Україна: основні засади внутрішньої політики

Вну́трішня полі́тика Украї́ни — це сфера, що охоплює питання розбудову державності, розвитку місцевого самоврядування і стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки й оборони, техногенної безпеки, а також економічну, соціальну, гуманітарну й екологічну ниви. Відповідно, заходи в кожній царині спрямовані на різнобічний розвиток і зміцнення України.

Харакретистика

З проголошенням незалежності України одним із важливих і складних сегментів розвитку постало формування внутрішньополітичного курсу. Згідно з Конституцією України, засади внутрішньої політики визначає Верховна Рада України, а Кабінет Міністрів України забезпечує її здійснення. 2010 було прийнято Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (чинна редакція 2018), де також окреслено участь Президента України, центральних і місцевих органів виконавчої влади.


«Засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, забезпеченні соціальної спрямованості економіки України та сталого соціально-економічного розвитку України, зміцненні демократичних засад суспільного і державного життя, забезпеченні верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів, утвердження України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства»

 (Витяг з документу: Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»)


Основні засади

Таблиця. Основні засади внутрішньої політики
Сфера Засади
Розбудова державності 1. Розвиток демократії шляхом удосконалення механізму державного управління, здійснення парламентського контролю
2. Модернізація системи державної служби з урахуванням європейського досвіду
3. Посилення відкритості та прозорості процесів підготовки, прийняття державних рішень
4. Забезпечення справедливого й доступного судочинства
5. Посилення протидії корупції та тіньовій економічній діяльності
Розвиток місцевого самоврядування, стимулювання розвитку регіонів 1. Утвердження місцевого самоврядування як фундаменту народовладдя
2. Гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів
3. Створення умов для розвитку економічної самостійності регіонів
4. Удосконалення системи адміністративно-територіального устрою
5. Зміцнення економічної інтеграції регіонів
Формування інститутів громадянського суспільства 1. Утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави
2. Запровадження громадського контролю за діяльністю влади
3. Забезпечення незалежної діяльності об’єднань громадян
4. Підвищення ролі та відповідальності політичних партій
5. Проведення всеукраїнських і місцевих референдумів
Національна безпека й оборона 1. Своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація загроз національним інтересам
2. Зміцнення обороноздатності держави
3. Реформування Збройних Сил України, інших військових формувань
4. Забезпечення реалізації гарантій соціального захисту військовослужбовців та інших
5. Забезпечення оснащення новітніми видами військової техніки та озброєнь
Економіка 1. Забезпечення високих темпів зростання національної економіки, макроекономічної стабільності та низького рівня інфляції
2. Проведення антиінфляційної, податкової, бюджетної політики
3. Створення сприятливих умов для розвитку підприємництва
4. Інтенсифікація інвестиційної та інноваційної діяльності
5. Створення умов для відродження українського села
Соціальна сфера 1. Забезпечення прав і свобод громадян
2. Подолання бідності та зменшення соціального розшарування
3. Створення умов для повноцінного життя та розвитку дитини
4. Удосконалення системи пенсійного забезпечення
5. Подолання бездомності, безпритульності, бездоглядності, бродяжництва
Екологія, техногенна безпека 1. Забезпечення прав громадян на безпечне довкілля
2. Збереження навколишнього природного середовища
3. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи
4. Підвищення рівня цивільного захисту від надзвичайних ситуацій
5. Впровадження системи екологічно збалансованого використання природних ресурсів
Гуманітарна сфера 1. Реалізація державної мовної політики
2. Відродження духовних цінностей, захист і примноження культурного надбання
3. Розвиток системи освіти, національної культурної індустрії, інформаційних технологій тощо
4. Реформування системи охорони здоров’я для забезпечення якісної, доступної медичної допомоги
5. Забезпечення умов для формування толерантного суспільства, гарантування свободи совісті та віросповідання


Національна безпека

Відповідно до Стратегії національної безпеки України, наразі найвищим пріоритетом є встановлення миру, відновлення суверенітету й територіальної цілісності в межах легітимних, міжнародно-визнаних кордонів. Ключовими пунктами також є обстоювання незалежності й державного суверенітету, суспільний розвиток, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, європейська та євроатлантична інтеграція. Реалізація цих завдань передбачає сталий розвиток національної економіки; розвиток людського капіталу, зокрема через модернізацію освіти й науки, охорони здоров’я, культури; захист особи, суспільства й держави від правопорушень; забезпечення екологічної безпеки та створення безпечних умов життєдіяльності; розвиток державно-приватного партнерства та інше.

Державна політика у сферах національної безпеки й оборони спрямована на забезпечення воєнної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, кібербезпеки України тощо. Згідно з чинним Законом України «Про національну безпеку» (2021), фундаментальними національними інтересами є насамперед державний суверенітет і територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи, а також сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства й держави для забезпечення зростання рівня, якості життя населення.

Сталий розвиток

Так, Україна приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку, цілі якого 2015 проголошено резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН). Серед них — подолання бідності й голоду; забезпечення здорового способу життя, якісної освіти та іншого; скорочення нерівності; сприяння формуванню миролюбного й відкритого суспільства тощо.

Стратегічний курс

Загальновизнаним стратегічним курсом України є набуття членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Це закріплено в Конституції України, фіксується в різних нормативно-правових актах. Так, усі інтеграційні процеси позначаються на змісті політики, впливають на поступ суспільства і країни загалом. Загалом Україна розвивається в усіх сферах як демократична, соціальна і правова європейська держава.

Діджиталізація

Водночас Україна розбудовується і як цифрова держава. Відповідно, трансформація охоплює всі сфери суспільного життя. Йдеться про загальну цифровізацію, втілення електронного урядування й демократії, широке впровадження сучасних інформаційних технологій, посилення цифрової грамотності населення, розвиток інформаційного суспільства тощо.

Важливим кроком для розвитку інформаційних технологій в країні та загалом діджиталізації суспільства, органів влади й реалізації принципів електронної демократії, а також стимулювання інновацій у сфері цифрового підприємництва, забезпечення умов розвитку електронної комерції, створення дослідних центрів, цифрової ідентифікації тощо стало створення 29.08.2019 Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Логотип Міністерство цифрової трансформації України

18.09.2019 Кабінет Міністрів України затвердив Положенням про Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри). Серед завдань Мінцифри — формування та реалізація державної політики у сферах:

  • цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації;
  • у сфері впровадження електронного документообігу;
  • у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян;
  • у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу;
  • у сфері надання електронних та адміністративних послуг;
  • у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації;
  • у сфері розвитку ІТ-індустрії.

06.02.2020 Мінцифри презентувало бренд цифрової держави в Україні сервіс «Дія» (Держава і Я), який охоплює: мобільний застосунок, веб-портал із тематичними сайтами: «Дія. Цифрова освіта», «Дія. Бізнес», «Дія. Cіty» та ін. Мобільний застосунок уможливлює зберігання та використання особових документів (посвідчення водія, закордонний паспорт, внутрішній паспорт (ІD картка), свідоцтво про народження дитини та ін.).

Надаються послуги із реєстрації бізнесу, можливість сплатити податки, подавати декларації, змінювати місце реєстрації тощо. Через додаток є можливість запису на вакцинацію (у зв’язку з пандемією COVІD-19). Україна стала першою країною у світі з цифровими паспортами і четвертою у Європі — з цифровими посвідченнями водія. Станом на 2021 понад 100 партнерів з державного та приватного сектору приймають цифрові документи у застосунку Дія.

Вебпортал «Дія» станом на 2021 надає понад 50 державних послуг. Так, «Дія. Цифрова освіта» — це навчання цифрової грамотності громадян. «Дія. Бізнес» — це допомога майбутнім та існуючим підприємцям у створенні, розвитку та масштабуванні бізнесу, безкоштовні онлайн та офлайн консультації від експертів, ідеї для відкриття власної справи та ін. «Дія. Cіty» — спеціалізований правовий режим для ІT-індустрії, який покликаний у майбутньому дозволити державі стати найпотужнішим ІT-хабом у Центральній та Східній Європі.

Окремо Мінцифри запустило послугу «єМалятко»: батьки можуть зареєструвати онлайн народження дитини та отримати відповідні державні послуги від різних органів влади. Серед проектів — впровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта». Основу системи «Трембіта» становить удосконалена естонська платформа обміну даними X-ROAD. Перший автоматичний обмін даними відбувся між Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та Державною службою України з питань лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужбою).

Водночас у формуванні інформаційно-комунікаційного середовища важливим є врахування інформаційно-технічного складника (розвиток техніки, технічного забезпечення, технологій тощо) та інформаційно-психологічного (здатність і готовність сприйняття/ осягнення). Так, станом на 2019 мережею Інтернет користувалось 74% населення. Поступово зростає кількість користувачів Інтернетом. Спочатку послуги доступу реалізуються через «dіal-up» (комутована лінія зв’язку), згодом з’являється широкосмуговий доступ до інтернет (FTTx, xDSL, DOCSІS та ін), сьогодні із впровадженням 4G (четверте покоління мобільного радіозв’язку) поширюється безпровідний мобільний доступ.

Основними цілями міністерство визначило до 2024 забезпечити 100 % доступ громадян та бізнесу до публічних послуг онлайн; забезпечити на 95% доступ транспортної інфраструктури, населених пунктів та їх соціальних об’єктів до високошвидкісного інтернету; залучити 6 млн українців до програми розвитку цифрових навичок; збільшити долю ІТ до 10 % у ВВП країни.

Поряд з цим, цифрова трансформація України потребує вирішення низки питань: цифрова грамотність та е-освіта, перехід до режиму paperless, цифровізація промисловості, природоохоронної сфери України, будівельної галузі; розвиток «розумних» міст; можливості забезпечення рівного цифрового доступу для широких верств суспільства, кібербезпека та розвиток системи захисту персональних даних українців тощо.

Джерела

Література

  1. Стеблина Н. О. Цифровізація політики в контексті трансформації сучасного світопорядку : монографія. Одеса : Фенікс, 2020. 358 с.
  2. Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.
  3. Цифровізація економіки України: трансформаційний потенціал: монографія / В. П. Вишневський, О. М. Гаркушенко, С. І. Князєв, Д. В. Липницький, В. Д. Чекіна; за ред. В. П. Вишневського та С. І. Князєва; НАН України, Інститут економіки промисловості. Київ : Академперіодика, 2020. 188 c.

Див. також

Україна (держава)

Україна: загальний профіль

Україна: початок державотворчих процесів

Україна: модернізація держави у 2014–2020

Україна: партійна система

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Богорадова Ю. В., Тищенко А. О. Україна: основні засади внутрішньої політики // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Україна: основні засади внутрішньої політики (дата звернення: 29.04.2024).

Отримано з http://vue.gov.ua/index.php?title=Україна:_основні_засади_внутрішньої_політики&oldid=294872
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶