Україна: промисловість будівельних матеріалів

Промисло́вість будіве́льних матеріа́лів — комплекс галузей у складі важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва (поєднують риси добувних і обробних галузей).

Зміст

1 Характеристика
2 Цементна промисловість
3 Виробництво будівельної кераміки
4 Перспективи розвитку
5 Література
6 Див. також
7 Автор
8 Важливо!

Характеристика

Охоплює галузі: цементну, азбестоцементних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін.

Основною продукцією промисловості будівельних матеріалів у незалежній Україні є різні види цементу, великорозмірні хвилеподібні та плоскі азбестоцементні листи, азбестоцементні труби підвищеної напірності, кольорові керамічні плитки, керамічна сантехніка, теплозахисне, профільне та оздоблювальне скло, склоблоки, деталі з щільного та пористого силікатного бетону, тепло- і звукоізоляційні матеріали, полімерні будматеріали тощо.

Для забезпечення будівництва продукцією галузі темпи щорічного її приросту повинні бути на кілька відсотків вищими від приросту будівельно-монтажних робіт. Темпи розвитку промисловості будівельних матеріалів у період 1990–2002 відставали від показників розвитку промисловості в цілому. Особливо у 2000, коли індекс промислової продукції України загалом становив 1,057, а індекс продукції промисловості будівельних матеріалів — тільки 1,015. У 2008 на розвиток галузі вплинула світова криза: скорочення обсягів будівництва загальмувало і темпи зростання обсягів виробництва будівельних матеріалів; обсяги імпортованої продукції були більшими за внутрішнє виробництво. Від 2010 обсяги виробництва будівельних матеріалів зростають.

На розміщення підприємств галузі впливає сировинний та споживчий чинники. Залежно від потреб будівництва та стадій технологічного процесу вирізняють підприємства і виробництва, що орієнтуються на сировинні райони, наприклад, видобування та первинна обробка сировини (піску, гравію, щебеню, бутового каменю тощо), виробництво в’яжучих (цементу, вапна, гіпсу) і стінових матеріалів, а також ті, що тяжіють до споживача (виробництво залізобетонних конструкцій, шиферу, будівельного і віконного скла тощо). Найбільші центри промисловості будівельних матеріалів — міста Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Для захисту своїх інтересів провідні національні виробники будівельних матеріалів України утворили громадське об’єднання — Всеукраїнську спілку виробників будматеріалів. Спілка з 2014 представляє Україну в Європейській асоціації виробників та дистриб’юторів будматеріалів.

Цементна промисловість

Найбільші компанії цементної галузі України: ірландська Група компаній «CRH» (Кам’янець-Подільський, Миколаївський та Одеський цементні заводи), німецька «Dyckerhoff Cement Ukraine» (Здолбунівський та Ольшанський заводи), українські компанії «Івано-Франківськцемент» та «Кривий Ріг Цемент». Загалом, за підсумками 2018, підприємства галузі сплатили понад 1,2 млрд грн. податків, інвестували в свій розвиток понад 1,7 млрд грн., забезпечують 4 936 робочих місць.

Упродовж останніх років цемент в Україну постачався з Росії, Молдови та Білорусі. Через активність імпортерів внутрішній ринок цементу не зростає. Влітку 2019 Україна запровадила антидемпінгові заходи стосовно імпорту цементних клінкерів та портландцементу у розмірі 114,95 % з РФ; 57,03 % — з Республіки Білорусь; 94,46 % — з Республіки Молдова. Після запровадження антидемпінгових мит цементні компанії України наростили виробництво цементного клінкеру на 10,6 %; до України почали активно завозити цемент з Туреччини та Литви. Однак цементна галузь і надалі потребує державної підтримки: сприяння модернізації підприємств, податкових пільг на час реконструкції, розширення ринку споживання всередині країни тощо.

Виробництво будівельної кераміки

В Україні одним із основних будівельних матеріалів є повнотіла керамічна цегла. Попитом користуються порожнисті керамічні камені та керамічні блоки. З 2006 сегмент лицьової цегли в Україні почав повільно трансформуватися в сегмент клінкерної цегли та цегли ручного формування преміум-класу, а сегмент рядової цегли — у виробництво великоформатних керамічних блоків. 2008 на Кузьминецькому цегельному заводі розпочалося виробництво великоформатних блоків ТМ «Кератерм». Упродовж кількох років завод було призупинено, 2019 (після зміни власників) виробництво відновлено. 2019 НДЦ ТК ТОВ «Фірма Порцекс-ВрБТ» спільно з ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» розробили та впровадили нові склади мас та технологічні параметри отримання якісних керамічних блоків різного розміру — від 10, 12 (перегородки) до 25, 38, 4 см. Один із заводів компанії «СБК» (с. Озера, Київська обл.) освоїв виробництво великоформатних блоків різного розміру та керамічного блока 2,12 НФ. У 2011 на ринок стінових керамічних матеріалів зайшла компанія «Русинія» (м. Мукачево). Підприємство виробляє широкий асортимент стінової кераміки всіх типорозмірів, але через локацію компанії її продукції важко конкурувати на ринку Центральної України. Великоформатні поризовані блоки ТМ «ТеплоКерам» виробляє також компанія «Керамейя» (м. Суми). За 2014–2017 виготовлено майже 114 млн умовних одиниць блоків 2,12 НФ. 2017 обсяг їх виробництва становив 47,128 млн, а 2018 розпочато випуск блоків «ТеплоКерам 44» та «ТеплоКерам 54».

Перспективи розвитку

Основними шляхами поліпшення ситуації на ринку будівельних матеріалів і розвитку галузі є: підтримка національного виробника; пошук нових ринків збуту; розробка маркетингових стратегій розвитку галузі; реструктуризація збиткових підприємств; використання сучасних технологічних методів видобутку та виробництва будівельних матеріалів.

Література

Буряк М. П., Рищенко Т. Д. Будівельне матеріалознавство. Харків : Харківська національна академія міського господарства, 2007. 126 с.
Кравченко О. М., Хомяк А. В. Розвиток ринку будівельних матеріалів України в умовах кризи // Економіка. Фінанси. Право. 2017. № 5 (2). С. 52–54.
Кривенко П. В., Барановський В. Б., Безсмертний М. П. та ін. Будівельні матеріали. Київ : Вища школа, 1993. 389 с.
Лівінський О. М., Курок О. І., Пшінько О. М. та ін. Будівельні матеріали та вироби. Київ : МП «Леся», 2016. 660 с.
Мардер А. Матеріали будівельні // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 157–161.
Надтока Т. Б., Лигіна О. О. Удосконалення організації та управління збутовою діяльністю посередницьких підприємств на ринку будівельних матеріалів // Вісник Хмельницького національного університету. 2014. № 5. Т. 4. С. 100–103.
Романчук А. П. Оцінка сучасного стану промисловості будівельних матеріалів: «вузькі місця» та перспективи подальшого розвитку // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. 2012. Вип. 1. С. 165–173.
Тищенко А. Н., Тараруєв Ю. А. Оцінка конкурентоспроможності ринку будівельних матеріалів // Бизнес Информ. 2009. № 3. С. 32–36.
Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.