Бодгі
Бо́дгі (санскр. बोधि — пробудження, просвітлення) — одне з ключових понять буддизму на позначення вищого знання та вищого стану свідомості, духовного просвітлення. Досягнення бодгі є однією з основних цілей буддизму.
Зміст
Зміст терміна
Бодгі розуміють як стан духовної досконалості, осяяння, всевідання, надзнання, володіння надприродними здібностями. Завдяки досягненню цього «доконечного знання» істота отримує повне звільнення від страждань (див. Мокша, нірвана). За вченням буддизму, досягши стану бодгі, Сіддгартха Гаутама отримав ім’я «Будда» (з санскриту — Пробуджений, Просвітлений).
У філософії буддизму бодгі тлумачили як миттєве, безпосереднє, духовне осягнення справжньої природи речей і всього сущого, непіддатне для описання словами чи знаками. Часом під цим терміном розуміли багатоетапний процес пробудження, часом — саму кульмінацію цього процесу.
Термін багатий на позитивні конотації, передає емоційну силу, подолання недосконалості й набуття непересічних чеснот, позначає об’єкт найблагородніших прагнень.
Буддійські тексти розрізняють три рівні бодгі:
1) шравака-бодгі — просвітлення архата як головну мету шкіл Тхеравади (у такому розумінні синонімічно нірвані);
2) прат’єка-бодгі — просвітлення будди-одинака, який знайшов власний шлях звільнення, але не веде ним інших істот («пробудження-для-себе»);
3) ануттара-сам’як-самбодгі — досконале справжнє просвітлення будд і бодгісаттв як ідеал Магаяни.
Досягнення бодгі
У ранньому буддизмі, а також у Тхераваді досягнення бодгі розуміли як передумову кінцевого звільнення в нірвані для будд і архатів та набуття надприродних здібностей (яснобачення, яснослухання тощо).
У середньовічному буддизмі розвинуто вчення про 37 чинників досягнення бодгі, які об’єднали у 7 категорій (4 основи уважності, 4 правильних зусилля, 4 основи медитативної сили, 5 індрій тощо). Визначено сім основних характеристик бодгі: проникливість, вивчення дгарми, мужність, захопленість, спокій, зосередженість і незворушність.
Різним школам і напрямам буддизму притаманні помітні відмінності у розумінні бодгі. Так, більшість буддійських шкіл Індії вважали, що цей стан досягався поступово-еволюційним шляхом, через низку народжень і завершень. Чань-буддисти Китаю вірили в можливість миттєвого просвітлення [зокрема, Лао-ше (4–5 ст.), Хуей-Нен (638–713) та ін.]. Тибетський тантризм 8 ст. пояснював бодгі як позбавлення всіх затьмарень розуму і розкриття всіх його якостей (у тибетській транскрипції термін передають як «Sangs rgyas», де перше слово означає «повністю очищений», а друге — «повністю розвинений» або «цілковито проявлений»). Буддисти Далекого Сходу (школа «Чистої землі», амідаїзм) тлумачили бодгі як милість, даровану буддою Амітабгою, інтуїтивне розуміння справжньої природи речей, глибинної єдності. Японська школа тендай вчить про 52 стадії наближення до бодгі тощо.
Вважають, що стан бодгі не є межею досконалості (як і стан звільнення — не є припиненням роботи духу).
Споріднені поняття
Бодгі як семантична одиниця є складником низки важливих для буддизму понять — бодгідгарма (просвітлена дгарма), бодгісаттва (істота, спрямована до бодгі), бодгічар’я (істинний шлях до просвітлення), бодгічітта (енергія, що рухає бодгісаттву до просвітлення); власних назв — «Бодгічар’яватара» [поетичний трактат буддійського монаха Шантідеви (7–8 ст., Індія)], Магабодгі (храмовий комплекс, Індія); топоніміки — Бодгі-Гая (Бодх-Гая; місцевість, де Будда Шак’ямуні досяг просвітлення).
Додатково
- Культ священного дерева бодгі, під яким, за буддійським переказом, Гаутама досяг просвітлення став одним із найперших загальнобудійських культів. Дерево бодгі посіло особливе місце у космологічних уявленнях буддизму та його міфологічному комплексі. В образотворчому мистецтві символом «дерева Просвітлення» є парасолька над фігурою Будди Шак’ямуні.
- Західні буддологи звертають увагу на те, що термін «просвітлення», часто вживаний у європейських мовах для перекладу поняття «бодгі», може спотворити його зміст. У європейській свідомості «просвітлення» часто асоціюється з певною історичною й культурною епохою (див. Просвітництво), яка проголосила першість розуму над вірою, торжество науки та раціональної етики над релігією, зневажила аскетизм і містику. У такому розумінні він непридатний для характеристики стану бодгі. Через те, надається перевага термінам «пробудження», «осяяння». Російська школа буддології, навпаки, використовує саме термін «просвітлення», вважаючи поняття «пробудження» невідповідним семантиці російської мови.
Література
- Sudden and Gradual: Approaches to Enlightenment in Chinese Thought / Gregory P. N., ed. Honolulu : University of Hawaii Press, 1987. 474 р.
- Stone J. I. Original Enlightenment and the Transformation of Medieval Japanese Buddhism. Honolulu : University of Hawaii Press, 1999.
- Gethin R. M. L. The Buddhist Path to Awakening. 2nd ed. Oxford : Oneworld, 2001. 400 р.
- Андросов В. П. Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь: монография. Москва : Ориенталия, 2011. С. 127–128.
- Arbel K. Early Buddhist Meditation: The Four Jhānas as the Actualization of Insight. London, New York : Routledge, 2017. 224 р.
- Андросов В. П. Бодхи – это просветление или пробуждение? // Ориенталистика. 2019. № 2(1). С. 21–39.
- Пятигорский А. Буддийская философия мысли / Пер. с англ. С. Остапенко. Москва : КоЛибри, Азбука-Аттикус, 2020. 384 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Титаренко В. В. Бодгі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бодгі (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
