Відмінності між версіями «Алюмінієві руди»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
'''Алюмі́нієві ру́ди''' — природні мінеральні агрегати, з яких вилучають сполуки [[Алюміній|алюмінію]]. | '''Алюмі́нієві ру́ди''' — природні мінеральні агрегати, з яких вилучають сполуки [[Алюміній|алюмінію]]. | ||
+ | [[Файл:Алюмінієві руди. Боксит – алюмінієва руда.jpg|міні|праворуч|310пкс|Алюмінієві руди. Боксит – алюмінієва руда]] | ||
==Характеристика== | ==Характеристика== | ||
Хімічний склад і фізичні властивості алюмінієвих руд наведено в таблиці. | Хімічний склад і фізичні властивості алюмінієвих руд наведено в таблиці. | ||
− | |||
Основними алюмінієвими рудами є [[боксити]], [[Сієніт|сієніти]] нефелінові та алунітові породи. | Основними алюмінієвими рудами є [[боксити]], [[Сієніт|сієніти]] нефелінові та алунітові породи. | ||
Версія за 20:34, 8 липня 2022
Алюмі́нієві ру́ди — природні мінеральні агрегати, з яких вилучають сполуки алюмінію.
Характеристика
Хімічний склад і фізичні властивості алюмінієвих руд наведено в таблиці. Основними алюмінієвими рудами є боксити, сієніти нефелінові та алунітові породи.
Рудні мінерали (носії алюмінію) бокситів — гібсит (гідраргіліт), беміт, діаспор; нефелінових сієнітів — нефелін; алунітових порід — алуніт. Практично вся алюмінієва промисловість світу базується на переробці бокситових руд 3 генетичних типів: латеритного, полігенного й осадового.
Поширення
Світові запаси бокситів (88 %) переважно містяться в родовищах латеритного типу, які знаходяться в екваторіальних зонах Землі, насамперед Африки, Латинської Америки, Австралії й Індії. Осадові бокситові родовища розташовані здебільшого на Східно-Європейській, Китайській та Північно-Американській платформах та у фанерозойських складчастих областях (родовища Росії, Казахстану, Центральної Європи, Ямайки).
Різновиди
До полігенного типу належать карсто-лінзоподібні родовища Росії, Арканзаської групи США, Гвіани, Австралії. Нефеліновмісні породи, насамперед нефелінові сієніти, використовують як алюмінієву сировину лише в Росії (родовища Кольського півострова та Кемеровської області). Родовища алунітових руд пов’язані з областями вияву молодого вулканізму, де зазвичай локалізуються серед туфогенних порід. Найбільші запаси алунітових руд зосереджені в Китаї та Азербайджані. Нетрадиційною (потенційною) сировиною вважають високоалюмінієві дистенові, андалузитові, силіманітові сланці, каоліни, анортозити, давсоніти, алюмофториди, вторинну високоглиноземисту сировину (відходи різних виробництв) тощо.
У надрах України є власні ресурси алюмінієвих руд. Це родовища низькосортних бокситів (Високопільське, Південнонікопольське, Смілянське), нефелінових сієнітів у Приазов’ї й алунітових руд у Закарпатті. Алюміній та глинозем в Україні отримують на Миколаївському глиноземному заводі та Запорізькому алюмінієвому комбінаті. Сировиною для цих підприємств є високоякісні боксити, імпортовані з Гвінеї, Австралії, Ямайки.
Застосування
Алюмінієві руди — сировина для виробництва алюмінію та його сплавів.
Література
- Гурський Д. С. Концептуальні засади державної мінерально-сировинної політики щодо використання стратегічно важливих для економіки країни корисних копалин. Львів, 2008; Геологія і корисні копалини України. Київ, 2018. 10 с.
- Мінеральні ресурси України. http://minerals-ua.info/#team