Касіян Сакович
Касія́н Сако́вич [Касіян (Сакович); світське ім’я — Сакович, Каліст (Калікст); пол. Sakowycz, Kasjan; Sakowicz, Kalikst; Isakowicz; бл. 1578, містечко Потелич, тепер село у Львівському районі Львівської області, Україна — 1647, м. Краків, тепер Польща] — церковний діяч, письменник-полеміст, філософ, педагог. Писав польською та староукраїнською мовами.
|
Касіян Сакович (Sakowycz, Kasjan, Sakowicz, Kalikst) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Сакович, Каліст |
| Народження | бл. 1578«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.1578. |
| Місце народження | Потелич |
| Смерть | 1647 |
| Місце смерті | Краків |
| Alma mater | Замойська академія, Ягеллонський університет |
| Напрями діяльності | релігія, церковне управління, богослов'я, філософія, література |
| Традиція/школа | християнство |
Життєпис
Походив з родини священника шляхетного роду, гербу Корвін.
Освіту здобув у Замойській, Люблінській та Краківській академіях (тепер Ягеллонський університет).
Працював домашнім вчителем, зокрема, навчав Адама Киселя (1600–1653) — знаного військового і державного діяча Речі Посполитої. Був дяком у м. Перемишлі (тепер у Підкарпатському воєводстві, Польща).
1620 прибув до Києва, де прийняв чернечий постриг з ім’ям Касіян. У 1620–1624 — викладач і ректор Київського братської школи, де навчав поетиці, риториці та філософії.
1624 здійснював проповідницьку діяльність у Люблинському православному братстві, вчився у домініканців богослов’ю. 1625 перейшов до Уніатської церкви, був висвячений на ієромонаха митрополитом Йосифом Велямином Рутським.
Упродовж 1625–1639 — ігумен, архимандрит греко-католицького (ймовірно з 1626) Хресто-Воздвиженського монастиря (тепер не існує) у передмісті Дубно. Не пізніше 1630 порядкував усіма монастирями Дубенської архимандрії, які прийняли унію. Дійшли свідчення про скоєння замаху на Саковича (1633) та інших ченців-уніатів православними солдатами Дубенського гарнізону.
Був розчарований тогочасним надто повільним і несміливим, на його погляд, «узахідненням» Уніатської церкви. В серпні 1639 склав свої обов’язки. З дозволу папи Урбана VIII перейшов на латинський обряд.
1640 у м. Кракові вступив до августинського ордену, останні роки життя служив католицьким священником.
Діяльність і творчість
Касіян Сакович збирав українські церковні обрядові звичаї, зокрема весільні й похоронні, а також промови й проповіді. Писав поетичні твори з виразними патріотичними акцентами. Був автором «Віршів» на поховання гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного (1922), прославляв звитягу запорозького козацтва.
Видав польською мовою філософсько-богословські праці «Аристотелеві проблеми, або питання про природу людини» («Агіstoteles problemata, albo Pytania о przyrodzeniu czlowieczym»; 1620, переклад з латини) і «Трактат про душу» («Traktat o duszy»; 1625). Праці стали основою лекційного курсу для студентів Київської братської школи (ймовірно першого такого курсу, створеного східнослов’янським автором). В «Аристотелевих проблемах» у формі запитань та відповідей викладено середньовічні уявлення про людську природу, подані поради щодо раціонального харчування, гігієни тощо; розміщено зразки промов, що виконували функцію посібника з риторики. Частина тексту з передмови є перекладом й переробкою псевдоаристотелевого апокрифічного твору. До нього включено роздуми Касіяна Саковича про ідейно-філософську та релігійно-полемічну боротьбу в Україні кін. 16 — поч. 17 ст. У «Трактаті про душу» розглядав проблеми сутності та здатностей душі, її долі після смерті. Виходив із християнського вчення про безсмертя душі, водночас спирався й на дані природничих наук, наголошував важливість самопізнання та свободи волі людини.
Був пристрасним полемістом, автором кількох полемічних творів. Спершу критикував католицизм, але знайомство з доробком західнохристиянської думки та занурення у проблеми релігійного життя українців уплинули на радикальну еволюцію його поглядів. На відміну від багатьох представників братського руху, котрі у протидії католицизму відкидали й здобутки західноєвропейської філософії та науки, розумів цінність (зокрема і для своїх співвітчизників) кращих досягнень духовної культури Заходу.
Знаний зусиллями з церковного реформаторства в умовах відкритих антиунійних виступів. З його ім’ям пов’язують перехід в унію принаймні трьох монастирів Дубенської архимандрії. За часів архимандритства вперше в уніатській Церкві запровадив читану Службу Божу. Брав участь в унійних змаганнях 1630-х, спрямованих на укладання Універсальної унії (спроби подолати конфесійний поділ у межах Київської митрополії).
Видав «Апологію» Мелетія Смотрицького. 1640 написав брошуру «Календар старий» («Kalendarz stary, w którym jawny i oczywisty błąd ukazuje się około święcenia Paschy»), в якому вказав на помилки навколо святкування Пасхи та міркував про користь запровадження григоріанського календаря.
Свою позицію переходу в католицизм роз’яснив у полемічному творі «Перспектива» («Ἐπανόρθωσις abo perspectiwa i objaśnienie błędów, herezjej i zabobonów w grekoruskiej cerkwi…»; 1642), де вказав на засадові причини занепаду східнохристиянських церков, практичні недоліки тогочасного православного обряду; історично обґрунтував і обстоював доцільність церковного розвитку України в річищі католицької традиції. Піддав критиці реформи митрополита Петра Могили.
Критичний аналіз Саковичем богослов’я, практик і стану тодішньої Православної церкви вплинув на зусилля православних діячів з її реформування.
Твори
- Ἐπανόρθωσις albo perspectiwa y obiaśnienie błędow, herezyey y zabobonow w grekoruskiey cerkwi… Krakowie : W drukárni Wáleryaná Pia̜tkowskiego, 1642. 120 p.
- Kalendarz stary, w którym jawny i oczywisty błąd ukazuje się około święcenia Paschy. Oxford : University of Oxford, 2008. 40 p.
- У к р. п е р е к л. — Арістотелівські проблеми або питання про природу людини з додатком попедмов весільних і похоронних обрядів, складених Каллістом Саковичем // Пам’ятки братських шкіл на Україні кінець XVI початок XVII ст. / Редкол.: В. І. Шинкарук, М. В. Брик, А. Д. Сухов та ін. Київ : Наукова думка, 1988. С. 337–442.
- Трактат про душу, написаний велебним отцем Касіяном Саковичем // Пам’ятки братських шкіл на Україні кінець XVI початок XVII ст. / Редкол.: В. І. Шинкарук, М. В. Брик, А. Д. Сухов та ін. Київ : Наукова думка, 1988. С. 443–512.
- Вірші // Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / Упоряд. В. І. Крекотня. Київ: Наукова думка, 1987. 608 с.
Література
- Великий А. Г. З літопису християнської України : в 9 кн. Рим : Видавництво ОО. Василіян, 1972. Кн. 5: XVII ст. 288 с.
- Szegda M. Sakowicz (Isakowicz) Kalikst, imię zakonne Kasjan (ok. 1587–1647) // Polski Słownik Biograficzny : w 52 t. Wrocław; Warszawa; Kraków : Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. T. 34. P. 343–345.
- Бичко А., Бичко Б. Світлотінь Касіяна (Калліста) Саковича. Київ : Український центр духовної культури, 2005. 168 с.
- Горін С. Дубенські Вознесенський, Спасо-Преображенський і Хрестовоздвиженський монастирі (до середини XVII ст.). // Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2011. Вип. 14–15. С. 133–158.
- Астаф’єв О. Трагічна помилка як емоційна домінанта польськомовної полемічної прози Касіяна Саковича // Медієвіст. 2017. URL: https://www.medievist.org.ua/2017/05/blog-post_12.html
- Войтов Б. І. Ренесансне розуміння проблеми природи людини та душі у творах Касіяна Саковича «Агіstoteles problemata, albo Pytania о przyrodzeniu czlowieczym» («Аристотелеві проблеми, або Питання про природу людини») та «Traktat о duszy» (Трактат про душу») // Гілея. 2019. Вип. 145 (6). С. 25–30.
- Войтов Б. І. Твір «Перспектива…» Касіяна Саковича та відновлення полеміки між православними, уніатами та католиками першої половини XVII ст. // Гілея. 2019. Вип. 141 (2). С. 23–27.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Недавня О. В. Касіян Сакович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Касіян Сакович (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
