Пилип
Пили́п (Филип, Філіпп; грец. Φίλιππος; ймовірно поч. 1 ст. н. е., м. Віфсаїда, тепер не існує, Північний округ, Ізраїль — ост. чв. 1 ст., м. Єраполіс, тепер не існує, пров. Денізлі, Туреччина) — апостол Ісуса Христа з числа Дванадцяти перших і найближчих його учнів.
Зміст
Апостольська діяльність
Відомості про життя і діяльність Пилипа практично відсутні. Згаданий у списках апостолів в Євангеліях від Матвія, Марка, Луки та Діях св. апостолів (Мт. 10:3; Мк. 3:18; Лк. 6:14; Дії 1:13).
Згідно з Євангелієм від Івана, був уродженцем Віфсаїди Галілейської (звідки походили також Андрій Первозваний і Петро).
З огляду на той факт, що апостол мав грецьке ім’я, не виключено, що його родина була з діаспорних юдеїв. На це опосередковано вказує свідчення, що він привів до Христа «еллінів» [тобто грекомовних діаспорних юдеїв (Ів. 12:20-22)].
Найбільше відомостей містить Євангеліє від Івана: згадано, що зусиллями Пилипа був навернутий Нафанаїл (Ів. 1:43-51); наведено його діалог із Христом щодо хлібів для майже п’ятитисячного люду (Ів. 6:2-11), а також прохання на Таємній вечері до Ісуса показати Бога-Отця (Ів. 14:8-9).
За церковними переказами, поширював Євангеліє на території Палестини, в Сирії, Малій Азії, Греції та, ймовірно, у Скіфії.
Також ап. Пилипу приписують авторство апокрифічного Євангелія, відомого як «Євангеліє від Пилипа» (знайдене 1945 в Єгипті). Апокриф невідомого автора під назвою «Дії апостола Пилипа» фіксує церковне передання про апостольське служіння. Примітно, що цей текст уже на поч. 2 ст. шанувався вірянами, був особливо популярним серед християнських громад Єгипту.
Мучеництво
Мученицьки загинув десь між 80 і 90 н. е. За переказом, був розіп’ятий римлянами на хресті (за деякими відомостями — вниз головою, оскільки вважав не гідним бути розіп’ятим як Христос). Був похований у фригійському місті Єраполісі (грец. Ἱεράπολις, вщент зруйноване під час землетрусу 1534).
Наприкінці 6 ст. мощі апостола були перевезені спочатку до м. Константинополя, потім — до м. Рима. Зберігаються в крипті базиліки Санті-Апостолі (початково церква була присвячена святим Якову Алфеєву й Пилипу).
Пошанування
Пам’ять про ап. Пилипа Західні церкви (зокрема, Римо-католицька) вшановують 3 травня; Східні — 14 листопада за юліанським календарем, 27 листопада за новоюліанським та григоріанським, а також 30 червня (13 липня) — у свято Собору святих славних і всехвальних 12-ти апостолів Христових.
Образи апостола у художньому мистецтві втілили А. Дюрер, П. Рубенс, Х. де Рібера, А. ван Дейк та ін.
У церковній традиції ап. Пилип символічно асоціюється з латинським хрестом, хрестом із двома хлібами, а також кошиком із хлібом (алегорія на участь у чуді примноження хлібів).
Народні традиції
Оскільки початок Різдвяного посту припадає на наступний день за датою вшанування пам’яті про ап. Пилипа, а отже, Пилипів день є останнім, коли можна споживати скоромну їжу (заговини), то цей день ще називають Пилипівськими заговинами (заговинами на Пилипівку), або Пилипівкою, а весь Різдвяний піст — Пилиповим.
На Пилипівку, за традицією, готували вдосталь смачних страв (борщ, вареники, пироги, смажене м'ясо тощо), запрошували на вечерю пошлюблених молодят, родичів, влаштовували Пилипівські вечорниці.
Додатково
- Точне місце поховання ап. Пилипа серед руїн м. Єраполіса тривалий час було невідомим. 2011 італійські археологи повідомили про віднайдення місця можливого поховання апостола під рештками однієї з базилік (за 40 м від того, яке визнає офіційним церковна традиція).
- Апостола Пилипа нерідко плутають з Пилипом-Євангелістом (Пилипом Дияконом) — учнем Ісуса Христа із кола Сімдесятьох апостолів (див. Дії 6:5).
Джерела
- Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнка. Київ : Східноєвропейська гуманітарна місія, 2019. 1409 с.
- Євангеліє від Пилипа // Класика духовної філософії та сучасність / Пер. з рос. С. Косянчука. Bancroft : New Atlanteans, 2009. 684 с. URL: https://ua.philosophy-of-religion.org.ua/gospel_of_philip.html
Література
- Turner М. The Gospel According to Philip: The Sources and Coherence of an Early Christian Collection. Leiden; New York : Brill, 1996.
283 р. - Мень О. Перші апостоли / Пер. з рос. Л. Хмельковського. Львів : Свічадо, 2015. 231 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Пилип // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пилип (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
