Патримоній Святого Петра
Патримо́ній Свято́го Петра́ (лат. лат. Patrimonii Sancti Petri), або Папська область — землі у Середній Італії від Тірренського моря до Адріатичного моря з центром у м-ку Монтеф’ясконе (тепер область Лаціо), територіальні володіння Римської курії.
754 за К’єрзівською угодою (лат. Promissio Carisiaca, також відома як Дар Піпіна) з франкським королем Піпіном III Коротким Папа Римський Стефан II (III) отримав права на землі в окрузі м. Рима; 5 міст у Центральній Італії, т. з. Пентаполь (від грец. πεντάπολις, букв. — п’ять міст): Ріміні, Пезаро, Анкона, Сенігаллія й Фано, а також на Равеннський екзархат (колишні володіння Візантійської імперії, захоплені лангобардами). Угода скріпила союз Римської церкви із франкською династією Каролінгів.
Патримоній Святого Петра започаткував світську державу Церкви.
Див. також Папська область, Ватикан.
