Обітниця
Обі́тниця, обіт — добровільне зобов’язання здійснити подвиг, деяку боговгодну справу, акт милосердя чи пожертви, обрати шлях аскези, утримання або вчинити інші дії, що значно перевищують звичні вимоги громади (найчастіше релігійної), спільноти, суспільства.
Характеристика
Найпоширенішим типом обітниць є релігійні, що їх віряни добровільно складають перед Богом (божеством, святим) зі сподіваннями на милостиве здійснення певного бажання, прохання, порятунку від лиха. Століттями монастирські статути різних релігій випрацьовували чернечі обітниці.
У середньовіччі зажили відомості лицарські обіти. Урочисте складання обітниць при свідках — обов’язковий елемент посвячення в езотеричних товариствах тощо.
Обітниці поділяють на:
- тимчасові та постійні (пожиттєві);
- особисті (індивідуальні — здійснення паломництва до святих місць, великої пожертви, вчинків благочестя) та спільнотні (колективні — встановлення свята на честь певної події, спорудження святилища);
- загальні (для всіх людей, незалежно від соціального статусу) та специфічно-групові (чернечі, лицарські, масонські, козацькі, пластові).
За змістом розрізняють: обітниці утримання (самообмеження, наприклад від одруження, статевих зв’язків), уславлення (побудова храму, заснування монастиря), подяки (за позбавлення від голоду, епідемії, стихійного лиха), подвигу, ініціації, шлюбні та ін.
Складання і дотримання обітниць — важлива частина релігійних практик авраамічних релігій. Чимало прикладів принесених обітів (здійснити щось чи пожертвувати чимось в ім’я Бога) містять біблійні тексти. Поряд із тим у юдаїзмі ключове поняття Завіту передбачає обопільну обітницю — і з боку праведника, і від Бога (так, Бог дає Авраамові обітницю потомства і землі, Мойсею — привести Свій народ в Обіцяну землю). У християнстві обітницю тлумачать як добровільне, обмірковане й відповідальне рішення вірянина, який усвідомлює наслідки невиконання присяги перед Богом. У східній культурі обітниці розглядають як один із різновидів духовних практик.
Чернечі обітниці
У Старому Завіті наведений детальний перелік обмежень і заборон для тих, хто складе обітницю назорейства (див. Числа 6:1–21).
У християнському чернецтві особливе значення мають обітниці цнотливості (безшлюбності), бідності, послуху. Католицька і Православні церкви вважають їх наслідуванням способу життя Ісуса Христа. До прикладу, у православній традиції після чернечого постригу складають обітниці зречення від світу (заперечення усіх мирських уподобань і насолод); перебування в обителі до кінця життя; послуху аж до смерті, «сповідання серцевих таїн» духовному отцю; дівоцтва, цнотливості та благоговіння.
За вченням Церкви, витоки обітниць містяться в євангельських переказах, діалогах і молитвах Ісуса (див. напр.: 1 Кор. 7:25, Мт. 19:16–22, Лк. 22:41–42). При цьому підкреслюють позитивний духовний сенс узятих обітниць, які випробувують віру, сприяють примноженню християнських чеснот, щирості помислів, утриманню від гріха (гордині, ревнощів, заздрості), звільненню від влади тілесного й мирського, торують шлях до спасіння. Святоотцівські та пізніші богословські праці присвячені різним аспектам трансформації добровільно узятих самообмежень на правдиву любов, свободу, духовне багатство, досвід зустрічі з Богом.
У традиції суфізму мурид (учень, послушник) складає обітниці своєму духовному наставнику (муршиду, шейху) та ін.
Буддійські ченці-бгікшу мусять дотримуватися понад 220 обітниць, обмежень і заборон, викладених у текстах Вінаї-пітаки.
Література
- The Oxford Dictionary of Islam / Ed. by J. Esposito. Oxford : Oxford University Press, 2003. 359 р.
- Harvey Р. An Introduction to Buddhism: Teachings, History and Practices. 2nd еd. Cambridge : Cambridge University Press, 2012. 552 р.
- Миколай, митроп. Практичні аспекти зберігання чернечих обітниць у сучасних умовах / Пер. з грец. // Київське Православ’я. 2018. URL: http://kyiv-pravosl.info/2018/03/09/praktychni-aspekty-zberihannya-chernechyh-obitnyts-u-suchasnyh-umovah/
- Филипович Л. Обітниця // Українська релігієзнавча енциклопедія : у 3 т. / За ред. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2023. Т. 2. С. 497.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Обітниця // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Обітниця (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
