Га Шем

Га Шем (Гашем, Ашем, га-Шем; з івр. ‏השם‏‎, букв. — Ім’я, це ім’я) — в юдаїзмі — один із замінників, евфемізм табуйованого Божого імені, поширений з талмудичної (див. Талмуд) доби.

Згідно з Господніми заповідями (див. Декалог) «не вимовляй імені Господа, твого Бога, надаремно, тому що Господь не вважатиме безкарним того, хто зловживає Його Ім’ям надаремно» (Повт. Зак. 5:11, Вих. 20:7), юдеям заборонено виголошувати втаємничене ім’я Бога. Цим винятковим правом володів тільки первосвященник (один раз на рік, у Святому святих Єрусалимського храму). Відтак у текстах ТаНаХа Боже ім’я кодували чотирма літерами єврейської абетки (тетраграматон, у латинській транскрипції YHWH), а вголос при читанні й молитві вимовляли інші звертання — Адонай, Елохім, Саваоф тощо.