Осмяловська, Катерина Олександрівна
Осмялόвська, Катери́на Олекса́ндрівна (26.11.1904, м. Полтава, тепер Україна — 16.10.1997, м. Київ, Україна) — актриса, народна артистка УРСР (з 1951), заслужена артистка УзРСР (з 1944).
|
Осмяловська, Катерина Олександрівна | |
|---|---|
| Народження | 26.11.1904 |
| Місце народження | Полтава |
| Смерть | 16.10.1997 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Байкове кладовище |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого |
| Місце діяльності | Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка |
| Напрями діяльності | акторське мистецтво,театр, кіно |
Життєпис
1921 закінчила Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка (тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого). Сценічну діяльність розпочала ще студенткою (1920) у Першому державному українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка. З цим театром 1921–1925 виступала в багатьох містах України — Полтаві, Дніпропетровську (тепер Дніпро), Черкасах, Харкові, Чернігові, Прилуках та ін. 1925 перейшла до Донбаської філії Київського українського драматичного театру імені Івана Франка (тепер Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка), яка працювала в містах шахтарського краю, зокрема Луганську, Маріуполі, Дебальцевому.
1926–1930 грала в Одеському українському драматичному театрі (тепер Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька), 1930–1963 — у Київському українському драматичному театрі імені І. Франка.
Похована на Байковому кладовищі в м. Києві.
Творчість
Сценічне амплуа — лірична та драматична героїня. Основні ролі: Оксана («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Софія, Марія (відповідно «Безталанна», «Житейське море» І. Карпенка-Карого), Оксана, Одарка (відповідно «Доки сонце зійде...», «Дай серцю волю...» М. Кропивницького), Марія Антонівна («Ревізор» М. Гоголя), Корінкіна («Без вини винні» О. Островського), Есмеральда («Собор Паризької Богоматері» за В. Гюго), Геро, Віола (відповідно «Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Шейла («Він прийшов» Д. Б. Прістлі), Ліда, Соломія (відповідно «Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука) та ін.
Знялась у першому українському фільмі-опері «Наталка Полтавка», фільмі «Прометей» (обидва знято 1936 на «Українфільм», режисер І. Кавалерідзе), стрічках «Олександр Пархоменко» (1942, Київська кіностудія/Ташкентська кіностудія, режисер Л. Луков), «Нескорені» (1945, Київська кіностудія, режисер М. Донськой) та ін.
Цитата
«Небесна природа людського єства, яку сповідувала Катерина Осмяловська, ідеально втілювалась у ній самій: варто було їй вийти на сцену в костюмі будь-якої героїні, і глядачі помічали німб над її чолом, тремтіли від неземного світла її серця. Сучасники називали її Прекрасною Дамою, Принцесою Франківців, ніжною сильфідою з чаруючим срібно-дзвінким голосом...»
(Г. К. Липківська, театральний критик, кандидат мистецтвознавства, доцент. Цит. за ст.: Липківська Г. К. «Іще раз про кохання…» // День. 2005. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/ishche-raz-pro-kohannya).
Галерея
|
Відео
| Документальна телепередача "Театральні силуети" |
|---|
Література
- История советского драматического театра : в 6 т. / Ред. кол.: А. Анастасьев и др. Москва : Наука, 1967. Т. 3. 613 с.
- Липківський К. О. Тіні незабутих предків. Київ : [б. в.], 2003. 222 с.
- Жежера В. ЇЇ легенда — це тільки її легенда. Виповнилося 100 років від дня народження народної артистки УРСР Катерини Осмяловської // Голос України. 2004. URL: http://www.golos.com.ua/article/228450
- Комаров О. В. Світлі душі театру. Київ : Фенікс, 2014. 342 с.
- Захаревич М. В. Національний академічний драматичний театр імені І. Франка. Динаміка соціокультурних перетворень 1920–2001 років. Київ : Зерно. 2016. 368 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Липківський К. О. Осмяловська, Катерина Олександрівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Осмяловська, Катерина Олександрівна (дата звернення: 5.05.2024).
Оприлюднено: 01.12.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
