Кріплення (оправа) підземних споруд

Крі́плення (опра́ва) підзе́мних спору́дбудівельна конструкція, яку споруджують у штучних підземних порожнинах (виробках) для запобігання обвалень оточуючих гірських порід і збереження необхідної площі поперечного перерізу та розмірів споруд протягом терміну їхньої експлуатації.

Монтаж анкерного кріплення з решітчастою затяжкою (вугільна шахта)
Конструкції сталевого рамного кріплення виробництва Західно-Донбаського науково-виробничого центру «Геомеханіка» (м. Павлоград)
Кільцеве тюбінгове кріплення перегінного тунелю метрополітену (м. Дніпро)
Кільцева залізобетонна оправа Бескидського залізничного тунелю (Львівська й Закарпатська області)

Вимоги до кріплення

Сукупність функцій, покладених на кріплення:

  • витримувати навантаження гірського тиску без руйнування (вимога міцності) та зберігати своє проєктне положення (вимога стійкості);
  • забезпечувати експлуатаційний стан споруди протягом терміну служби;
  • не заважати виробничим, транспортним і функціональним процесам під час будівництва та експлуатації споруди (див. Підземні споруди);
  • забезпечувати технологічність та механізацію монтажу, бути транспортабельним і ремонтопридатним;
  • знижувати коефіцієнт аеродинамічного опору контуру споруди;
  • забезпечувати стійкість проти корозії та гниття, пожежну безпеку;
  • забезпечувати уніфікацію елементів кріплення та індустріальні способи їхнього виробництва;
  • передбачати відповідність матеріалу кріплення терміну служби виробки;
  • мінімізувати витрати кріпильних матеріалів на одиницю тримальної спроможності конструкції та сумарні витрати на кріплення й підтримання споруди.

Класифікація типів кріплення

З а   ф у н к ц і о н а л ь н и м   п р и з н а ч е н н я м  виділяють:

З а   т е р м і н о м   с л у ж б и  кріплення поділяють на тимчасові й постійні. Тимчасові споруджують у гірничій виробці до зведення постійного, що зумовлено в більшості випадків несумісністю прохідницьких робіт з одночасним спорудженням основних конструкцій. Постійні кріплення регламентують терміном служби до 10, до 50, більше 50 років згідно з властивостями будівельних матеріалів і призначенням виробок.

З а   м а т е р і а л о м   к о н с т р у к ц і й:

  • дерев’яне (із сосни, смереки, ялиці, модрини, кедра);
  • металеве (чавунні тюбінги, сталевий прокат, сталеве литво, арматурна та листова сталь, канати);
  • кам’яне (природний камінь, цегла, бетоніти);
  • бетонне (монолітний бетон, набризк-бетон, ущільнений роликами бетон та ін.);
  • залізобетонне (монолітний залізобетон із гнучкою або жорсткою арматурою, збірний залізобетон);
  • породоносійне (із розвантажених і зміцнених порід, шари порід армовані (див. Армування) анкерами);
  • полімерне (оболонки по контуру виробки, полімерні анкери);
  • змішане.

З а   ф о р м о ю:

  • склеписте (аркове), кільцеве, прямокутне, трапецієвидне, полігональне, стовпчасте;
  • замкнене (охоплює повний контур) і незамкнене (на частині периметра).

Форма кріплення відповідає формі споруди (виробки) та зумовлюється її функціональним призначенням і стійкістю контуру залежно від розподілу гірського тиску.

З а   к о н с т р у к т и в н и м и   о з н а к а м и: рамне, суцільне, органне, кострове, анкерне.

З а   д е ф о р м а ц і й н о-с и л о в и м и   х а р а к т е р и с т и к а м и: жорстке (зміщення до 50 мм), малопіддатливе (до 100 мм), піддатливе (300–400 мм) та особливо піддатливе (більше 400 мм) кріплення з постійним, лінійно- чи нелінійно-наростаючим опором.

З а   т р и м а л ь н о ю   с п р о м о ж н і с т ю: конструкції огороджувальні та конструкції тримальні (малопотужні — з тримальною спроможністю до 0,1 МПа; середні — від 0,11 до 0,3 МПа; потужні — від 0,31 до 1 МПа; особливо потужні — більше 1 МПа).

З а   с п о с о б о м   з в е д е н н я   к о н с т р у к ц і й:

Література

  1. Литвинский Г. Г., Гайко Г. И., Кулдыркаев Н. И. Стальные рамные крепи горных выработок. Киев : Техника, 1999. 216 с.
  2. Булат А. Ф., Виноградов В. В. Опорно-анкерное крепление горных выработок угольных шахт. Днепропетровск : Институт геотехнической механики НАН Украины, 2002. 372 с.
  3. Самедов А. М., Кравець В. Г. Будівництво міських підземних споруд. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2011. 400 с.
  4. Шашенко О. М., Солодянкін О. В., Мартовицький А. В. Управління стійкістю протяжних виробок глибоких шахт. Дніпропетровськ : Лізунов-Прес, 2012. 384 с.
  5. Гайко Г. І. Будівельні матеріали і конструкції підземних споруд. Конструкції кріплення. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2019. 134 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Кріплення (оправа) підземних споруд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кріплення (оправа) підземних споруд (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶