Голокост
Голоко́ст (дав.-грец. ὁλοκαύστος — всеспалення) — тотальний геноцид європейських євреїв нацистським режимом Німеччини в роки Другої світової війни.
Термін «Голокост» з’явився у світовій історіографії наприкінці 1950-х — на початку 1960-х. У сучасній ізраїльській та французькій історіографії частіше використовується термін «Шоа» (в перекладі з івриту — лихо, руйнування, катастрофа).
Голокост практично був втіленням антисемітської ідеології, яку пропагував нацистський режим, завершальною фазою його антисемітської етнічної політики.
В історії Голокосту увиразнюють 4 основні етапи.
- 1933–1938 — початок відкритої державної антисемітської пропаганди в Німеччині, т. з. «Нюрнберзькі закони», згідно з якими євреї не вважалися громадянами Третього рейху, послідовна та поступова дискримінація євреїв Німеччини в усіх сферах соціального життя. Від 1938 антисемітська політика поширювалася на єврейські громади Австрії та Чехословаччини. Завершальна подія цього етапу — загальнонімецький єврейський погром («кришталева ніч»).
- 1939–1941 — фізичне переслідування єврейських громад Європи, переміщення євреїв у міські концтабори. Заохочення вбивств євреїв у Польщі, Німеччині, Австрії, Франції, Нідерландах та інших країнах.
- 1941–1943 — реалізація гітлерівського плану суцільного знищення єврейського народу під евфемізмом «остаточне розв’язання єврейського питання» у формі масових розстрілів у спеціально відведених місцях, у гетто, розстрілів та отруєння газом у таборах смерті Аушвіц, Треблінка, Белжець, Собібор, Майданек, Хелмно.
- 1943–1945 — продовження знищення євреїв у таборах смерті. Ліквідація гетто. Повстання в деяких гетто і таборах смерті (Собібор, Треблінка, Варшава, Білосток). Приховування нацистами наслідків Голокосту.
Під час Голокосту було знищено близько 6 млн євреїв, великий пласт європейської єврейської культури, її найвидатніших представників, зникла мова ідиш.
Частина населення окупованих Німеччиною країн або індиферентно ставилася до акцій Голокосту, або брала в них участь. Водночас непоодинокими були випадки порятунку євреїв місцевим населенням попри загрозу страти. Серед рятівників євреїв найвідомішими є шведський дипломат Рауль Валленберґ, німецький підприємець Оскар Шиндлер, латиський робітник Жан Ліпке, українські священики: православний Олександр Глаголєв, греко-католик Андрей Шептицький.
Література
- Ainsztein R. Jewish Resistance in Nazi Occupied Eastern Europe. London : Elek, 1974. 970 p.
- Гутман И., Шацкер X. Катастрофа и ее значение / Пер. с англ. Иерусалим : Библиотека-Алия, 1990. 287 с.
- Голокост в Україні (1941–1944). 2-ге вид., випр. і доп. Київ : Сфера, 2007. 100 с.
- Berkhoff К. Harvest of Despair: Life and Death in the Ukraine under Nazi Rule. Cambridge; London : Belknap Press, 2008. 463 p.
- Лауер В. Творення нацистської імперії та Голокост в Україні / Пер. з англ. Є. Ровного, С. Коломійця. Київ : Зовнішторгвидав України; Український центр вивчення історії Голокосту, 2010. 368 с.
- Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. Київ : Критика, 2011. 456 с.
- Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення / за ред. Р. Брандона, В. Лауер ; [пер. з англ. Н. Комарової]. Київ : Дух і літера, 2015. 520 с.
- Брухфельд С., Левін П. Перекажіть це дітям вашим...: Книга про Голокост в Європі, 1933–1945 / Пер. с англ. 2-ге вид, допов. та розшир. Дніпро : Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2018. 130 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Подольський А. Ю. Голокост // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Голокост (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
