Петро (апостол)
Петро́ [ грец. Πέτρος — букв. камінь, від πέτρα — скеля; справжнє ім’я — Шимон (івр. שמעון), або Симон (грец. Σίμων); прізвисько — Кифа (івр. כאפא — камінь); точні дати і місця народження й смерті невідомі, ймовірно м. Віфсаїда, тепер не існує, Голанські висоти — між 64 і 68, м. Рим, тепер Італія] — апостол Ісуса Христа з числа дванадцяти перших і найближчих учнів, брат Андрія Первозваного.
|
Петро (апостол) (Πέτρος) | |
|---|---|
| Народження | точна дата народження невідома«точна дата народження невідома» не є числом |
| Місце народження | ймовірно, Віфсаїда |
| Смерть | точна дата смерті невідома |
| Місце смерті | ймовірно, Рим |
| Місце поховання | ймовірно, Рим |
| Напрями діяльності | апостол Ісуса Христа |
| Традиція/школа | християнство |
Зміст
Життєпис і діяльність
Родина
Основні біографічні відомості про життя апостола містяться у Новому Завіті. Згідно з Євангелієм від Івана (Ів. 1:44), був уродженцем міста Віфсаїди (Галілея). Походив із сім’ї рибалки, традиційно успадкував від батька (Йони) рибальський промисел (Мт. 16:17; Ів. 1:42).
Був одруженим, мав дітей. Проте, не виключають, що на час новозавітних подій апостол був удівцем.
Навернення та апостольське служіння
Про обрання Симона на апостольське служіння оповідають Євангелія від Матвія, Марка та Івана. За Матвієм та Марком, Ісус словами «Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!» закликав на апостольство Симона одночасно з братом Андрієм (Мт. 4:18–20; Мк. 1:16–18), що дало підстави вважати обох братів «первозваними» учнями. За версією Євангелія від Івана, саме Андрій привів свого брата до Ісуса, тому Симон є другим покликаним апостолом (Ів. 1:38–42). Всупереч євангельським текстам, переказ про першообрання Симона-Петра став принципово важливою ідеологемою Західного християнства (напр., у Кіпріана Карфагенського, 3 ст.).
Петро (поруч із апостолами Іваном та Яковом) входив до кола найближчих учнів Ісуса. За Євангеліями, був свідком Христового ходіння по воді та Преображення Господнього (Мт. 17:1–9; Мк. 9:1–10; Лк. 9:28–36).
За визнання Ісуса месією і Сином Божим поперед інших апостолів був особливо виділений Спасителем, символічно названий «скелею», на якій буде заснована Церква: «Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!» (Мт. 16:17–19). Ці тексти покладено в обґрунтування першості Петра з-поміж ін. апостолів. За вченням Католицької церкви, Ісус призначив Петра главою Церкви. Апостол вважається першим Папою Римським, володарем обіцяних ключів від Царства Небесного (відтоді — символ папства).
Апостоли Петро і Павло
В Євангеліях і книзі Дій святих апостолів Петро постає активнішим за інших апостолів, часто говорить від їхнього імені. Йому відводять провідну роль у поширенні християнства в єврейському середовищі тогочасної Палестини. Церковна традиція визначає його, поруч із Павлом, як «верховного апостола». Якщо Павло уособлював еллінохристиянське крило апостольської Церкви, орієнтоване передусім на навернення язичників і заснування громад поза межами Палестини, то Петро — юдеохристиянське, орієнтоване на юдеїв [за словами Павла: «мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних» (Гал. 2:7)].
Відмінності між юдео- та еллінохристиянством (які стосувалися щонайперше додержання неофітами вимог юдейського релігійного закону) позначилися і на міжособистісних стосунках апостолів. За весь час служіння Петро і Павло, за винятком окремих епізодів (напр., Апостольського Єрусалимського собору), практично не перетинались. Висновують, що апостоли шанували місіонерську справу один одного, але воліли за краще не контактувати. Суперництво між двома доктринальними напрямами, які уособлювали постаті Петра і Павла, породжувало запеклі дискусії в апостольському середовищі.
Факт конфлікту між Петром і Павлом намагалися загладити церковні історики та богослови. Так, Кіпріан Карфагенський повчав, що кожному з апостолів істина відкрилась по-різному; Іван Золотоустий наголошував, що протистояння між Павлом і Петром лише видається боротьбою, за якою слід шукати велику мудрість апостолів та їхню прихильність один до одного.
Перебування у м. Римі
Жоден новозавітній текст не підтверджує перебування ап. Петра у м. Римі. Історія про римський період життя апостола та його пастирське служіння тут (зокрема й епізод зустрічі з Христом на Аппієвій дорозі) побудована виключно на пізніших християнських переказах. Так, про апостольське служіння Петра у м. Римі (спільно з ап. Павлом) повідомляв у «Церковній історії» Євсевій Кесарійський (3 ст.). Вірогідність цієї інформації ставить під сумнів сам Павло, який, адресуючи одне з послань до римських християн, жодним чином не згадує ап. Петра. Завдяки Єроніму Стридонському з 4–5 ст. ширилася думка про Петра як першого римського єпископа, який обіймав цю посаду протягом 25 років.
Мучеництво
Згідно з церковною історією, ап. Петро був мученицьки страчений у 2-й пол. 60-х у м. Римі за правління Нерона — розіп’ятий на перевернутому хресті вниз головою. У подальшому перевернуте розп’яття стали називати «Петровим» чи «Петрівським хрестом». Вважається, що такої кари він сам домігся від своїх катів, мотивуючи тим, що негідний наслідувати страту Ісуса Христа. Серед мотивів наводять прикрий епізод з життя апостола — зречення Спасителя, хоч і наступне щиросердне каяття в цьому [згідно з синоптичними Євангеліями, Ісус пророкував, що в останню ніч Його земного життя Петро тричі зречеться його, що, зрештою, і сталося (Мт. 26:31–35, 69–75; Мк. 14:27–31, 66–72; Лк. 22:31–34, 54–62)].
Послання
Дійшли два соборні листи (послання) апостола Петра, які включено до канону текстів Нового Завіту. Якщо авторство Першого з послань не викликає сумнівів, то ідентифікація автора Другого послання є проблематичною. Більшість біблієзнавців вважають цей текст працею вірянина-аноніма (практика псевдоепіграфів була доволі популярною у перших століттях християнства). Поруч із цим, достеменно встановлено, що апостолу не належать приписувані йому тексти — Євангеліє від Петра, Послання апостола Петра до апостола Якова, гностичне Послання Петра до Пилипа, два Петрові об’явлення (апокаліпсиси). З огляду на сумнівне походження тексти віднесені до апокрифів.
Пошанування
На місці можливого поховання апостола Петра у 1-й пол. 4 ст. з’явилася базиліка (відома як Базиліка Костянтина). Згодом (упродовж 1506–1626) на цьому ж місці було споруджено собор Святого Петра в Римі.
Канонізований як первоверховний святий апостол. Пам’ять апостолів Петра і Павла вшановують спільно в один день: за григоріанським і новоюліанським календарями 29 червня, за юліанським — 12 липня.
В іконографії зображують із коротким сивим волоссям і бородою, найчастіше зі золотими ключами в руках (також із сувоєм, посохом). Поширеними є спільні зображення апостолів Петра і Павла; у композиціях з Ісусом та його учнями розташований праворуч від Христа. Від 2-ї пол. 4 ст. часто зображуваний спільно з Павлом по обидва боки від Христа, осібно від ін. апостолів.
На честь св. Петра зведені численні храми по всій християнській ойкумені; він — святий покровитель міст, комун, муніципалітетів у Італії, Польщі, Німеччині, Португалії, Росії, США тощо.
Цитата
«Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були. І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей! І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним»
(Від Матвія 4:18–20 // Біблія. Євангеліє від Матвія / Переклад І. Огієнка. URL: http://www.truechristianity.info/ua/bible/luke_ua.php)
Додатково
- За окремим християнським переказом, дружиною Петра була племінниця Варнави (згодом відомий як один із найактивніших сподвижників ап. Павла). Павло у «Посланні до коринтян» натякав на те, що дружина могла супроводжувати Петра в апостольському служінні (1 Кор. 9:5).
- Євангелія від Матвія і Луки називають оселю апостола «домом Петра», натомість Євангеліє від Марка вказує на неї як «дім Симоновий та Андрієвий» (Мк. 1:29), містить згадку, що там мешкала й теща Петра. Радше за все, йшлося про батьківський будинок, в якому брати зростали разом, і куди після одруження Симон привів свою дружину з її матір’ю.
- 1939–1949 з ініціативи папи Пія ХІІ під собором Св. Петра проведено археологічні розкопки, під час яких були знайдені залишки стародавнього римського некрополя. Серед склепів і мавзолеїв виявлено ранньохристиянські поховання, зосереджені навколо ділянки із додатковою захисною стіною і міні-монументом 2 ст. У нішах конструкції виявлено фрагменти решток. Незважаючи на те, що папа Павло VI оголосив 1968 про віднайдення могили ап. Петра, цей факт не знайшов одностайної підтримки у науковому середовищі. 2013 за рішенням папи Франциска скриня з рештками вперше була виставлена для поклоніння.
- 2017 під час реставраційних робіт у римській церкві Санта-Марія-Маджоре віднайдено два глиняні горщики римської епохи, де, згідно з написами, містилися фрагменти решток трьох перших пап (зокрема і Петра). Справжність реліквій офіційно не підтверджена.
Література
- Мищенко Ф. И. Речи святого апостола Петра в Книге Деяний апостольских. Киев : Типография Киево-Печерской лавры, 1907. 366 с.
- Ярчук Т. Апостол Петро. Станіславів : Друкарня повітового союзу кооперативів, 1930. 67 с.
- Guarducci М. La tomba di San Pietro. Una straordinaria vicenda. Roma : Rusconi, 1989. 171 р.
- Павленко П. Ю. Етнічне та універсальне в ранньому християнстві: засади, особливості, тенденції. Київ : Абрис, 2009. 527 с.
- Гаан М. Р. де. Симон Петро: грішний і святий / Пер. з англ. С. Котляр. Луцьк : Християнське життя, 2011. 143 с.
- Уолстон У. Т. П. Симон Петро: життя і послання / Пер. з рос. О. Дробко. Рівне: «Живе слово», 2014. 333 с.
- Мень О. Перші апостоли / Пер. з рос. Л. Хмельковський. Львів : Свічадо, 2015. 232 с.
- Грабб Д. Покликаний Христом. Уроки з життя апостола Петра / Пер. з англ. Я. Губарева. Київ : Східноєвропейська гуманітарна місія, 2016. 220 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Петро (апостол) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Петро (апостол) (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
