Косач, Михайло Петрович
Ко́сач, Миха́йло Петро́вич (псевд. Обачний Михайло; 30.07.1869, м. Звягель, тепер м. Новоград-Волинський Житомирської області, Україна — 16.10.1903, м. Харків, похований у м. Києві) — вчений-метеоролог, фізик-експериментатор, приват-доцент (1901).
Косач, Михайло Петрович | |
---|---|
Народження | 30.07.1869 |
Місце народження | Новоград-Волинський |
Смерть | 16.10.1903 |
Місце смерті | Харків |
Місце поховання | Київ |
Життєпис
Син Олени Пчілки, племінник М. Драгоманова, брат Лесі Українки та О. Косач-Кривинюк.
1879 родина Косачів переїхала до м. Луцька, 1880 — до с. Колодяжного (тепер Ковельського району Волинської області).
До 15 років навчався вдома, спершу з матір’ю, далі з вчителями, вивчив декілька іноземних мов. Вступив до 5 класу гімназії в м. Холмі (Польща). Закінчив її та вступив до Київського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Ще студентом прийнятий до організації «Стара Громада», став учасником літературного гуртка «Плеяда».
Рятуючись від можливого арешту, перейшов на фізико-математичний факультет Юр’ївського університету (тепер Тартуський університет, Естонія).
1895 захистив дисертацію «Актиноелектричні явища», 1898 склав екзамен на звання магістра фізики.
Провадив дослідження в галузі оптики, захистив і опублікував магістерську дисертацію «Відбивання світла в одновісному кристалічному середовищі» (1899).
1900 на звання доцента виголосив доповідь «Основні погляди на електрику і магнетизм у 19 столітті».
З 1901 — приват-доцент Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Читав курси метеорології та математичної фізики.
Викладав курс дослідної фізики в Харківському ветеринарному інституті (тепер Харківська державна зооветеринарна академія) та на курсах для робітників.
Наукова діяльність
Головний напрям наукової діяльності — метеорологія. Розгорнув план мережі метеостанцій у губернії, залучивши земства. Довів визначну роль метеостанцій для сільського господарства.
Одним із перших почав викладати метеорологію на сільськогосподарських курсах у м. Харкові.
Під впливом дослідів Деві Крокетта (1786–1836; США) Косач розпочав дослідження електролітів у магнітному полі. Перші результати оприлюднив у доповіді «До питання про пондеромоторні сили при електролізі» на 11-му з’їзді природознавців і лікарів у м. Санкт-Петербурзі (1901).
Досліджував глобальні процеси впливу магнітного поля Землі на погодні умови. Вивчав проблему виникнення циклонів і антициклонів (доповіді «До теорії граду», 1901; «Електроліти в магнітному полі», 1902).
Літературна творчість
Косач займався перекладами, писав оповідання і нариси. У часописі «Зоря» (Львів) надруковано його перший оригінальний твір «Різдво під Хрестом Полудневим». На зібраннях гуртка «Плеяда» читав свої короткі оповідання під назвою «Сни». Найбільш плідний період у творчості — початок 1890-х. Його психологічні новели помітив і високо оцінив І. Франко.
У журналах «Зоря» та «Житє і слово» опублікував оповідання «На огнище прогресу», «Владарі світу», «Хмара», «Погибель світу», «Сни», «Отрок (Дума в прозі)», «Сон пана Асистента», «Метелики», «Вовкулаки», «Гість», «Що?», «Нікуди» та інші.
Література
- Енциклопедія українознавства : в 11 т. / Гол. ред. В. Кубійович. Париж; Нью-Йорк : Молоде життя, 1994. Т. 3. С. 1144.
- Дятлов Ю. Михайло Косач: вчений і подвижник української ідеї // Історія української науки на межі тисячоліть. 2004. Вип. 14. С. 27–33.
- Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки : у 4 т. Київ : Рада, 2006. Т. 2. С. 130–135.
- Мірошниченко Л. Михайло Обачний (Косач): правда документів і домисли // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія : в 14 т. Київ : ПЦ «Фоліант», 2009. Т. 4. С. 102–117.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Полевецька О. В., Шендеровський В. А. Косач, Михайло Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Косач, Михайло Петрович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України