове бродіння (метаногенез) відкрито й досліджено в 1776 фізиком і фізіологом А. Вольта. Він дійшов висновку про існування залежності між кількістю біомаси, що розкладається, та кількістю газу, який виділяється. Уперше зробив хімічний аналіз газу болотного й встановив, що він відрізняється від водню.

Характеристика

Газ болотний — суміш газів, що утворюються у процесі мікробіологічного розкладання рослинних залишків у природних умовах без доступу повітря. Анаеробне бродіння відбувається внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і супроводжується низкою біохімічних реакцій.

Етапи утворення газу:

  • розщеплення мікроорганізмами біополімерів до мономерів;
  • перероблення мономерних біомолекул мікроорганізмами.

Основний компонент газу болотного — метан (CH4; до 95 %). Містить незначні кількості вуглекислого газу (CO2), азоту (N2) й сірководню (H2S).

В Україні значні скупчення газу болотного виявлено в болотистих місцевостях (зокрема Національному природному парку «Тузловські Лимани»).

Додатково

У 2 ст. на території сучасної Німеччини алемани (див. Алеманія), які населяли заболочені землі басейну р. Ельби, вважали, що горючий газ, який скупчується в ямах на болотах, — смердюче дихання дракона. Щоб його задобрити, в болото кидали жертвопринесення, залишки їжі. Люди вірили, що дракон приходить уночі, а його подих залишається в ямах.

Алемани користувались примітивними біогазовими установками: шили зі шкіри тенти, накривали ними болото і відводили болотяний газ шкіряними трубками до житла, де спалювали і використовували тепло для побутових потреб.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Львів : Халіков Р. Х., 2019. 302 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Газ болотний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Газ болотний (дата звернення: 30.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.11.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶