Кари єгипетські

Ка́ри єги́петські — відповідно до Біблії, десять лих-покарань, які Бог наслав на Єгипет за відмову фараона відпустити народ Ізраїля з єгипетської неволі.

Описані у священних текстах юдаїзму (Тора) та християнства (Старий Завіт), а саме — у другій книзі П’ятикнижжя Мойсея (в юдейській традиції має назву Шемот, у християнській — Вихід). При цьому щоразу підкреслено всемогутність Бога.

Наставали одна за одною: 1) перетворення вод р. Нілу на кров (Вих. 7:20–21); 2) наплив жаб, які повилазили з вод і «покрили єгипетську землю» (Вих. 8:1–3); 3) нашестя комашні, яка обсіла людей і худобу (Вих. 8:12–14); 4) величезні рої мух (за іншим тлумаченням, хижі звірі, Вих. 8:20); 5) падіння всієї худоби єгиптян (Вих. 9:6); 6) виразки й чиряки на людях та худобі (Вих. 9:10); 7) «громи та град», який знищив усю рослинність (Вих. 9:23–25); 8) нашестя сарани, «яка вкрила всю земну поверхню» (Вих. 10:13–15); 9) триденна густа темрява (звідси вираз «тьма єгипетська», Вих. 10:22); 10) загибель усіх первістків, «від первістка фараона… до первістка в’язня» (Вих. 12:29–30). Після цих лих фараон начебто відмінив свою заборону і відпустив ізраїльтян, які під проводом пророка Мойсея вийшли з Єгипту. Усі 10 кар знайшли відбиття і в псалмах.

За сучасними науковими уявленнями, зображені «кари єгипетські» є гіперболізовані до катастрофічних масштабів природні лиха, добре відомі єгиптянам; загибель первістків співвідносять із епідеміями небезпечних хвороб.

Переносно — великі біди, нещастя, страждання.