Відмінності між версіями «Абдул-Джаббар ібн Ахмад»

Версія за 15:06, 25 листопада 2017

Абду́л-Джабба́р ібн Ахма́д (араб. عبدالجبار بن أحمد‎‎і‎; 935, м. Асадабад, тепер провінція Хамадан, Іран — 1025, м. Рей, тепер провінція Тегеран, Іран) — ісламський теолог, представник мутазилітського каламу, шафіїт. Автор численних творів із каламу, фікху та природничих наук. Його праці, разом із творами його учнів Абу Рашида ан-Нішапурі та Ібн Маттувайха, знайдено у середині 20 ст. Його праця у книзі «Захист Корану від наклепу» (1911) посідає важливе місце в історії мутазилітського богословського напряму. Як й інші його прихильники, автор твору підкреслює єдність Аллаха і верховенство людського розуму в розумінні його волі. Ці погляди викликали жваву полеміку, в якій мутазилітам протистояли раціоналістично налаштовані ашаріти й послідовники ісламського містицизму (суфії). Абдул-Джаббар ібн Ахмад розглядає питання віри та моралі суголосно з приписами Корану, які він називає раціональними за своєю суттю. Питання і відповіді в цій книзі впорядковано відповідно до сур Корану. Відповідаючи на питання, філософ стверджує, що хай якими суворими є приписи Корану, Аллах створив для людини тільки найкраще, тож правовірний вільний вибирати правильний шлях. Крім цього, розглядаються теми шлюбу, азарт. ігор, вживання спиртних напоїв, смерті й джихаду (священної війни). Абдул-Джаббар ібн Ахмад створив також філософську працю «Звід принципів».

Література

Шаймухамбетова Г. Б. Арабоязычная философия средневековья и классическая традиция. Москва, 1979.
Кирабаев Н. Социальная философия мусульманского Востока (эпоха средневековья). Москва, 1987.
Ибрагим Т. К., Сагадеев А. В. Абдал-Джаббар // Ислам: энциклопедический словарь. Москва, 1991.
Боголюбов А. С. Шафиитский мазхаб // Ислам: энцикл. словарь. Москва, 1991.

Автор ВУЕ

О. І. Предко

Версія за 15:05, 25 листопада 2017 (переглянути вихідний код) Ant (Обговорити цю сторінку \| внесок) ← Попереднє редагування		Версія за 15:06, 25 листопада 2017 (переглянути вихідний код) Ant (Обговорити цю сторінку \| внесок) Наступне редагування →
Рядок 1:		Рядок 1:


−	'''Абду́л-Джабба́р ібн Ахма́д''' ({{lang-ar\|عبدالجبار بن أحمد‎‎і}}; 935, м. Асадабад, тепер провінція Хамадан, Іран — 1025, м. Рей, тепер провінція Тегеран, Іран) — ісламський теолог, представник мутазилітського [[Калам\|каламу]], шафіїт. Автор численних творів із каламу, фікху та природничих наук. Його праці, разом із творами його учнів Абу Рашида ан-Нішапурі та Ібн Маттувайха, знайдено у середині 20 ст. Його праця у книзі «Захист Корану від наклепу» (1911) посідає важливе місце в історії мутазилітського богословського напряму. Як й інші його прихильники, автор твору підкреслює єдність [[Аллах\|Аллаха]] і верховенство людського розуму в розумінні його волі. Ці погляди викликали жваву полеміку, в якій мутазилітам протистояли раціоналістично налаштовані [[ашаріти]] й послідовники ісламського [[Містицизм\|містицизму]] (суфії). Абдул-Джаббар ібн Ахмад розглядає питання віри та моралі суголосно з [[Коран\|приписами Корану]], які він називає раціональними за своєю суттю. Питання і відповіді в цій книзі впорядковано відповідно до [[Сура (глава Корану)\|сур Корану]]. Відповідаючи на питання, філософ стверджує, що хай якими суворими є приписи Корану, Аллах створив для людини тільки найкраще, тож правовірний вільний вибирати правильний шлях. Крім цього, розглядаються теми шлюбу, азарт. ігор, вживання спиртних напоїв, смерті й джихаду (священної війни). Абдул-Джаббар ібн Ахмад створив також філософську працю «Звід принципів».	+	'''Абду́л-Джабба́р ібн Ахма́д''' ({{lang-ar\|عبدالجبار بن أحمد‎‎і}}; 935, м. Асадабад, тепер провінція Хамадан, Іран — 1025, м. Рей, тепер провінція Тегеран, Іран) — ісламський теолог, представник мутазилітського [[Калам\|каламу]], шафіїт. Автор численних творів із каламу, фікху та природничих наук. Його праці, разом із творами його учнів Абу Рашида ан-Нішапурі та Ібн Маттувайха, знайдено у середині 20 ст. Його праця у книзі «Захист Корану від наклепу» (1911) посідає важливе місце в історії мутазилітського богословського напряму. Як й інші його прихильники, автор твору підкреслює єдність [[Аллах\|Аллаха]] і верховенство людського розуму в розумінні його волі. Ці погляди викликали жваву полеміку, в якій мутазилітам протистояли раціоналістично налаштовані [[ашаріти]] й послідовники ісламського [[Містицизм\|містицизму]] (суфії). Абдул-Джаббар ібн Ахмад розглядає питання віри та моралі суголосно з [[Коран\|приписами Корану]], які він називає раціональними за своєю суттю. Питання і відповіді в цій книзі впорядковано відповідно до [[Сура (глава Корану)\|сур Корану]]. Відповідаючи на питання, філософ стверджує, що хай якими суворими є приписи Корану, Аллах створив для людини тільки найкраще, тож правовірний вільний вибирати правильний шлях. Крім цього, розглядаються теми шлюбу, азарт. ігор, вживання спиртних напоїв, смерті й [[Джихад\|джихаду]] (священної війни). Абдул-Джаббар ібн Ахмад створив також філософську працю «Звід принципів».

	== Література ==		== Література ==