Репарації

Репарації ВУЕ.png

Репара́ції (від лат. reparatio — відновлення, поновлення) — у міжнародному праві одна з форм матеріальної відповідальності суб’єкта міжнародного права за шкоду, заподіяну внаслідок скоєного ним правопорушення іншому суб’єкту міжнародного права. Полягає у наданні державі, яка постраждала від військової агресії, відшкодування матеріальної шкоди грошима, натурою або послугами.

Інститут репарацій уперше зафіксовано у Версальському мирному договорі 1919, який зобов’язав Німеччину відшкодувати збитки, заподіяні нею під час Першої світової війни 1914–1918.

Виплата репарацій проводиться у вигляді реституції, грошової або іншої матеріальної компенсації, а також одночасно реституції та компенсації. Обсяг і характер репарацій визначаються відповідно до завданих матеріальних збитків.

За юридичним змістом репарація відрізняється від контрибуції, що була даниною переможцеві у війні й існувала у міжнародно-правовій практиці до 1919.

Сучасне міжнародне право передбачає матеріальну відповідальність держави за розв’язання агресивної війни — т. з. військові репарації. Так, рішеннями Ялтинської конференції 1945 та Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 була передбачена виплата репарацій Німеччиною, Паризькими мирними договорами 1947 — виплата колишніми союзниками Німеччини у Другій світовій війні 1939–1945.

Іноді репарації передбачають для держави-агресора обмеження у правах розпоряджатися власними матеріальними ресурсами. Такий вид відповідальності називають надзвичайними репараціями. Їх застосовують за вчинення особливо небезпечних міжнародних злочинів.

Репарації мають на меті не лише відшкодування збитків, а й запобігання повторення агресивних дій.

Література

  1. Репарації // Юридична енциклопедія : у 6 т. / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003.
    Т. 5. 736 с.
  2. Папенко Н., Ілющенко К. Позиція Великої Британії щодо німецької репараційної проблеми (1920–1922 рр.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2010. Вип. 99. С. 16–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ist_2010_99_7
  3. Гнатовський М. Репарації // Політична енциклопедія / Гол. редкол. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 634.
  4. Черкас Т. В. Питання репарації культурно-історичних цінностей у двосторонніх відносинах України та Німеччини (кін. ХХ — поч. ХХІ ст.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2014. Вип. 40. С. 196–200. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npifznu_2014_40_38

Correa Cr., Furuya Sh., Sandoval Cl. Reparation for Victims of Armed Conflict. Cambridge : Cambridge University Press, 2020. 260 p.

Автор ВУЕ

К. О. Савчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Савчук К. О. Репарації // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Репарації (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.04.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶