Кролевецьке переборне ткацтво

Музей кролевецького ткацтва

Кролеве́цьке перебо́рне тка́цтво — різновид ткацького ремесла; елемент нематеріальної культурної спадщини України (з 2018).

Носії елемента НКС

Історична довідка

Про наявність ткацького ремесла у регіоні свідчать виявлені на території городища у м. Кролевці Сумської області археологічні знахідки — прясла 5–7 ст.

Наприкінці 19 — на початку 20 ст. м. Кролевець став центром переборного ткацтва, яке постійно вдосконалювали.

За дослідженнями, ткацький цех виник не пізніше 1765. До нього входило 34 двори (приблизно 100 осіб). Перші записи прізвищ кролевецьких ткачів датують початком 1780-х.

1781 майстриня Андріїха Оболонська із синами започаткували оригінальну технологію виробництва тканих кролевецьких рушників.

У 19 ст. родина ткачів Риндіних («рушникових королів») налагодила масове виробництво кролевецьких рушників та продаж виробів за кордон. 1830–1860 їхні вироби презентовано на регіональних та міжнародних виставках у містах Полтаві, Києві, Харкові, Чернігівській губернії; 1914 — на виставці російських кустарних виробів у м. Берліні (Німеччина). На початку 20 ст. кролевецькі вироби відзначено медалями Бельгійської, Паризької, Лондонської і Туніської міжнародних виставок, схвальними відгуками Копенгагенської та Барселонської виставок.

Від 2013 продукцію виготовляє комунальне підприємство «Кролевецькі рушники». Вироби стали світовим брендом.

2013 кролевецькі рушники занесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. 13 майстринь зберігають і передають кролевецьке переборне ткацтво як елемент культурної ідентифікації територіальної громади Кролевеччини.

З метою охорони та дослідження елемента «Кролевецьке переборне ткацтво» у місті створено Музей кролевецького ткацтва (2011).

Від 1995 з метою популяризації проводиться щорічний Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники».

Характеристика

Кролевецькі ткані рушники виготовляють складною технікою ручного перебору, яка дає можливість реалізувати художні задуми майстра та передбачає використання ремізних верстатів. Рушники виготовляли довжиною від 170 до 600 см, завширшки — від 35 до 60 см (відповідно до призначення).

Полотно — натуральне прядиво: з льону та коноплі (18–19 ст.), із мануфактурної бавовни (від 20 ст.).

Початково нитки в червоний колір фарбували натуральними барвниками (червець, материнка, корінь марени). Згодом — хімічними аніліновими фарбами, які надавали відтінок стиглої вишні. На початку 19 ст. — жирними оліїстими фарбами: так вдалося отримати світлий малиново-рожевий колір, притаманний старовинним кролевецьким виробам.

Техніка виготовлення

Ескіз М. Лешак

Кролевецьке переборне ткацтво поділяють за технікою виконання:

  • «під полотно» — двостороння техніка перебору (малюнок орнаменту однаковий з обох боків);
  • «під парки» («обобічний перебор») — двостороння техніка перебору (дає більш контрастний орнамент на тлі полотна як на лицьовій, так і на зворотній сторонах);
  • «під парки з вибором» — дорога у виконанні техніка перебору (створює чепурні, однакові з обох боків вибори; на лицьовому боці візерунок рельєфний і міцний, на вивороті тонкий, але цілком виразний);
  • «під репс» — двостороння техніка перебору (використовують під час ткання орнаментальних смуг);
  • «одностороння техніка перебору зі зміною проступів» (створює рельєфний орнамент на рушнику з одного боку, тому чітко визначають лицьовий бік виробу);
  • «одностороння техніка перебору з вибором» (надає орнаменту виразного рельєфу і підкреслює форми візерунка);
  • «рушникова» — одностороння техніка перебору з однією закріплюваною ниткою (відрізняється утворенням «рубчиків» на вивороті візерунка);
  • «миропільська» — одностороння техніка перебору (нитку для орнаменту беруть у 5 разів товщу за нитку основного полотна);
  • одностороння техніка перебору з однією закріплювальною ниткою (товщина узорної нитки у 4–5 разів більша за нитку основи; застосовують рідко).

Орнаментика

За основною композицією кролевецький тканий рушник поділяють на:

  • цілісний (образ; композиція рушника складається з елементів, які, доповнюючи один одного, утворюють єдність);
  • двоярусний — два ряди основних орнаментальних композицій (базових);
  • багатоярусний (між смугами виткано тематично різні орнаментальні композиції).

Кролевецькі рушники не здаються одноманітними: існує безліч відмінностей у чергуванні та сполученні окремих мотивів. Це демонструє наявність великої змістовної наповненості орнаментальних символів. Найбільш поширеними мотивами орнаментів є ромби, трикутники, квадрати, кола, хвилясті лінії, зиґзаґи, меандри, шеврони.

Центральними символами кролевецьких рушників є дерево життя, світове дерево, древо, квітка, вазон, Берегиня.

Стилізовані різноманітними візерунками, прикрашені неповторними композиціями та орнаментальними ансамблями у складній техніці ручного перебору кролевецькі рушники використовують як обрядові (див. Обряд) атрибути: божник, крижмо, «під коровай», весільний, для старост і дружок.

Галерея


Додатково

За місцевими переказами, родина Кошуків виткала весільні рушники для Т. Шевченка.

Література

  1. Дудар І. Історія Кролевецького рушникового ткацтва ХІХ–ХХ ст. Кролевець : Офіс-Центр, 2005. 76 с.
  2. Карась А. Кролевецьке ткацтво. Глухів : Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, 2008. 100 с.
  3. Гаврилюк А. М. Кролевецьке переборне ткацтво — елемент нематеріальної культурної спадщини: синергетична взаємодія владних структур в умовах децентралізації // Публічне управління та митне адміністрування. 2017. № 2. С. 153–159.
  4. Павлова А. О. Художнє ткацтво як різновид декоративно-прикладного мистецтва. Характерні особливості кролевецького ткацтва // Молодий вчений. 2018. № 10 (2). С. 502–504.
  5. Никифоров А. М. З історії розвитку кролевецького ткацтва // Мистецтво та освіта. 2020. № 4. С. 6–9.

Автор ВУЕ

В. В. Шприндель


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шприндель В. В. Кролевецьке переборне ткацтво // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кролевецьке переборне ткацтво (дата звернення: 15.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶