Нірвана
Нірва́на (санскр. निर्वाण, IAST: nirvāṇa; палі nibbāna; тиб. mya ngan las 'das pa — відсутність подиху, задування, згасання, припинення [хвилювання, неспокою,
впливу, переходу до нового життя]) — концепція в дгармічних релігійних системах індійського походження (буддизм, індуїзм, джайнізм та сикхізм), що описує стан кінцевого сотеріологічного (див. Сотеріологія) визволення, звільнення від страждань (дукхи), переривання циклу народжень і смертей (сансари).
У буддизмі
Щонайбільший розвиток ця концепція отримала в буддизмі, де розуміється як:
- свобода від бажань, страждань, уподобань, пристрастей, тобто цілковита відсутність їхнього впливу на прояви життя;
- звільнення з «колеса народжень і смертей», тобто повне припинення їх черговості;
- стан свідомості, в якому дгармо-частки плину свідомості перебувають у спокої;
- найвища мета устремлінь практиків раннього буддизму та послідовників тгеравади, досяжна після викорінення всіх затьмарень свідомості (клеща).
У палійських суттах останній аспект визначено як стан «нірвани із залишком», що властивий архатам та іншим просвітленим істотам. Ці істоти продовжують перебувати тут завдяки групам дгармо-часток (скандг), що залишилися, позаяк тільки після смерті архата скандги розпадаються остаточно.
Нірвана порівняна з «полум'ям страждань», яке «згасає» за відсутності живлення: внаслідок усунення трьох «отрут» — жаги (пристрасті, або лобга), злоби (ненависті, відрази, або доса) та омани (моха) чи ілюзії. Повне набуття «нірвани без залишку» (паринірвана) можливо, коли скандги поглинуті порожнечею (шуньята). Третім різновидом часом називають «непостійну нірвану» — таким є стан Будди, що перевершив крайнощі буття, включно з нірваною та сансарою. Цей стан означують як умиротворення (шанті), деякий «світ нірвани» всередині «світу сансари».
Утім, буддійські тексти не дають визначення нірвани. Власне нірвана — незбагненна думкою й невимовна словами; означена як протилежне всьому, що може бути. За вченням буддизму, вона є абсолютною істиною, як наслідки безпосереднього пізнання ідеї відсутності самості (анатман) та всеосяжної непостійності (анітья).
У палійській «Ніббана паньха сутті» йдеться про те, що знищення спраги (лобга), знищення злості (доса), знищення помилки (моха) зветься «ніббаною». Саме ці три «вогні» буддисти мусять загасити в прагненні до нірвани.
У магаяні Нагарджуни «залишок» тлумачиться інакше, під ним розуміються всілякі рухи думки, уявні конструкти, розумові побудови (вікальпа) та умогляд (дрішті). У «Ратнаавалі» (I, 42) Нагарджуна сказав: «Невірно, що нірвана є небуття (абгава), // Але хіба можна її уявити? // Припинення роздумів про буття та небуття // Має назву нірвана».
У «Ланка-аватара-сутрі» цілий розділ (LXXIV) присвячений обговоренню неправильних тлумачень нірвани індійськими мислителями. Будда вважав помилковим ототожнювати її з: 1) припиненням діяльності скандг, дгату (першоелементів), аятан (засад свідомості); 2) байдужістю до зовнішнього світу; 3) визнанням загальної непостійності, невічності (анітья); 4) визнанням небуття, знищення, анігіляції тощо.
У пізньому індійському і тибетському буддизмі з'явилося поняття «природної нірвани», потрактоване як порожнеча (шуньята), відсутність власного незалежного існування (ніхсвабгава). Відповідно до Шантидеви, «істоти за своєю природою перебувають у нірвані». У традиції дзогчен Лонгчен Рабджам ув'язав нірвану і просвітлення з рігпа — станом чистої та повної присутності, «визволенням як досягненням самовдосконалення», зі станом початкового будди Самантабгадри. Тут, у мить Просвітлення, відпадає потреба у медитації.
Згідно з вченням раннього буддизму, нірвану початково розглядали як контраспект сансари. Пізніше, з часів Нагарджуни, з'явилися вчення, що оголосили нірвану тотожною сансарі, які й заклали філософський фундамент магаяни. Вчення про тотожність сансари та нірвани має дві інтерпретації, які традиційно використовують у буддизмі магаяни:
1) Сансара є ілюзорним аспектом нірвани, який сконструйовано свідомістю, що їх розрізняє. Ілюзія сансари зникає після урозуміння справжньої реальності (подібно до того, як зникає «змія», що нею видалася в темряві мотузка, після усвідомлення цієї помилки).
2) Оскільки сансара є такою лише співвідносно нірвани, а нірвана — лише щодо сансари, то ні сансара, ні нірвана не мають самобуття. Їхньою загальною справжньою природою, татгатою (букв. — таковістю), є порожнеча, шуньята. Бодгісаттва, осягаючи порожнечу сансари і нірвани, знаходить стан Будди.
Тгеравада зберегла ранньобуддійське протиставлення нірвани та сансари в ранзі основної сотеріологічної проблеми. Це протиставлення узято як визначальне у вченні про те, як запобігти стражданням сансари та досягти звільнення через нірвану. На відміну від магаяни, тгеравада й надалі вважає двоїстість нірвани і сансари непереборною.
«Апофатичний» метод (див. Апофатичне богослов'я) опису нірвани, однак, не заважає сприймати її у позитивному річищі. Нірвана означає закінчення незнання, невідання (авідьї), що занурює розум у нескінченну низку перероджень, залежного існування (сансару). Нірвана є й необумовленою реальністю, і шляхетним розумом, який вповні осягнув Істину.
Переживання стану нірвани в буддизмі часто позначають терміном «амата» — абсолютного духовного досягнення, що руйнує причиново-наслідковий зв'язок кармічного (див. Карма) існування.
В індуїзмі
В індійській релігійній філософії нірвана зазвичай є синонімом поняття мокші та мукті (тобто звільнення). Залежно від традиції, може означати возз'єднання чи усвідомлення тотожності атмана з Брагманом. Стан нірвани можна досягти тільки як наступний ступінь після мокші.
Про нірвану згадано у кількох частинах Магабгарати з різними нюансами розуміння. У Бгаґавадґіті Кришна називає нірваною розум, поглинутий ним самим. У цьому тексті також вжите поняття «Брагманірвана».
У джайнізмі
У джайнізмі нірвана (мокша) розуміється як звільнення від «кармічної речовини» або як звільнення душі з «кармічних кайданів». Досяжна у процесі релігійної практики, насамперед — медитації, за відсутності припливу нових карм (у джайнізмі карми — різновиди особливої речовини, що становлять кармічне тіло дживи). У звільненого дживи з'являються абсолютна праведність, абсолютна думка, абсолютне пізнання та досконалість (сіддгатва). Відразу по досягненні нірвани джива злітає вгору й летить до вершини всесвіту, де знаходиться обитель сіддгів — Сіддгакшетра. Попри те, що всі звільнені дживи, які досягли Сіддгакшетри, однаково наділені праведністю, велемудрістю і пізнанням, вони різняться між собою за низкою параметрів.
Так само, як і в інших дгармічних релігіях, у джайнізмі нірвана визначена негаційно, тобто як «свобода від», а не «свобода для».
Література
- Торчинов Е. А. Введение в буддологию. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. 304 с.
- Завгородній Ю. Нірвана // Філософський енциклопедичний словник / Гол. редкол. В. Шинкарук. Київ : Абрис, 2002. С. 428.
- Козловский И. А. Избранные лекции по теории и практике религиозного мистицизма : в 2 т. Донецк : Норд-Пресс, 2009. Т. 1: Буддизм. Христианство. 322 с.
- Radhakrishnan S. Indian Philosophy : in 2 vol. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2009. Vol. 1. 664 p.
- Snellgrove D. Indo-Tibetan Buddhism: Indian Buddhists and their Tibetan successors. Trinity : Orchid Press, 2016. 644 р.
- Індійська філософія / За ред. Т. П. Кононенка. Харків : Фоліо 2019. 142 с.
- Козловський І. Нірвана // Українська релігієзнавча енциклопедія: в 3 т. / За ред. проф. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2023. Т. 2. С. 468.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Нірвана // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нірвана (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
