Кубрак, В'ячеслав Анатолійович
Кубра́к, В’ячесла́в Анато́лійович (11.04.1986, с. Миролюбівка, тепер Бериславського району Херсонської області, Україна — 11.10.2019, м. Дніпро, тепер Україна; 13.10.2019 похований у рідному селі) — військовослужбовець, командир інженерно-саперного взводу, прапорщик Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни (етап антитерористичної операції на Сході України), Герой України (2020, посмертно).
|
Кубрак, В'ячеслав Анатолійович | |
|---|---|
| Народження | 11.04.1986 |
| Місце народження | Миролюбівка |
| Смерть | 11.10.2019 |
| Місце смерті | Дніпро |
| Місце поховання | Миролюбівка |
| Alma mater | Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка, «За мужність» III ступеня |
| Медалі | «За розмінування» І ступеня, «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, «15 років Збройним силам України» |
Зміст
Життєпис
Закінчив школу в рідному селі. Від 2005 проходив строкову службу.
У складі інженерно-саперного загону 17-ї танкової бригади ліквідовував наслідки вибухів на 61-му арсеналі ЗСУ в м. Лозовій Харківської області, які розпочалися 27.08.2008. Згодом розміновував прилеглі території (2009–2012).
Учасник миротворчої місії у складі національного контингенту в Косові (10.10.2008 — 04.04.2009).
Служив на території Автономної Республіки Крим у 36-й бригаді військ берегової оборони (с. Перевальне Сімферопольського району). Двічі брав участь у міжнародних військових навчаннях «Сі Бриз».
У березні 2014 до останнього охороняв і обороняв військову частину. Після окупації півострова російськими військами не зрадив присязі та був передислокований до м. Миколаєва.
З 15.09.2014 як доброволець виконував бойові завдання в районах проведення антитерористичній операції на Сході України у складі ротної тактичної групи Військово-Морських сил (тоді сектор «М» навколо м. Маріуполя).
Від 25.09.2015 командир інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 36-ї окремої бригади морської піхоти та командир групи розмінування.
2016 вступив на факультет заочної освіти до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З.Ґжицького (спеціальність «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»).
2016 взвод Кубрака першим розпочав розмінування частини с. Широкиного (Маріупольського району Донецької області), звідки відступили озброєні бойовики.
08.10.2019 зазнав мінно-вибухового поранення під час виконання бойового завдання з проведення інженерної розвідки в зоні боїв.
11.10.2019 помер у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова.
Залишилися мати, дві сестри, брат і дружина.
Подвиг
Виявив і знищив 3000 вибухонебезпечних пристроїв, перевірив на наявність мінно-вибухових пристроїв понад 7000 м² місцевості, знищив майже 1200 нерозірваних снарядів різного калібру.
08.10.2019 група на чолі з прапорщиком Кубраком потрапила під обстріл ворога під час розмінування на лінії бойового зіткнення поблизу с. Водяного (Волноваський район Донецької області). При поверненні на позицій, підрозділ натрапив на мінно-вибухове загородження противника. З метою збереження життя підлеглих командир взводу ухвалив рішення відвести особовий склад і самостійно розпочав розмінування. Під час знешкодження вибухового пристрою отримав мінно-вибухову травму та численні осколкові поранення.
Нагороди та відзнаки
Нагороджений знаком начальника Генерального штабу — Головнокомандувача ЗСУ «За розмінування» І ступеня (2017); медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня (22.05.2018); орденом «За мужність» III ступеня (23.08.2019); відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»; медаллю «15 років Збройним силам України».
За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (22.08.2020, посмертно).
Меморіалізація
12.03.2020 відкрито меморіальну дошку на фасаді школи в с. Миролюбівці.
Портрет Кубрака вміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» в м. Києві (секція 11, ряд 3, місце 15).
На честь героя названо патрульний катер (бортовий номер Р194) 30 дивізіону надводних кораблів ВМС ЗСУ (15.11.2021).
Цитати
В. Кубрак про с. Широкине (2017): «Життя показало: ті, хто називає себе патріотами Донбасу, не втомлюються знищувати його інфраструктуру. Ворог тут робить, що хоче. Ставить мінні пастки, бо окупантам байдуже, чи гратимуться тут діти, чи проходитиме мирне населення. Для них — це полігон, для нас — наша земля!»
Цит. за: Небесні янголи жовтня… // АрміяInform. 2019. URL: https://armyinform.com.ua/2019/11/01/nebesni-yangoly-zhovtnya/
Капітан Д. Шиманський: «Славко завжди мусив бути першим, і ні на мить не залишав своїх хлопців. Пам’ятаю, якось торік у червні В’ячеслав працював у складі групи з проведення інженерної розвідки раніше залишених позицій противника поблизу селища Водяне Волноваського району Донецької області. Разом з ним працював прапорщик Василенко. Так сталося, що досвідчений побратим В’ячеслава зробив один хибний крок… і пролунав вибух. Прапорщику Василенку відірвало ногу. Кубрак надав йому першу домедичну допомогу і витягнув його на собі до пункту евакуації. Лише після прибуття медичної групи В’ячеслава оглянув медик і безапеляційно госпіталізував. Виявилося, він навіть не помітив, що сам зазнав множинних осколкових поранень, зачепило легені. Але вже за кілька тижнів, попри прохання лікарів і мої вмовляння, не пройшовши повного курсу реабілітації після поранення, він прибув у район проведення операції Об’єднаних сил та приступив до виконання бойових завдань у складі групи розмінування. У цьому весь наш Славко».
Цит. за: Задверняк Н. «Я командир, отже маю йти першим. І якщо вже станеться найгірше, то нехай зі мною» // АрміяInform.2020. URL: https://armyinform.com.ua/2020/08/24/ya-komandyr-otzhe-mayu-jty-pershym-i-yakshho-vzhe-stanetsya-najgirshe-to-nehaj-zi-mnoyu/
Додатково
Дружина Анастасія Кубрак після смерті чоловіка підписала контракт із бригадою морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського (2019).
Джерела
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 144/2018 від 22 травня 2018 р. // Президент України. 2018. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1442018-24206
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 р. // Президент України. 2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6252019-29281
- Про присвоєння В. Кубраку звання Герой України: Указ Президента України № 338/2020 від 22 серпня 2020 р. // Президент України. 2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3382020-34761
- Про присвоєння імені Героя України Вячеслава Кубрака патрульному катеру (бортовий номер Р194) 30 дивізіону надводних кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України: Указ Президента України № 581/2021 від 15 листопада 2021 р. // Президент України. 2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5812021-40605
Література
- У шпиталі Дніпра помер командир взводу 36 обрмп В’ячеслав Кубрак, поранений на Донбасі // Новинарня. 2019. URL: https://novynarnia.com/2019/10/11/u-likarni-dnipra-pomer-morpih-v-yacheslav-kubrak-poraneniy-8-zhovtnya-u-zoni-oos/
- Задверняк Н. «Я командир, отже маю йти першим. І якщо вже станеться найгірше, то нехай зі мною» // АрміяInform.2020. URL: https://armyinform.com.ua/2020/08/24/ya-komandyr-otzhe-mayu-jty-pershym-i-yakshho-vzhe-stanetsya-najgirshe-to-nehaj-zi-mnoyu/
- Віват В. П’ятий «Айленд» назвуть на честь Героя України прапорщика В’ячеслава Кубрака // АрміяInform. 2021. URL: https://armyinform.com.ua/2021/11/02/pyatyj-ajlend-nazvut-na-chest-geroya-ukrayiny-praporshhyka-vyacheslava-kubraka/
- Борцям за волю України! // Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2022. URL: https://www.lvet.edu.ua/index.php/vuhrstudnew/2393-bortsiam-za-voliu-ukrainy.html
- Кубрак Вячеслав Анатолійович (11.04.1986 — 11.10.2019) // Герої України. URL: http://www.ukrgeroes.com.ua/KubrakVA.html
- Кубрак В’ячеслав Анатолійович // Книга пам’яті полеглих за Україну. URL: https://memorybook.org.ua/14/kubrak.htm
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кубрак, В'ячеслав Анатолійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кубрак, В'ячеслав Анатолійович (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
