Йом-Кіпур
Йо́м-Кіпу́р (Іом-Кіппур, івр. יוֹם כִּפּוּר — День всепрощення, День спокути) — в юдаїзмі — найважливіше зі свят, день прощення, каяття та очищення від гріхів, скоєних протягом року; відзначається на 10-й день місяця тішрей (сьомого за релігійним календарем).
Історична довідка
Термін закріпився у середньовічній рабиністичній літературі [в Торі і Талмуді вжито Йом га-Кіппурім (יוֹם הכִּפּוּרִים), у мідрашах — Кіппур (כִּפּוּר)].
Біблія називає цей день «окупом на очищення», «суботою повного відпочинку від праці» і «впокорення душі» (Лев. 16:30-31), забороняє у цей день виконувати будь-яку роботу. Дає «вічну настанову» на очищення синів Ізраїлевих від усіх їхніх гріхів раз у році, коли очищені будуть і Святе Святих, і скинія Завіту, і жертовник, і священики, і «весь народ громади» (Лев. 16:33).
Час історичного запровадження свята лишається предметом дискусій: його відносять як до періоду перебування Дванадцяти колін Ізраїля у пустелі, так і до часів повернення євреїв із Вавилонського полону і Другого Храму.
Порядок богослужіння, заборони й приписи, пов’язані зі святом, спираються на приписи книг Тори, детально розглянуті у Вавилонському та Єрусалимському Талмудах. Вагоме значення надають талмудичному трактату «Йома», який містить закони щодо дня Йом-Кіпур та чимало відомостей про храмові ритуали і життя єврейського народу.
Правити службу в цей день було винятковим обов’язком первосвященика. За встановленим звичаєм, за тиждень до Йом-Кіпура він полишав свою оселю, у супроводі урочистої ходи йшов до Єрусалимського храму, де усамітнено готувався до складного богослужіння. Храмову службу вів сам-один, протягом неї п’ять разів змінював священицьке вбрання (для особливих жертвоприношень — з білого льону), кожного разу здійснюючи ритуальне омовіння. Самостійно здійснював жертвоприношення для очищення Храму, жертовника і священного начиння, на спокуту гріхів власних, своєї родини, усього стану когенів і єврейського народу. Проводив і обряд заслання офірного цапа у пустелю, символічно покладаючи на нього всі скоєні гріхи (звідси фразеологізм «цап-відбувайло»). Йом-Кіпур — єдиний день у році, коли первосвященик заходив у Святе Святих, де курив фіміам, молився за свій народ, промовляв табуйоване ім’я Бога вголос. Після виходу зі святилища читав уривки з Тори, увечері вертався додому; за «Йомою», святкував благополучний вихід зі святилища (що опосередковано свідчить про атмосферу священного страху, пов’язану з перебуванням у Святому Святих).
День спокути передбачав щиросердне розкаяння у гріхах проти Бога і ближнього. Вважався днем завершення 40-денного періоду духовного очищення, остаточного вирішення долі людини у майбутньому році (позаяк днем її первинного визначення був Рош га-Шана). Вірили, що Господь вирішує, яким буде наступний рік і чи буде людина занесена до Книги живих. Тому традиції включали особливі вимоги і приписи, суворий піст і покутні молитви.
Звідси й різні назви та епітети свята – Великий день, День великої радості, Субота Субот, Великий піст, або просто Йома (з івр. — День).
Обряди і звичаї
Згідно з правилами юдейського календаря, свято Йом-Кіпур ніколи не припадає на п’ятницю чи неділю.
За Талмудом, цей день передбачає 5 головних заборон: на споживання їжі й води (повний піст триває протягом 25 год.), вмивання, змащення тіла, носіння шкіряного взуття, подружні інтимні зносини. Окрім того, чинні всі інші заборони для суботнього дня (див. Шаббат).
Підготовка до свята починається ще за добу і включає багато традиційних звичаїв, які сягають коріннями у раннє Середньовіччя. Серед них: ритуал «каппарот» (символічне перенесення лих і смерті, призначених людині, на свійську птицю — курку або півня, здійснюється 8-го тішрей), читання додаткових молитов (сліхот), вбирання у білий одяг, що символізує ритуальну чистоту, поминання померлих, вибачення у знайомих і сусідів, святкова трапеза та ін. Свято починається із заходом сонця 9-го тішрей і триває до вечора 10-го. Йом-Кіпур — єдине свято, у літургії якого основна й найважливіша молитва «Аміда» (див. Аміда в юдаїзмі) повторюється 5 разів. Богослужіння розпочинається зранку і триває майже без перерви увесь день; головна роль відведена багаторазовому повторенню формул сповіді і розкаяння у гріхах. Ревні віряни моляться весь день стоячи.
До народних звичаїв пізнішого походження відносять ритуальне бичування покутників (39 ударів по плечу), западення свічок на спомин померлих батьків. Символічним знаком завершення посту є протяжний звук традиційного духового інструмента — шофара.
День завершує трапеза, після якої починають споруджувати сукку для прийдешнього свята Суккот (початок припадає на 15-те тішрей).
У цей день юдеї прагнуть повернути всі борги, виконати обіцянки, принести вибачення рідним і знайомим, жертвують гроші нужденним. На Йом-Кіпур віряни традиційно вітають одне одного, бажаючи гарного запису в Книзі життя та легкого постування.
Піст у Йом-Кіпур додержують не тільки юдеї, а й позаконфесійні євреї, навіть ті, хто зазвичай не дотримує ін. релігійних приписів. Відзначення свята є важливим маркером збереження етнорелігійної ідентичності єврейських діаспор.
Особливе ставлення до Йом-Кіпуру втілене в єврейській літературі, образотворчому мистецтві, музиці.
Додатково
- Філософ, екзегет Філон Александрійський вважав Йом-Кіпур найвеличнішим зі свят, оскільки воно сполучає в собі святкування, розкаяння та очищення. Вважав метою поста — очистити серце людини, аби плотські бажання не заважали молитві. Засвідчував, що навіть ті, кого не лякав небесний гнів, додержували Йом-Кіпур та з благоговінням ставилися до його святості.
- Під час окупації м. Києва німецькими військами в Другу світову війну лише за два дні — 29 і 30 вересня 1941 — у Бабиному Яру було страчено 33 771 осіб. Для початку акції Голокосту було обрано свято Йом-Кіпур.
- У державі Ізраїль у день Йом-Кіпур не працюють теле- й радіостанції, громадський транспорт, аеропорт, порожніють вулиці міст. У цей день не прийнято розмовляти по телефону, кермувати автівкою, вмикати електроприлади тощо. Світські заклади, громадські організації часто приурочують до цього дня різноманітні заходи.
- У 2020 свято Йом-Кіпур припадає на 27–28 вересня.
Література
- Энциклопедия иудаизма «Меир Натив» / Сост. Шломо-Залман А. ; пер. с ивр. А. Кидерман. Иерусалим; Тель-Авив : Издательство «МАССАДА», 1983. 344 с.
- Иом-Киппур // Электронная еврейская энциклопедия. URL: https://eleven.co.il/judaism/sabbath-and-holidays/11803/
- Ки-Тов Э. Осенние праздники. Рош Гашана – Ханука / Пер. А. Этерман. Москва : Авида, 1991. 340 с.
- Baumgarten J. M. Yom Kippur in the Qumran Scrolls and Second Temple Sources // Dead Sea Discoveries. 1999. Vol. 6 (2). P. 184–191.
- Stökl Ben Ezra D. The Impact of Yom Kippur on Early Christianity: The Day of Atonement from Second Temple Judaism to the Fifth Century. Tübingen : Mohr Siebeck, 2003. 445 p.
- Козодой Р. Еврейские праздники / Пер. с англ. О. Шир. Москва : Текст, 2011. 174 с.
- Йом Кипур — праздник всепрощения // Центр єврейської освіти в Україні. http://jecu.org.ua/content/yom-kipur-prazdnik-vseproshcheniya
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Йом-Кіпур // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Йом-Кіпур (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
