Відмінності між версіями «Ампліфікація (стилістика)»
(→Цитата) |
|||
| (Не показані 20 проміжних версій 6 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Amplifikatsiya u stylistytsi.mp3|right|300px|<center>Ампліфікація у стилістиці</center>]] | ||
| + | '''Ампліфіка́ція''' у стилі́стиці (лат. аmplificatio, букв. — розширення, збільшення) — | ||
| + | 1) фігура мови, що полягає в навмисному нагромадженнів реченні чи кількох суміжних реченнях однотипних мовленнєвих конструкцій або окремих слів, що виражають синонімічні поняття. | ||
| − | + | 2) Один із видів шкільних вправ для розвитку мовлення, що полягає в поширенні простих речень. | |
| + | |||
| + | 3) Збільшення обсягу тексту під час перекладу з однієї мови на іншу. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | + | Прийом ампліфікації вживався творах античності, зокрема в сатирах Ювенала, в циклі промов «Катілінарії» Цицерона та ін. Автор естетичного трактату «Про піднесене» Псевдо-Лонгін характеризує ампліфікацію як прийом, заснований на розширенні та множинності. За його словами, вона об’єднує окремі частини в ціле, посилюючи предмет зображення. | |
| − | Прийом ампліфікації вживався | ||
| − | |||
У Середньовіччі техніка риторичної ампліфікації широко використовувалася в зарубіжній медитативній літературі, а також різножанрових творах давньоруського письменства, наприклад, у «Слові про Закон та Благодать» митрополита Іларіона, проповідях Кирила Туровського. | У Середньовіччі техніка риторичної ампліфікації широко використовувалася в зарубіжній медитативній літературі, а також різножанрових творах давньоруського письменства, наприклад, у «Слові про Закон та Благодать» митрополита Іларіона, проповідях Кирила Туровського. | ||
| − | Згодом ампліфікацію застосовували представники полемічної літератури Іван Вишенський, Лазар Баранович, Іпатій Потій та ін. | + | Згодом ампліфікацію застосовували представники полемічної літератури [[Вишенський, Іван|Іван Вишенський]], [[Лазар Баранович|Лазар Баранович]], Іпатій Потій та ін. |
Цей прийом притаманний також поетиці класичної української літератури — Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та інших авторів. | Цей прийом притаманний також поетиці класичної української літератури — Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та інших авторів. | ||
| Рядок 15: | Рядок 18: | ||
Ампліфікація активно використовують у своїх текстах письменники-постмодерністи: Ю. Андрухович, Л. Дереш, М. Меднікова, Є. Пашковський та ін. | Ампліфікація активно використовують у своїх текстах письменники-постмодерністи: Ю. Андрухович, Л. Дереш, М. Меднікова, Є. Пашковський та ін. | ||
| − | + | ==Класифікація== | |
| − | |||
| − | |||
Існують різні підходи до класифікації ампліфікації. За одним із них, розрізняють два основні види ампліфікації: | Існують різні підходи до класифікації ампліфікації. За одним із них, розрізняють два основні види ампліфікації: | ||
| Рядок 25: | Рядок 26: | ||
* перелічення з ефектом висхідної чи низхідної градації. | * перелічення з ефектом висхідної чи низхідної градації. | ||
| − | + | ==Особливості різновидів== | |
Звичайна ампліфікація-перелічення — нагромадження близьких за значенням однотипних компонентів (слів, словосполучень, однорідних речень). | Звичайна ампліфікація-перелічення — нагромадження близьких за значенням однотипних компонентів (слів, словосполучень, однорідних речень). | ||
| Рядок 39: | Рядок 40: | ||
Однак зловживання цим прийомом може призвести до беззмістовного багатослівʼя. | Однак зловживання цим прийомом може призвести до беззмістовного багатослівʼя. | ||
| − | == | + | ==Приклад== |
| − | |||
«Ось той блідий хлопець, те змарніле, виголодніле тіло, з тим дитинячо дрібним личком — се був його одинокий син. А той одинокий його син був братоубійник. Він, батько, знав про се. А як і про се ніхто не знав, він знав про се. І воно так буде до кінця життя його, до останнього віддиху його». | «Ось той блідий хлопець, те змарніле, виголодніле тіло, з тим дитинячо дрібним личком — се був його одинокий син. А той одинокий його син був братоубійник. Він, батько, знав про се. А як і про се ніхто не знав, він знав про се. І воно так буде до кінця життя його, до останнього віддиху його». | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ''(Кобилянська О. Земля // Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/library/olga_kobilyanska/zemlya/111.html (дата звернення: 14.08.2019))'' | |
| − | |||
| − | |||
==Література== | ==Література== | ||
| Рядок 56: | Рядок 52: | ||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
| − | [[ | + | [[Автор_ВУЕ::Ковтун Т. В.|Т. В. Ковтун]] |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | [[Ампліфікація психічного розвитку]] | + | [[Ампліфікація психічного розвитку]]; |
| + | |||
| + | [[Ампліфікація (біологія)]]; | ||
| + | |||
| + | [[Ампліфікація]]. | ||
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
| Рядок 66: | Рядок 66: | ||
[[Категорія:Філологічні науки]] | [[Категорія:Філологічні науки]] | ||
[[Категорія:Літературознавство]] | [[Категорія:Літературознавство]] | ||
| + | [[Категорія:Озвучено]] | ||
[[Категорія:Загальні питання літературознавства]] | [[Категорія:Загальні питання літературознавства]] | ||
[[Категорія:Історія, теорія та методологія літературознавства і літературної критики]] | [[Категорія:Історія, теорія та методологія літературознавства і літературної критики]] | ||
[[Категорія:Літературознавча термінологія]] | [[Категорія:Літературознавча термінологія]] | ||
| + | {{Цитування}} | ||
Поточна версія на 11:15, 24 лютого 2024
Ампліфіка́ція у стилі́стиці (лат. аmplificatio, букв. — розширення, збільшення) —
1) фігура мови, що полягає в навмисному нагромадженнів реченні чи кількох суміжних реченнях однотипних мовленнєвих конструкцій або окремих слів, що виражають синонімічні поняття.
2) Один із видів шкільних вправ для розвитку мовлення, що полягає в поширенні простих речень.
3) Збільшення обсягу тексту під час перекладу з однієї мови на іншу.
Зміст
Історична довідка
Прийом ампліфікації вживався творах античності, зокрема в сатирах Ювенала, в циклі промов «Катілінарії» Цицерона та ін. Автор естетичного трактату «Про піднесене» Псевдо-Лонгін характеризує ампліфікацію як прийом, заснований на розширенні та множинності. За його словами, вона об’єднує окремі частини в ціле, посилюючи предмет зображення. У Середньовіччі техніка риторичної ампліфікації широко використовувалася в зарубіжній медитативній літературі, а також різножанрових творах давньоруського письменства, наприклад, у «Слові про Закон та Благодать» митрополита Іларіона, проповідях Кирила Туровського.
Згодом ампліфікацію застосовували представники полемічної літератури Іван Вишенський, Лазар Баранович, Іпатій Потій та ін.
Цей прийом притаманний також поетиці класичної української літератури — Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та інших авторів.
Ампліфікація активно використовують у своїх текстах письменники-постмодерністи: Ю. Андрухович, Л. Дереш, М. Меднікова, Є. Пашковський та ін.
Класифікація
Існують різні підходи до класифікації ампліфікації. За одним із них, розрізняють два основні види ампліфікації:
- звичайна ампліфікація-перелічення;
- перелічення з ефектом висхідної чи низхідної градації.
Особливості різновидів
Звичайна ампліфікація-перелічення — нагромадження близьких за значенням однотипних компонентів (слів, словосполучень, однорідних речень).
Перелічення з ефектом висхідної чи низхідної градації — розміщення мовних одиниць у тексті за принципом підвищення або спаду змістового та емоційного напруження.
Значення
Ампліфікація — засіб текстопородження і красномовства.
За допомогою цього прийому можливо повно й різнобічно змалювати події, людей, предмети. Або заглибитися в суть досліджуваного явища, окресли його нюанси. Майстерно застосована ампліфікація посилює образну виразність, експресивність, ритмічність мовлення.
Однак зловживання цим прийомом може призвести до беззмістовного багатослівʼя.
Приклад
«Ось той блідий хлопець, те змарніле, виголодніле тіло, з тим дитинячо дрібним личком — се був його одинокий син. А той одинокий його син був братоубійник. Він, батько, знав про се. А як і про се ніхто не знав, він знав про се. І воно так буде до кінця життя його, до останнього віддиху його».
(Кобилянська О. Земля // Буквоїд. URL: http://bukvoid.com.ua/library/olga_kobilyanska/zemlya/111.html (дата звернення: 14.08.2019))
Література
- Матушек О. Ампліфікація в проповідях Лазаря Барановича // Актуальні проблеми української літератури і фольклору. 2011. Вип. 16. С. 65–78.
- Гринишин У. Експресивно-прагматичний потенціал ампліфікованих конструкцій з апосіопезою // Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2013. С. 80–88.
- Плотникова Г. М. Експансія викладу як монтажна техніка української постмодерної прози // Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство. 2016. Вип. ІІ (7).
Автор ВУЕ
Див. також
Ампліфікація психічного розвитку;
Покликання на цю статтю: Ковтун Т. В. Ампліфікація (стилістика) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ампліфікація (стилістика) (дата звернення: 28.05.2024).
