Амурська область

Аму́рська о́бласть — область на Далекому Сході Росії. Межує з Китаєм (по р. Амур), Забайкальським краєм, Республікою Саха (Якутія) та Хабаровським краєм. Пл. — 361,9 тис. км². Адміністративний поділ: 20 районів та 9 міських округів. Обласний центр — м. Благовєщенськ.

Історична довідка

Корінне населення у 15–17 ст. — даури. До 19 ст. Приамурʼя контролювала маньчжурська династія Цін (див. Маньчжурія), попри зусилля російських землепрохідців приєднати ці землі до Росії. У тайзі добували цінних хутрових звірів, шукали золото й срібло. Території сучасної Амурської області остаточно ввійшла до складу Російської імперії 1858, після розмежування території по р. Амур між Росією та Китаєм. 1856 засновано м. Благовєщенськ, почалося заселення Приамурʼя переселенцями-селянами та козаками.

Амурська область. Службові приміщення Байкало-Амурського виправно-трудового табору ГУЛАГу

Велику роль у розвитку краю відігравали Амурське річкове пароплавство та Транссибірська залізниця. Після жовтневого перевороту у Росії 1917 входила до складу буферної Далекосхідної республіки, 1922 увійшла до Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР). Від 1922 — Амурська губернія, з 1938 — обл. у складі Хабаровського краю, з 1948 — окрема адміністративно-територіальна одиниця. В Амурській області розміщувалися десятки таборів і табпунктів ГУЛАГу.

Природа

Переважна частина обл. гориста, зайнята відрогами Станового хребта. Через центр Амурської області проходить смуга низькогірʼїв: хребет Янкан — хребет Тукурінгра — хребет Джагди — хребет Турана. Клімат різко-континентальний, зими суворі (т-ри від -30 до -33 °С), влітку — не перевищують +18 °С. Поширена мерзлота вічна. На Пд. Зх. — Амурсько-Зейська рівнина. На Пд. Сх. — Зейсько-Буреїнська рівнина, найтепліший район області з мусонним кліматом із рисами континентальності (пересічні температури січня -21 °С, липня +22 °С, опадів 560 мм/рік).

В Амурській області багато річок. На Півдні протікає р. Амур, у який впадають повноводні річки Зея та Бурея. Вел. притоки Зеї — Селемджа, Уркан. На притоках Амуру вище ГЕС створені водосховища — Зейське (пл. 2,5 тис. км²) та Бурейське (пл. 0,7 тис. км²). Влітку на річках басейну Амуру часті паводки, повʼязані з інтенсивнимим опадами, які приносять мусони.

На Півдні Амурської області поширені специфічні чорноземовидні ґрунти — амурські бруніземи, а також бурі лісові, алювіальні ґрунти. На більшій частині Амурської області — бурі тайгові, гірсько-буро-тайгові, гірсько-тундрові ґрунти. 2/3 Амурської області займає східносибірська та південна тайга. У деревостанах переважно модрина Гмеліна (даурська), також ялина сибірська та аянська, сосна, береза. У горах виражена поясність висотна: тайга, гірська лісотундра, гольцова тундра. На Пд. — мішані сосново-модриново-дубові ліси зі специф. далекосх. видами (липа амурська, дуб монгольський, бархат амурський, ліани). На Пд. — лісостеп, переважно розораний. Фауна різноманітна — бурий ведмідь, лисиця, соболь, білка, лось, ізюбр (справжній олень, підвид о. благородного) та ін., на Пд. — кабан, довгохвостий ховрах.

Населення

Амурська область. Тріумфальна арка у м. Благовєщенськ

Загальна кількість населення 798 тис. ос. (2018, оцінка). Народжуваність 13,8 ‰, смертність 13,9 ‰, природне скорочення населення 0,1 ‰ (2014, перепис). Порівняно з 1989 (перепис), чисельність нас. Амурська область скоротилася більш як на 200 тис. ос. У етнічній структурі населення переважають росіяни (93,4 %). В обласному центрі — м. Благовєщенську — мешкає 225 тис. ос. (28 % населення області). Інші важливі міста: Бєлогорськ (66 тис.), Свободний (54 тис.), Тинда (33 тис.). 2/3 Амурської області — малозаселені тайгові райони. Населення міст та смт уздовж Байкало-Амурської магістралі з 1991 скоротилося майже вдвічі.

Господарство

Осн. галузі — енергетика та лісове господарство, значну роль відіграє ссільське господарство і транспорт. У Амурській області споруджені ГЕС: Бурейська (2010 МВт), Зейська (1330 МВт), будуються Нижньо-Зейська та Нижньо-Бурейська. На базі багатого родовища вугілля бурого працює Райчихинська ДРЕС, в обл. ц. — Благовєщенська ТЕЦ. Великих промислових підприємств мало: у м. Благовєщенськ — «Амурський металіст» (гірниче машино-будівне), судноверф, підприємства харчової промисловості; у м. Свободний — вагоноремонтний завод; у м. Бєлогорськ — олійно-екстракційний, діє понад десяток невеликих деревообробних заводів.

Амурська область. Бурейська ГЕС

В Амурській області щорічно заготовляють понад 1,6 млн м3 деревини, 36 % якої йде на експорт (2018). Важливе значення для Далекого Сходу РФ має АПК області. У південних районах розвинене рослинництво — 75 % посівних площ під соєю, також вирощують пшеницю, ячмінь, овес, бобові; менше — тваринництво (переважно свинарство, птахівництво). У сільському господарстві зростає частка китайських працівників. Ведеться інтенсивна торгівля з провінцією Хейлунцзян (КНР).

Стратегічне значення мають залізниці: Транссибірська — на Півдні та Байкало-Амурська (БАМ) — на Півночі області. Менше значення — автомобільний, річковий транспорт. Аеропорти — Благовєщенськ, Тинда (малоактивний).

На базі дивізії Ракетних військ стратегічного призначення в Амурській області був створений космодром «Свободный», з якого здійснено 6 успішних запусків супутників. 2010 розпочато будівництво нового космодрому — «Восточный», перший запуск ракети-носія був запланований на 2015, однак на 2019 космодром не введений в дію.

Освіта, наука, культура

В Амурській області 284 школи, 12 коледжів та ПТУ. Заклади вищої освіти в м. Благовєщенську: Амурський державний університет, медична та сільськогосподарська академії, 2 військові училища, педуніверситет (засновано 1930), філії Далекосхідного університету шляхів сполучення — у містах Тинді, Свободному.

В обласному центрі діє Всеросійський НДІ сої, Амурський науков. центр Далекосхідного відділення РАН, Ботанічний сад-інститут. Об’єкти культури нечисленні: у м. Благовєщенську — краєзнавчий та палеонтологічний музеї, обласний і ляльковий театри, телецентр, у м. Тинді — музей БАМу.

Література

1. Амурская область: Природа, экономика, культура, история. Благовещенск, 1974;
2. Амурская область: водные ресурсы и основы региональной водохозяйственной деятельности / Под ред. В. Н. Заслоновского. Екатеринбург; Чита, 2005;
3. Амурская область : в 4 ч. Хабаровск, 2008; Амурская область: история и современность : в 2 ч. / Под ред. В. Н. Абеленцева. Благовещенск, 2009;
4. Амурская область: события и факты. Благовещенск, 2018.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Амурська область // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амурська область (дата звернення: 15.05.2024).