Відмінності між версіями «Авратинська височина»
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|Площа= | |Площа= | ||
}} | }} | ||
| − | Височина складена з горизонтально нашарованих пластів [[Крейда|крейдових]], [[міоцен]]ових і [[плейстоцен]]ових [[Відклади континентальні|відкладів]] (найвища точка — 375 м над рівнем моря), порізаних долинами річок, що мають пологі схили й порівняно невелике (до 50–60 м) врізання, [[Балка | + | Височина складена з горизонтально нашарованих пластів [[Крейда|крейдових]], [[міоцен]]ових і [[плейстоцен]]ових [[Відклади континентальні|відкладів]] (найвища точка — 375 м над рівнем моря), порізаних долинами річок, що мають пологі схили й порівняно невелике (до 50–60 м) врізання, [[Балка (географія)|балками]] та [[яр]]ами, розвинутими на пологих схилах, складених переважно плейстоценовими [[Суглинок|суглинковими]] породами. Авратинська височина є [[вододіл]]ом між басейнами [[Дністер (річка)|Дністра]] (лівобережні притоки [[Збруч]], [[Смотрич (річка)|Смотрич]], [[Ушиця]]), [[Дніпро (річка)|Дніпра]] (притоки Прип’яті — [[Горинь]] і [[Случ]]) і [[Південний Буг|Південного Бугу]] (верхів’я). |
| − | Поверхня височини природно знижується від вододілу в усіх напрямках, переважають рівнинно-хвилясті й рівнинні місцевості з малогумусними [[Чорноземи|чорноземами]] — опідзоленими та типовими, що на 80 % освоєні під посіви [[Озимі культури|озимої]] [[ | + | Поверхня височини природно знижується від вододілу в усіх напрямках, переважають рівнинно-хвилясті й рівнинні місцевості з малогумусними [[Чорноземи|чорноземами]] — опідзоленими та типовими, що на 80 % освоєні під посіви [[Озимі культури|озимої]] [[Пшениця (Trіtіcum)|пшениці]], цукрового [[Буряк (Beta)|буряку]], [[Кукурудза (Zea mays L.)|кукурудзи]], [[Гречка (Fagopirum)|гречки]], [[Ячмінь (Hordeum)|ячменю]], [[Овочі|овочевих культур]], зайняті [[Сад (природний об’єкт)|садами]] та [[Ягода|ягідниками]]. Авратинська височина є умовною точкою, де сходяться три історичні землі України ([[Волинь]], [[Поділля]] і [[Галичина (історична область)|Галичина]]) та [[ареал]]и поширення трьох говорів [[Наріччя південно-західне|південно-західного наріччя]] [[Українська мова|української мови]] (волинського, подільського та наддністрянського), вона отримала назву від с. Авратин (нині Волочиського району Хмельницької обл.). |
== Література == | == Література == | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
| − | + | [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]] | |
[[Категорія:Природа]] | [[Категорія:Природа]] | ||
Поточна версія на 09:28, 3 червня 2021
Авра́тинська височина́, Авратинське узгір’я — підвищена слабохвиляста ділянка земної поверхні (окремий масив) у межах Подільської височини, розташована на межі Тернопільської області (Збаразький, Підволочиський, Лановецький райони) та західної частини Хмельницької області (Волочиський район).
|
Авратинська височина | |
|---|---|
| Країни | Україна |
| Регіон | Волинь, Поділля, Галичина (історична область) |
| Найвища точка | 375 м |
Височина складена з горизонтально нашарованих пластів крейдових, міоценових і плейстоценових відкладів (найвища точка — 375 м над рівнем моря), порізаних долинами річок, що мають пологі схили й порівняно невелике (до 50–60 м) врізання, балками та ярами, розвинутими на пологих схилах, складених переважно плейстоценовими суглинковими породами. Авратинська височина є вододілом між басейнами Дністра (лівобережні притоки Збруч, Смотрич, Ушиця), Дніпра (притоки Прип’яті — Горинь і Случ) і Південного Бугу (верхів’я).
Поверхня височини природно знижується від вододілу в усіх напрямках, переважають рівнинно-хвилясті й рівнинні місцевості з малогумусними чорноземами — опідзоленими та типовими, що на 80 % освоєні під посіви озимої пшениці, цукрового буряку, кукурудзи, гречки, ячменю, овочевих культур, зайняті садами та ягідниками. Авратинська височина є умовною точкою, де сходяться три історичні землі України (Волинь, Поділля і Галичина) та ареали поширення трьох говорів південно-західного наріччя української мови (волинського, подільського та наддністрянського), вона отримала назву від с. Авратин (нині Волочиського району Хмельницької обл.).
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. Вінніпег, 1984–1986.
- Пиндус Б., Свинко Й. Авратинська височина // Тернопільський енциклопедичний словник. т.1. Тернопіль: Збруч, 2004. 696 с.
