Відмінності між версіями «Азраїл»

Версія за 22:00, 30 листопада 2018

Шестикрилий серафим (Азраїл). Художник М. О. Врубель, 1904

'Азраї́л '(івр. עזראל‎. — той, кому допомагає Бог, араб. عزرائيل‎) — янгол смерті в уявленнях юдеїв, мусульман, єзидів та сикхів. Азраїл допомагає людям перейти в інший світ. У юдаїзмі уявлення про янгола смерті формується в талмудичних текстах, у яких він зазвичай виступає під іменем «Малах га-Мавет». Азраїла зображують у вигляді велетня чи демона. У Талмуді він також постає в образі сатани та лихого помислу. У юдейській містиці на позначення Азраїла частіше вживається форма «Азріель» («עזריאל»). В ісламі Азраїла вважається одним із чотирьох янголів, наближених до Аллаха (поряд із Джабраїлом, Мікаїлом та Ісрафілом). Саме Азраїл приймає останній подих мусульманина, який умирає, і випускає душу з його тіла. У Корані та Сунні ім’я Азраїла не згадується, замість нього вживається вираз Маляк аль-Маут («янгол смерті»). За уявленнями мусульман Азраїл був звичайним янголом, але виявив твердість, зумів вирвати у землі глину для створення Адама, за що Аллах зробив його головним над смертю. Мусульмани уявляють Азраїла в образі велетенської істоти, яка сидить на престолі зі світла, його тіло складається з очей та язиків, кількість яких дорівнює кількості людей, що живуть на землі. Азраїл знає долі людей, але не знає часу смерті кожного. Коли настає час смерті людини, з дерева життя, що росте біля трону Аллаха, злітає листок із іменем приреченого. Після цього Азраїл упродовж сорока днів повинен випустити душу з тіла померлої людини. У єзидизмі Азраїл (Езраїл) уявляється першим архангелом, створеним Богом у неділю (перший день першого тижня творіння). Азраїл також виступає під іменем «Малакі Таус» («янгол-павич»). Він очолює небесне зібрання архангелів. У священній книзі єзидів «Масхафа Раш» («Чорний літопис») образ Азраїла накладено на образ архангела Джабраїла (Гавриїла), хоча під іменем Азраїл виступає саме «Малакі Таус» як верховний архангел. Азраїл як янгол смерті згадується також у священній книзі сикхів «Аді-Грантх». Уявлення про Азраїла зустрічаються й у апокрифічних текстах християнської традиції («Об’явлення апостола Петра», «Об’явлення апостола Павла», див. Апокрифи), де він відомий під йменням Есраїл як «янгол гніву», який мучить грішників після Страшного суду.

Література

Kohut A. Über die jüdische Angelologie und Dämonologie in ihrer Abhängigkeit vom Parsismus. Leipzig: F.A. Brockhaus, 1866. 107 s.
Burge S. Angels in Islam: Jalal al-Din al-Suyuti’s al-Haba’ik fi akhbar al-mala’ik. London, New York: Routledge, 2011. 352 p.
Asatrian G., Arakelova V. The Religion of the Peacock Angel: The Yezidis and Their Spirit World. London, New York: Routledge, 2014. 160 p.

Автор ВУЕ

О. В. Сарапін

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[File:Азраїл.jpg|міні|праворуч|300px|Шестикрилий серафим (Азраїл). Художник М. О. Врубель, 1904]]
-'''Азраї́л'' '({{lang-he| עזראל}}. — той, кому допомагає Бог,{{lang-ar|عزرائيل}})&nbsp;— янгол смерті в уявленнях юдеїв, мусульман, єзидів та сикхів. Азраїл допомагає людям перейти в інший світ. У [[юдаїзм]]і уявлення про янгола смерті формується в талмудичних текстах, у яких він зазвичай виступає під іменем «Малах га-Мавет». Азраїла зображують у вигляді велетня чи демона. У [[Талмуд]]і він також постає в образі сатани та лихого помислу. У юдейській містиці на позначення Азраїла частіше вживається форма «Азріель» («עזריאל»). В [[іслам]]і Азраїла вважається одним із чотирьох янголів, наближених до [[Аллах]]а (поряд із [[Джабраїл]]ом, [[Мікаїл]]ом та [[Ісрафіл]]ом). Саме Азраїл приймає останній подих мусульманина, який умирає, і випускає душу з його тіла. У [[Коран]]і та [[Сунна|Сунні]] ім’я Азраїла не згадується, замість нього вживається вираз Маляк аль-Маут («янгол смерті»). За уявленнями мусульман Азраїл був звичайним янголом, але виявив твердість, зумів вирвати у землі глину для створення Адама, за що Аллах зробив його головним над смертю. Мусульмани уявляють Азраїла в образі велетенської істоти, яка сидить на престолі зі світла, його тіло складається з очей та язиків, кількість яких дорівнює кількості людей, що живуть на землі. Азраїл знає долі людей, але не знає часу смерті кожного. Коли настає час смерті людини, з дерева життя, що росте біля трону Аллаха, злітає листок із іменем приреченого. Після цього Азраїл упродовж сорока днів повинен випустити душу з тіла померлої людини. У [[єзидизм]]і Азраїл (Езраїл) уявляється першим архангелом, створеним Богом у неділю (перший день першого тижня творіння). Азраїл також виступає під іменем «Малакі Таус» («янгол-павич»). Він очолює небесне зібрання архангелів. У священній книзі єзидів «Масхафа Раш» («Чорний літопис») образ Азраїла накладено на образ архангела Джабраїла (Гавриїла), хоча під іменем Азраїл виступає саме «Малакі Таус» як верховний архангел. Азраїл як янгол смерті згадується також у священній книзі сикхів «Аді-Грантх». Уявлення про Азраїла зустрічаються й у апокрифічних текстах християнської традиції («Об’явлення апостола Петра», «Об’явлення апостола Павла», див. [[Апокрифи]]), де він відомий під йменням Есраїл як «янгол гніву», який мучить грішників після Страшного суду.
+'''Азраї́л'' '({{lang-he| עזראל}}. — той, кому допомагає Бог, {{lang-ar|عزرائيل}})&nbsp;— янгол смерті в уявленнях юдеїв, мусульман, єзидів та сикхів. Азраїл допомагає людям перейти в інший світ. У [[юдаїзм]]і уявлення про янгола смерті формується в талмудичних текстах, у яких він зазвичай виступає під іменем «Малах га-Мавет». Азраїла зображують у вигляді велетня чи демона. У [[Талмуд]]і він також постає в образі сатани та лихого помислу. У юдейській містиці на позначення Азраїла частіше вживається форма «Азріель» («עזריאל»). В [[іслам]]і Азраїла вважається одним із чотирьох янголів, наближених до [[Аллах]]а (поряд із [[Джабраїл]]ом, [[Мікаїл]]ом та [[Ісрафіл]]ом). Саме Азраїл приймає останній подих мусульманина, який умирає, і випускає душу з його тіла. У [[Коран]]і та [[Сунна|Сунні]] ім’я Азраїла не згадується, замість нього вживається вираз Маляк аль-Маут («янгол смерті»). За уявленнями мусульман Азраїл був звичайним янголом, але виявив твердість, зумів вирвати у землі глину для створення Адама, за що Аллах зробив його головним над смертю. Мусульмани уявляють Азраїла в образі велетенської істоти, яка сидить на престолі зі світла, його тіло складається з очей та язиків, кількість яких дорівнює кількості людей, що живуть на землі. Азраїл знає долі людей, але не знає часу смерті кожного. Коли настає час смерті людини, з дерева життя, що росте біля трону Аллаха, злітає листок із іменем приреченого. Після цього Азраїл упродовж сорока днів повинен випустити душу з тіла померлої людини. У [[єзидизм]]і Азраїл (Езраїл) уявляється першим архангелом, створеним Богом у неділю (перший день першого тижня творіння). Азраїл також виступає під іменем «Малакі Таус» («янгол-павич»). Він очолює небесне зібрання архангелів. У священній книзі єзидів «Масхафа Раш» («Чорний літопис») образ Азраїла накладено на образ архангела Джабраїла (Гавриїла), хоча під іменем Азраїл виступає саме «Малакі Таус» як верховний архангел. Азраїл як янгол смерті згадується також у священній книзі сикхів «Аді-Грантх». Уявлення про Азраїла зустрічаються й у апокрифічних текстах християнської традиції («Об’явлення апостола Петра», «Об’явлення апостола Павла», див. [[Апокрифи]]), де він відомий під йменням Есраїл як «янгол гніву», який мучить грішників після Страшного суду.
 == Література ==