Горинь

Гори́ньрічка у Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській областях України та Брестській області Білорусі, права притока Прип’яті (басейн Дніпра).

Річка Горинь на карті басейну Дніпра

Горинь

Витік Волинська височина
Гирло Прип'ять (річка)
Довжина (км) 659
Площа басейну (кв.км) 27 700
Середня витрата (куб.м/с) 110 м³/с
Тип живлення переважно снігове з помітною участю дощового й підземного
Основні притоки Случ, Горинька, Вілія, Тростянка, Жирак, Калинка
Протікає через території Україна, Білорусь
Міста на березі Ланівці, Ізяслав, Славута, Нетішин, Острог, Дубровиця
Річка Горинь біля м. Ізяслава Хмельницької області
Річка Горинь: поромна переправа біля с. Смородська, Сарненського району Рівненської області

Характеристика

Витік. Гирло

Витік розташований біля с. Волиці Кременецького району Тернопільської обл. Впадає в р. Прип’ять у Брестській області двома рукавами: правий (основний) — нижче м. Давид-Городок на 412-му км від гирла Прип’яті, лівий (Ветлиця) — на 417-му км.

Протяжність

Довжина 659 км (в Україні — 577 км), площа басейну — 27 700 км² (в Україні — 26 500 км²).

Напрям і характер течії

Річка бере початок на Волино-Подільській височині і у верхів’ї (до впадіння р. Устя) протікає на плато з висотами 380-215 м, яке сильно розчленоване долинами річок і балок. Загальний напрямок течії — на північний схід. Середня й нижня частини річки мають напрям на північ і лежать на заболоченій Поліській низовині з плоским рельєфом з піщаними пагорбами. Загальне падіння річки — 218 м. Поверхня басейну в основному розорана, лісистість становить 18 %; ліси поширені переважно в пониззі басейну. Річкова мережа розвинена добре. Заплава регулярно затоплюється під час весняного водопілля й дощових паводків.

Русло річки у верхній частині течії має незначну звивистість, у середній і нижній — сильно звивисте. Ширина річки у верхів’ї — 3–10 м, у середній і нижній частинах — 25–60 м. Характерні глибини: на плесах — 1,5–2,5 м (в деяких місцях — до 5–10 м_; на перекатах — 0,3–1,0 м. Швидкості течії на плесах — 0,1–0,3 м/с, на перекатах — 0,5–1,3 м/с.

Водний режим

Для Горині характерне високе весняне водопілля, низька літня межень, можливі осінні паводки та підйоми рівня під час зимової межені. Весняний підйом рівня починається в березні, досягаючи піка в другій половині місяця. Спад проходить повільно, зазвичай в кінці травня встановлюється літня межень. Осінній підйом рівня починається в жовтні і триває до встановлення зимового льодоставу. Після замерзання рівень знижується, але залишається вище літнього. Узимку під час відлиг бувають паводки заввишки 0,5–2,5 м. Льодостав настає в середині грудня, на перекатах часто утворюються ополонки, які можуть зберігатися протягом зими. Скресання льоду у верхів'ї настає наприкінці лютого — початку березня, у середній й нижній течії річки — на 1–2 тижні пізніше.

Протягом року відзначаються короткотривалі підйоми рівня: влітку і восени — за рахунок дощових паводків; взимку — під час тривалих відлиг. Найбагатоводнішою річка буває навесні (42–54 % річного стоку); на літньо-осінній період припадає 31–39 %, на зимовий — 15-21 %. Середньорічна витрата води у гирлі — 110 м³/с.

Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 500 мг/дм3 навесні до 567 мг/дм3 взимку.

Тип живлення

Живлення річки переважно снігове з помітною участю дощового й підземного.

Найбільші притоки

Ліві: Горинька, Вілія, Тростянка, Устя, Вирка, Стубазка, Зарнівка, Мельниця, Вирка, Чаква, Бережанка, Сирень, Лепеха, Сошень.

Праві: Случ, Жирак, Калинка, Полква, Видава, Луб'яхівка, Понора, Очеретинка, Цвітоха, Богушівка, Гнилий Рів, Жильжанка, Боркова, Замчисько, Косма, Зульня, Глибока Долина.

Тваринний світ

Іхтіофауна Горині — 34 види риб і круглоротих, серед яких є вразливі й такі, що зникають, занесені до Червоної книги України. Поширені види риб: йорж, лящ, окунь, плітка, сом, щука, головень, плоскирка.

Екологічні проблеми

У басейні Горині активно проявляється антропогенний вплив з боку сфери енергетики та промисловості.

У верхній течії розміщена Хмельницька атомна електростанція, яка відбирає під час весняного водопілля воду з Горині для підживлення власної водойми-охолоджувача, спорудженої на р. Гнилий Ріг (притоці р. Вілії), залишаючи в руслі Горині мінімальний стік. Це призводить до розвитку руслової ерозії та замулення річки, зменшення енергообміну між руслом і заплавою, стагнації.

Негативний влив на якість води Горині нижче м. Рівного здійснює ПРАТ «Рівнеазот» за рахунок скидів промислових стічних вод та надходження дощових вод з промислового майданчика.

Значення

Річку у верхів'ї використовують як джерело гідроенергії (малі ГЕС) та для риборозведення.

Міста на р. Горині: Ланівці, Ізяслав, Славута, Нетішин, Острог, Дубровиця (Україна); Столін, Давид-Городок (Білорусь).

Додатково

У минулому Горинь була судноплавною річкою — від м. Дубровиці до гирла. Судноплавство розпочато перед Другою світовою війною і спочатку його здійснювали під час високої води. З цією метою підтримували необхідну глибину судноплавного фарватеру (займалося Стир-Горинське управління річкового транспорту). Але розвиток автомобільного транспорту витіснив річкові перевезення в Україні по Горині та Стиру: пасажирські було припинено 1974, вантажні — 1996. В Білорусі на Горині існує судноплавство від м. Давид-Городок.

Література

  1. Ковальчук І. П., Павловська Т. С. Річково-басейнова система Горині: структура, функціонування, оптимізація. Луцьк : Вежа, 2008. 244 с.
  2. Хільчевський В. К., Ромась М. І., Чунарьов О. В. та ін. Гідроекологічний стан басейну Горині (в районі Хмельницької АЕС) / За ред. В. К. Хільчевського. Київ : Ніка-Центр, 2011. 176 с.
  3. Клименко О. М., Статник І. І. Методологія покращення екологічного стану річок Західного Полісся (на прикладі р. Горинь). Рівне : Національний університет водного господарства та природокористування, 2012. С. 78–104.
  4. Яцик А., Пашенюк І., Гопчак І. та ін. Водогосподарсько-екологічні проблеми річок Західного Полісся України (на прикладі басейну річки Горинь) // Вісник аграрної науки. 2018. № 10 (787). С. 61–65.
  5. Хільчевський В. К., Гребінь В. В., Манукало В. О. Гідрологічний словник. Київ : ДІА, 2022. 236 с.
  6. Водні ресурси: річка Горинь // Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять. Державне агентство водних ресурсів України (офіційний сайт). URL: https://buvrzt.gov.ua/vodni_resyrsy.html

Автори ВУЕ

М. Р. Забокрицька
В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Горинь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Горинь (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.11.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶