Відмінності між версіями «Акафіст»
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Заміна тексту — «thumb|right|300px» на «right|300px») |
||
| (Не показані 18 проміжних версій 7 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Akafist.mp3|right|300px|<center>Акафіст</center>]] | ||
| + | '''Ака́фіст''' (від {{lang-el|α…}} — заперечний префікс і ''ϰαθίζω'' — сидіти) — церковний гімн, у якому прославляється [[Богородиця]], [[Ісус Христос]], [[Ангел|янголи]] або [[Святий|святі]]. | ||
| − | + | Під час співання акафісту прихожани в церкві зобов’язані стояти. | |
| + | |||
| + | Найдавнішим акафістом вважається складений у 6–7 ст. Великий акафіст, що містить звернення до Богородиці. У акафісті звучить також прохання про заступництво («Непереможній Воєводі…»). Цей текст став зразком для всіх інших акафістів. | ||
| + | |||
| + | Форма акафісту — ритмізована проза або римована поезія. Акафіст складається з 25 окремих пісень, розташованих відповідно до грецького алфавіту. 13 із цих пісень є короткими (кондаки), 12 — довшими (ікоси). Після кожного кондаку окрім останнього співається ікос. Зміст кондаків — прославлення подій із життя Ісуса Христа, Богородиці, янголів або святих, кожен кондак завершується приспівом «[[Алілуя|Алілуя]]». Ікоси доповнюють кондак, продовжують розкриття його змісту. Ікоси завершуються вигуком «Радуйся». Завершальна пісня може містити прохання людини, яка молиться. | ||
| + | |||
| + | Згідно з Богослужбовим уставом, складовою богослужіння є лише Великий акафіст (виголошується під час ранкової служби в суботу п’ятої седмиці [[Великий піст|Великого посту]]). | ||
== Література == | == Література == | ||
| − | + | # Давыдов И. Православный акафист русским святым (религиоведческий анализ). Благовещенск : АмГу, 2004. 216 с. | |
| − | # Давыдов И. Православный акафист русским святым (религиоведческий анализ). Благовещенск, 2004.. | + | # Козлов М., диак. Из истории акафиста. Ч. 1: Византийские и русские досинодальные акафисты // Журнал Московской Патриархии. 1992. № 3. С. 43-49. |
| − | # Козлов М., диак. Из истории акафиста. Ч. 1: Византийские и русские досинодальные акафисты // Журнал Московской Патриархии. 1992. № 3. | + | # Сюта Г. Акафіст. «Культура мови на щодень». Алфавітний покажчик «Мовні труднощі». А-З. Київ : Інститут української мови НАН України, 2010. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine63-28.pdf |
| + | # Каширина В. В. Советы Феофана Затворника по составлению акафистов // Вестник Русской христианской гуманитарной академии. 2016. № 4. C. 35-39. | ||
| + | # Борисова Т. С. Акафист Богоматери в ранней сербской традиции: о влиянии акростишной редакции на триоди евергетидского типа // Вестник Новосибирского государственного университета. Сер. "История, филология". 2017. Т. 16, № 2. С. 110-124. | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
| − | |||
* [[Автор_ВУЕ::Харьковщенко Є. А.|Є. А. Харьковщенко]] | * [[Автор_ВУЕ::Харьковщенко Є. А.|Є. А. Харьковщенко]] | ||
| − | + | {{Цитування}} | |
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
| + | [[Категорія:Озвучено]] | ||
[[Категорія:Філософські науки]] | [[Категорія:Філософські науки]] | ||
[[Категорія:Релігієзнавство]] | [[Категорія:Релігієзнавство]] | ||
[[Категорія:Філологічні науки]] | [[Категорія:Філологічні науки]] | ||
| + | [[Категорія:Літературознавство]] | ||
[[Категорія:Теорія літератури]] | [[Категорія:Теорія літератури]] | ||
| + | [[Категорія:Теорія жанрів і стилів]] | ||
| + | [[Категорія:Літературні роди, види, жанри]] | ||
Поточна версія на 18:05, 9 червня 2021
Ака́фіст (від грец. α… — заперечний префікс і ϰαθίζω — сидіти) — церковний гімн, у якому прославляється Богородиця, Ісус Христос, янголи або святі.
Під час співання акафісту прихожани в церкві зобов’язані стояти.
Найдавнішим акафістом вважається складений у 6–7 ст. Великий акафіст, що містить звернення до Богородиці. У акафісті звучить також прохання про заступництво («Непереможній Воєводі…»). Цей текст став зразком для всіх інших акафістів.
Форма акафісту — ритмізована проза або римована поезія. Акафіст складається з 25 окремих пісень, розташованих відповідно до грецького алфавіту. 13 із цих пісень є короткими (кондаки), 12 — довшими (ікоси). Після кожного кондаку окрім останнього співається ікос. Зміст кондаків — прославлення подій із життя Ісуса Христа, Богородиці, янголів або святих, кожен кондак завершується приспівом «Алілуя». Ікоси доповнюють кондак, продовжують розкриття його змісту. Ікоси завершуються вигуком «Радуйся». Завершальна пісня може містити прохання людини, яка молиться.
Згідно з Богослужбовим уставом, складовою богослужіння є лише Великий акафіст (виголошується під час ранкової служби в суботу п’ятої седмиці Великого посту).
Література
- Давыдов И. Православный акафист русским святым (религиоведческий анализ). Благовещенск : АмГу, 2004. 216 с.
- Козлов М., диак. Из истории акафиста. Ч. 1: Византийские и русские досинодальные акафисты // Журнал Московской Патриархии. 1992. № 3. С. 43-49.
- Сюта Г. Акафіст. «Культура мови на щодень». Алфавітний покажчик «Мовні труднощі». А-З. Київ : Інститут української мови НАН України, 2010. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine63-28.pdf
- Каширина В. В. Советы Феофана Затворника по составлению акафистов // Вестник Русской христианской гуманитарной академии. 2016. № 4. C. 35-39.
- Борисова Т. С. Акафист Богоматери в ранней сербской традиции: о влиянии акростишной редакции на триоди евергетидского типа // Вестник Новосибирского государственного университета. Сер. "История, филология". 2017. Т. 16, № 2. С. 110-124.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харьковщенко Є. А. Акафіст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акафіст (дата звернення: 28.05.2024).
