Абдул-Джаббар ібн Ахмад
Абду́л-Джабба́р ібн Ахма́д (араб. عبدالجبار بن أحمد; 935, м. Асадабад, тепер провінція Хамадан, Іран — 1025, м. Рей, тепер провінція Тегеран, Іран) — ісламський теолог, представник мутазилітського каламу, шафіїт.
Абдул-Джаббар ібн Ахмад (عبدالجبار بن أحمد) | |
---|---|
Народження | 935 |
Місце народження | Асадабад, Хамадан, Іран |
Смерть | 1025 |
Місце смерті | Рей, Тегеран, Іран |
Напрями діяльності | богослов'я, філософія, правознавство |
Життєпис
Автор численних творів із каламу, фікху та природничих наук. Його праці, разом із творами його учнів Абу Рашида ан-Нішапурі та Ібн Маттувайха, знайдено у середині 20 ст. Його праця у книзі «Захист Корану від наклепу» (1911) посідає важливе місце в історії мутазилітського богословського напряму. Як й інші його прихильники, автор твору підкреслює єдність Аллаха і верховенство людського розуму в розумінні його волі. Ці погляди викликали жваву полеміку, в якій мутазилітам протистояли раціоналістично налаштовані ашаріти й послідовники ісламського містицизму (суфії). Абдул-Джаббар ібн Ахмад розглядає питання віри та моралі суголосно з приписами Корану, які він називає раціональними за своєю суттю. Питання і відповіді в цій книзі впорядковано відповідно до сур Корану. Відповідаючи на питання, філософ стверджує, що хай якими суворими є приписи Корану, Аллах створив для людини тільки найкраще, тож правовірний вільний вибирати правильний шлях. Крім цього, розглядаються теми шлюбу, азартних ігор, вживання спиртних напоїв, смерті й джихаду (священної війни). Абдул-Джаббар ібн Ахмад створив також філософську працю «Звід принципів».
Література
- Шаймухамбетова Г. Б. Арабоязычная философия средневековья и классическая традиция. Москва : Наука, ГРВЛ, 1979. 152 с.
- Кирабаев Н. Социальная философия мусульманского Востока (эпоха средневековья). Москва : Изд.-во УДН, 1987. 176 с.
- Ибрагим Т. К., Сагадеев А. В. Абдал-Джаббар // Ислам: энциклопедический словарь. Москва : Наука, ГРВЛ, 1991. С. 7.
- Боголюбов А. С. Шафиитский мазхаб // Ислам: энциклопедический словарь. Москва : Наука, ГРВЛ, 1991. С. 295–296.