Стохід
Стохі́д — річка у Волинській області, права притока Прип’яті (басейн Дніпра).
|
Стохід | |
|---|---|
| Витік | Волинська височина |
| Гирло | Прип'ять (річка) |
| Довжина (км) | 188 |
| Площа басейну (кв.км) | 3 125 |
| Середня витрата (куб.м/с) | 2,01 |
| Тип живлення | мішане з переважанням снігового |
| Основні притоки | Стобихівка, Ясинівка (річка), Локниця, Осина, Череваха, Гривка |
| Протікає через території | Україна |
| Міста на березі | Любешів |
Нижня частина річки поділяється на численні рукави (звідси назва — «сто» і «хід»).
Зміст
Характеристика
Витік. Гирло
Витік розташований біля с. Сірнички Володимирського району. Впадає в Прип'ять біля с. Сваловичів Камінь-Каширського району.
Протяжність
Довжина 188 км, площа басейну — 3 125 км².
Напрям і характер течії
Річка бере початок на північних схилах Волинської височини. Далі протікає Поліською низовиною (Волинське Полісся). Напрям течії переважно північно-східний.
Річкова долина у верхній частині окреслена чітко, завширшки до 4–4,5 км, у нижній — нечітка, завширшки до 7–10 км. Глибина: на перекатах 0,5–1,5 м, на плесах 8–10 м. Найбільша глибина (нижче с-ща Любешова) становить 16,4 м у місці джерел річки. У пониззі є багато стариць і рукавів.
Водний режим
Річка має добре виражене весняне водопілля, літньо-осінню та зимову межені. Замерзає у грудні, скресає у березні. Середньорічна витрата води біля с. Малинівки (верхня і середня частина басейну) становить 2,01 м³/с, мінімальна середньорічна — 0,2 м³/с, максимальна — 15 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 440 мг/дм3 навесні до 559 мг/дм3 взимку.
Тип живлення
Живлення мішане з переважанням снігового.
Найбільші притоки
Ліві: Стобихівка, Ясинівка, Локниця.
Праві: Осина, Череваха, Гривка, Червища.
Тваринний світ
Іхтіофауна Стоходу — бл. 30 видів риб. Найпоширеніші види: щука звичайна, верховодка, плітка, окунь, краснопірка, в’юн, карась, лящ, плоскирка та пічкури.
Екологічні проблеми
Антропогенний тиск за рахунок скидів стічних вод мінімальний, оскільки вдовж річки відсутні міста і промислові об’єкти. У 1960-х—1970-х у верхній та середній частині басейну було споруджено 15 осушувальних систем (площею від 1 тис. га до понад 21 тис. га), серед яких найбільшою є «Верхів’я р. Стохід» (21,1 тис. га). Річці була відведена роль водоприймача дренажних вод — протягом 50 км русло спрямлене, річка каналізована. Але з кінця 1990-х багато осушувальних систем не експлуатують, що призводить до повторного заболочування територій.
Значення
У пониззі річки розташовано Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» (засновано 2007). Заплави річок Стохід та Прип'ять, що входять до складу парку, мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення і згідно з Рамсарською конвенцією (глобальна угода з охорони та збереження водно-болотних угідь; діє від 1971) на них поширено особливий охоронний режим.
Населені пункти на р. Стохід: с-ще Любешів, низка сіл.
Додатково
У Першу світову війну після Брусиловського прориву 1916, коли російські війська зайняли м. Луцьк, уздовж р. Стохід проходила лінія фронту з червня 1916 до серпня 1917. На лівому березі річки розташувалось австро-угорсько-німецьке військо, яке будувало бетонні укріплення (їхні сліди існують дотепер), на правому — російське. Позиційні бої на цій лінії, які тривали більше року, призвели до загибелі великої кількості військових із обох боків та руйнування багатьох навколишніх сіл.
Література
- Пелешенко В. І., Закревський Д. В., Хільчевський В .К. Хімічний склад дренажних і поверхневих вод нижньої частини осушувальної системи «Верхів’я р. Стохід» // Вісник Київського державного університету. Серія: Географія. 1980. Вип. 22. С. 41–47.
- Мольчак Я. О., Мігас Р. В. Річки Волині. Луцьк : Надстир’я, 1999. 174 с.
- Зузук Ф. В., Колошко Л. К. Осушувальні меліорації в басейні р. Стохід Волинської області // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. 2011. № 1. С. 43–50.
- Осадчий В. І. Природні умови формування хімічного складу води водних об’єктів національного природного парку «Прип’ять — Стохід» // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. 2012. Вип. 262. С. 115–145.
- Боярин М. В., Нетробчук І. М. Екологічній стан поверхневих вод басейну річки Стохід // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2017. № 3–4 (28). С. 120–129.
- Павловська Т. С., Жайворонок Л. В., Білецький Ю. В. та ін. Багаторічна динаміка річкового стоку Стохода (гідропост Любешів) // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. 2019. № 16. С. 44–50.
- Хомич П. Бойові дії на Волинському Поліссі під час Першої світової війни // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки. 2019. Вип. 7. С. 33–38.
- Хільчевський В. К., Гребінь В. В., Манукало В. О. Гідрологічний словник. Київ : ДІА, 2022. 236 с.
- Річка Стохід // Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області Державного агентства водних ресурсів України (офіційний сайт). URL: https://vodres.gov.ua/node/1291
Автори ВУЕ
М. Р. Забокрицька
В. К. Хільчевський
Покликання на цю статтю: Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Стохід // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стохід (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
