Гелуг
.jpg)
Гелу́г (від тиб. དགེ་ལུགས་པ་, dge lugs — вчення, або закон, чесноти), гелугпа (тиб. དགེ་ལུགས་པ།, dge lugs pa, від гелуг і тиб. ра — школа, букв. — школа чеснот, школа доброчесності), також «нова кадампа», школа / духовний родовід монастиря Ганден — історично найпізніша з чотирьох провідних шкіл тибетського буддизму (поряд із ньїнгмою, сак’єю і каг'ю), заснована філософом і релігійним лідером Чже Цонкапою на початку 15 ст.
Зміст
Історична довідка
Безпосереднім джерелом для лінії гелуг стала духовна традиція іншої тибетської школи буддизму — кадам (кадампа, перша половина 11 ст.), засновником якої є вчитель Атіша. Проте за відомістю і авторитетом нова школа гелуг швидко затьмарила попередницю.
Кадампа розвинула і сформулювала філософсько-світоглядне вчення про бодгічітту (просвітлення свідомості, див. Бодгі), яке згодом призвело до повчань «Лоджонг» (тренування розуму) та «Ламрім» (етапи Шляху) Атіші. Реформатор буддизму лама Цонкапа синтезував вчення трьох ліній кадам, залучив елементи учень шкіл сакья, каг'ю та інших напрямів і сформулював власну доктрину. Її послідовників назвали відтак «нові кадампа», або гелугпа, на відміну від попередників — «старих кадампа».
Гелуг також відома у монгольському світі як «жовта віра» (монг. кулі шашин).
Головний монастир школи, заснований Цонкапою 1409, — Ганден (звідси інша назва — школа Ганден). Його настоятель (Ганден Тріпа) є главою всієї тибето-монгольської гелуг, носієм титулу «Переможець» (тиб. «Г’ялва», санскр. «Джина»), як і самий Будда, а також вважається живим втіленням бодгісаттви співчуття Авалокітешвари.
До кінця 15 ст. традиція Ганден поширилася по всьому тибетському культурному регіону, учнями Цонкапи було засновано нові монастирські осередки.
У 16 ст. лідерам школи вдалося заручитися підтримкою монгольських ханів, набути не тільки релігійне, а й політичне верховенство в Тибеті (утримували до 1950-х). Очільника школи оголосили Далай-ламою. Сформувалися засадові для тибетської теократії інститути делегування вищої влади (тулку, далай-лам і панчен-лам).
У 17 ст. гелугпа цілковито домінувала у Тибеті, об’єднала регіон під своєю владою та витіснила на культурні маргінеси старіші школи, а також утвердилася в Монголії. Поступово вплив гелугпа поширився на всі монгольські та інші народи Центральної Азії, зокрема, на калмиків, бурят (у 17–18 ст.), тувинців (у 19 — на поч. 20 ст.).
Постать засновника
Життєпис Чже Цонкапи називають «намтар» (від тиб. rnam-thar, букв. — житєпис звільнення).
Традиція переказує, що в одному з попередніх життів Чже Цонкапа ще маленьким хлопчиком підніс Будді Шак'ямуні кришталеві чотки і отримав навзамін від нього мушлю. У зверненні до свого учня Ананди Будда передбачив, що хлопчик переродиться в Тибеті й відіграє ключову роль у відродженні його вчення — Дгарми.
За переказом, знаки, які передували народженню Цонкапи, вказували на те, що він стане славетною особистістю. Наприклад, його батькам наснилося, що їхнє дитя буде еманацією боддгісаттв Авалокітешвари, Манджушрі та Ваджрапані. Його майбутній духовний наставник Чодже Дондруб Рінчен побачив у видінні ідама Ямантаку, який провістив, що в майбутньому прийде в Амдо (північно-східний регіон Тибету) і стане його учнем. Цонкапа прийняв від наставника чернечі обітниці у 7-річному віці.
Вважають, що Цонкапа, якого в Тибеті шанобливо називають Чже Рінпоче («Превелебний і Дорогоцінний»), ніколи не пишався особистими духовними досягненнями, а про глибину його медитативної реалізації свідчили лише його випадкові обмовки. Однак він не приховував близького спілкування із Манджушрі, від якого начебто безпосередньо отримував настанови і якого міг виразно бачити. У літературі школи гелуг перед ім'ям Цонкапи зазвичай використовують титул «Велемудрий Наставник».
Вже до кінця 15 ст. учнями Цонкапи були укладені його життєписи, що міфологізували постать засновника та посприяли набуттю школою нової ідентичності як давньобуддійської безперервної традиції, котра простежується аж до легендарного сподвижника Будди Шак’ямуні боддгісаттви Манджушрі.
Загальна характеристика
Філософсько-теоретичним фундаментом школи стало вчення індійської мадг’ямікі за лінією наступності від Нагарджуни до Чандракірті (так звана прасанга, або метод зведення доводів опонентів до абсурду).
У гелуг особливо підкреслено значення вчителя, лами, якого оголошено «четвертою коштовністю» буддизму (після Будди, Дгарми, Сангхи), а віряни та учні дають йому обітницю духовного поклоніння. Особливу увагу традиція приділяє моральності, чернечу дисципліну розглядають як ідеальну основу релігійної освіти та практики. Внаслідок цього переважна більшість лам гелугпа — ченці, а наставник-мирянин у цій традиції — украй рідкісне явище.
На відміну від інших шкіл Тибету, у гелуг існував суворий статут для ченців, до якого входили нехарактерні для тибетців обітниці безшлюбності та невживання алкоголю. Цонкапа закликав також відмовитися від м'ясної їжі, але це правило не прижилося.
Крім того, у гелуг була встановлена вимоглива система освіти, підвищення вченої кваліфікації ченців за змагальної здачі іспитів, а також культ книжності. Вважається, що ґрунтовна філософська підготовка є необхідною передумовою для ефективної медитації, а відтак тантра і сутра піддаються всебічному аналізу під час філософських диспутів. Езотерична лінія в межах гелуг відома як гаден каг'ю.
Навчальний план у програмі монастирської освіти зазвичай охоплює п'ять головних дисциплін: зібрання сутр про досконалість мудрості (Праджняпараміта), філософію «серединного шляху» (Мадг’яміка), теорію пізнання (Прамана), феноменологію (Абгідгарма) та чернечу дисципліну (Віная). Ці предмети підлягають ретельному вивченню за допомогою діалектичного методу, з використанням індійських текстів та їх перекладів, а також індійських та тибетських коментарів до них. При цьому в кожному монастирі найчастіше використовують власні навчальні посібники. Навчання триває від 15 до 20 років. По завершенні цього курсу ченцю присвоюють вчену ступінь геше (доктора буддійської філософії), одного з трьох рівнів: дорампа, цогрампа або лхарампа (найвища). Монаха, який завершив навчання та отримав ступінь геше, вважають кваліфікованим та авторитетним духовним майстром, гідним відданості та поваги послідовників. Згодом геше за своїм бажанням може вступити до одного з тантричних коледжів і завершити тим своє формальне навчання, або повернутися до свого монастиря як викладач, або ж обрати шлях усамітнення для інтенсивних занять медитацією.
Усі тулку (лами-втілення) і настоятелі монастирів також отримують титул Рінпоче, незалежно від рівня освіти.
Ґух’ясамаджа, Чакрасамвара та Ямантака — три головні практики тантри в традиції гелуг (особливо перша), доволі важливою є також практика Калачакри.
Цонкапа заснував 1409 щорічний релігійний фестиваль, який відтоді проводять на початку тибетського нового року (Лосар). Великий молитовний фестиваль, або Монлам Ченмо відтак відомий як одне із найдавніших і наймасовіше свято, що збирає тисячі монахів з Тибету та тибетських громад в інших країнах.
Натепер школою гелуг керує Далай-лама XIV (скорочене ім’я — Тенцзін Ґ’яцо), який одночасно є духовним лідером всіх головних тибетських шкіл та до 2011 був головою тибетського уряду в еміграції (2011 оголосив про складання з себе повноважень політичного лідера). Від 1959 вимушено мешкає в Індії, лауреат Нобелівської премії миру (1989).
Громади гелуг від середини 20 ст. діють також у країнах Європи (Швейцарія, Німеччина, Австрія, Італія тощо), США, Австралії.
Література
- Чже Цонкапа. Большое руководство к этапам Пути Пробуждения : в 5 т. / Пер. с тибет. А. Кугявичюс. Санкт-Петербург : Нартанг, 1994–2001.
- Wallace В. А. Von Tibet nach New York. Arnstorf : Diamant Verlag, 1995. 222 p.
- Laird T. The Story of Tibet: Conversations with the Dalai Lama. London : Atlantic Books, 2006. 470 p.
- Козловский И. А. Избранные лекции по теории и практике религиозного мистицизма : в 2 т. Донецк : Норд-Пресс, 2009. Т. 1: Буддизм. Христианство. 322 с.
- Чже Цонкапа. Большое руководство к этапам пути Мантры (Нагрим Ченмо) : в 3 т. / Пер. с тибет. А. Кугявичус, А. Терентьев. Санкт-Петербург : Нартанг, 2011–2012.
- Донец. А. М. Срединное познание в буддийской традиции Гелуг. Улан-Удэ : Бурятский научный центр Сибирского отделения Российской академии наук, 2016. 330 с.
- Snellgrove D. Indo-Tibetan Buddhism: Indian Buddhists and their Tibetan Successors. Trinity : Orchid Press, 2016. 644 р.
- Dolma Р. Historical Background of dGa'-ldan khri and Its Role // The Tibet Journal. 2019. Vol. 44. № 1. Р. 13–18.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Гелуг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гелуг (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
