Декретисти
Декрети́сти (лат. decrescere, від лат. decretum — указ, постанова) — середньовічні юристи, які обирали «Декрет Граціана» для вивчення, коментування і викладання канонічного права.
Зміст
Загальна характеристика
«Декрет Граціана» у 1140–1190 став головним «підручником» з канонічного права на юридичних факультетах середньовічних університетів і найбільше коментованим юридичним трактатом.
Три найвагоміші сфери юриспруденції, які декретисти обрали для поглибленого викладення: судова процедура, шлюбне право та структура церковного урядування.
Найвідоміші декретисти: Паукапалея (Покапальйо), Роландо, Руфін, Стефан з Турне, Йоан Фавентін (Джованні з Фаєнци), Сімоне да Бізіньяно, Угуччо (Угуччіоне); усі — викладачі канонічного права Болонського університету в 12 ст. (Йоан Фавентін 1174 залишив Болонью, став каноніком, а пізніше єпископом Фаєнци; Угуччо залишив викладання наприкінці 12 ст., посів єпископську катедру Феррари у 1190–1210).
Доктринальна та юридична робота Болонської школи надихнула подальше папське та соборне законодавство.
Типи коментарів
Основні різновиди коментарів до «Декрету Граціана», створені декретистами:
- «глоси»,
- «палеї»,
- «апарати»,
- «абревіатури»,
- «суми».
Коментарі мали вигляд приміток, виносок («глос»), які зазвичай копіювалися на берегах сторінки рукопису (тоді як текст «Декрету» займав центральне місце). Деякі примітки надають контекст для факту чи аргументу, наведеного в тексті. Інші — визначають терміни або розрізняють їх. Багато «глос» містять перехресні покликання на відповідні уривки в решті «Декрету». Окремі примітки критикували, виправляли визначення, сперечалися з аргументами Граціана та ін. глосаторів. Імена коментаторів зберігали не завжди.
Найпершими змінами були додавання розділів та витягів з римського права до тексту Граціана. Ці нові тексти називали «палеями», їх вставляли безпосередньо в текст або додавали на береги.
Каноністи також створили чимало скорочень («абревіатур») тексту Граціана. Абревіатори часом досить механічно скорочували тексти, іноді — додавали власні коментарі, які суттєво доповнювали або замінювали текст трактату. Прискіпливу увагу сучасних дослідників привернула «абревіатура» з рукопису 673 бібліотеки м. Санкт-Галлена (Швейцарія), ймовірно написана в соборному скрипторії м. Модени, — незалежне, хоча й непряме свідчення першої редакції «Декрету», можливо, навіть і більш рання редакція, ніж відома перша.
«Апарати» були присвячені аналізу окремих законів і слів, понять у межах кожного закону; найчастіше (але не завжди) їх писали на берегах рукописів юридичних книг.
«Суми» були присвячені розпрацюванню окремих тем, найчастіше їх писали окремо від книги, яку коментували (див. Сума (твір)).
Глоси до «Декрету Граціана» відносять до найважливіших досягнень болонських юристів 12 — початку 13 ст.
У перші десятиліття 13 ст. з’явилися «апарати глос» — послідовні коментарі канонів «Декрету Граціана», офіційно опубліковані окремими авторами. Традицію глосування «Декрету» завершив Йоган Тевтонік (Йоганн фон Вільдесгаузен, бл. 1180–1252) — укладач «Звичайної (ординарної) глоси» (бл. 1215). Більшість рукописів «Декрету» після 1215, як і ранніх друкованих видань, містять «Звичайну глосу».
Історична довідка
Найстарішим із відомих коментарів до «Декрету Граціана» є сума «Quoniam in omnibus rebus animaduertitur» Паукапалеї — одного з перших наступників Граціана в Болонському університеті (написана, ймовірно, між 1144 і 1150). Декотрі юристи приписують йому введення розрізнень у першій і третій частинах «Декрету» та додавання «палей» до тексту Граціана.
Двома найвпливовішими викладачами у 1150-х в Болонському університеті були Роландо і Руфін. Магістр Роландо (тривалий час діяча помилково ототожнювали з папою Александром III) написав кілька редакцій своєї «Суми» (між 1150 і 1155); акцентував увагу на шлюбному праві. «Сума» Руфіна (близько 1164) була першою масштабною працею, яка поєднала два літературні жанри — «суму» та «апарат глос»; за довжиною і деталізацією вона перевершила всі попередні та майже відразу стала найвпливовішим коментарем до Граціана в Болоньї. Оригінальні й витончені ідеї добре обізнаного в римському праві Руфіна впливали на коментаторів «Декрету» навіть поза межами Італії.
У пролозі до своєї «Суми» (близько 1166–1170) учень Руфіна, представник наступного покоління болонських каноністів Стефан із Турне (1128–1203) розвинув ідеї, які відбивають розвиток каноністичної юриспруденції після Граціана. На його думку, подібно до того, як юрист і теолог мають два розбіжні підходи до права, світові властива подвійність назагал: у Божому світі є дві категорії людей — клірики й миряни, два види влади («principatus») — священна («sacerdotium») і королівська («regnum»), і два порядки юрисдикції — Божий закон і людське право.
Після 1171 Йоан Фавентін (Джованні з Фаєнци) написав «Суму» із багатьма запозиченнями у Руфіна й Стефана з Турне. Попри те, що значні частини праці є похідними й були дослівно скопійовані з попередніх джерел, «Сума» зажила великої популярності (про що свідчить широке розповсюдження збережених рукописів). Крім того, Йоан висловив власні доктринальні думки у численних окремих «глосах» на всі частини «Декрету Граціана». Його ідеї також набули авторитету і поширення, завдяки чому Йоан був найбільше цитованим каноністом до Угуччо (найважливішого каноніста 12 ст. після Граціана).
Угуччо (Угуччіоне) — укладач найрозлогішого, найширше цитованого і найвпливовішого коментаря до «Декрету Граціана» в історії канонічного права. Ймовірно, після завершення викладання й сходження на єпископську катедру відмовився від завершення свого коментаря. Пізніші правознавці покликалися на його ідеї, включали його міркування у свої праці, реагували на його позиції. Доктринальні погляди Угуччо допомогли сформувати зміст багатьох важливих декреталій папи Інокентія III. Після Угуччо, за деякими пізнішими винятками (напр., «звичайна глоса» Йоганна Тевтоніка), коментарі до «Декрету» припинилися.
Відтак коментар Угуччо маркує кінець епохи «декретистів»; після нього починається трансформація канонічного права з дисципліни, заснованої на тлумаченнях «Декрету Граціана», до правової системи, уґрунтованої на папських постановах-декреталіях.
Література
- Weigand R. Paucapalea und die frühe Kanonistik // Archiv fur katholisches Kirchenrecht. 1981. Bd. 150. S. 137–157.
- Weigand R. Versuch einer neuen, differenzierten Liste der Paleae und Dubletten im Dekret Gratians // Bulletin of Medieval Canon Law. 1999. Vol. 23. P. 114–128.
- Pennington K., Müller W. P. The Decretists: The Italian School // The History of Canon Law in the Classical Period, 1140-1234 / Eds. by W. Hartmann, K. Pennington. Washington : The Catholic University of America Press, 2008. P. 121–173.
- Müller W. P. Huguccio: The Life, Works, and Thought of a Twelfth-Century Jurist. Washington : Catholic University of America Press, 2015. 232 р.
- Fiori A. Vecchie e nuove ipotesi sul magister Rufinus // Bulletin of Medieval Canon Law. 2019. Vol. 36 (1). P. 243–274.
- Pennington K. Stephen of Tournai (Étienne de Tournai) (1128–1203) // Great Christian Jurists in French History / Eds. by O. Descamps, R. Domingo. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. P. 35–51.
- Санжаров В. А. Оформлення системи церковного права в Західній Європі у XII столітті. Декрет Граціана // Прикарпатський юридичний вісник. 2021. Вип. 6 (41). C. 18–21.
- Санжаров В. А., Павлюх О. А. Болонська правова школа у XII столітті. Внесок декретистів в створення системи західноєвропейського церковного права // Ірпінський юридичний часопис. Серія: Право. 2022. Вип. 1 (8). С. 21–31.
- Creating and Sharing Legal Knowledge in the Twelfth Century / Ed. by S. Dusil, A. Thier. Leiden; Boston : Brill, 2022. 265 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Санжаров В. А. Декретисти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Декретисти (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
