Берегівський район
Бе́регівський район, Берегівщина— адміністративний район на південному заході Закарпатської області України, центр — місто Берегове.
|
Берегівський район | |
|---|---|
| Тип | район |
| Адміністративний центр | Берегове |
| Країна | Україна |
| Регіон країни | Закарпатська область |
| Площа (кв. км) | 1 460 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 206,696 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 142 |
| Найбільші міста | Виноградів |
| Адміністративні кордони | Хустський район, Мукачівський район, Ужгородський район |
| Міжнародні кордони | Угорщина, Румунія |
Зміст
Географічне положення
Межує з Ужгородським і Мукачівським (на півночі), Хустським (на північному заході й заході) районами Закарпатської області, Румунією (на півдні) та Угорщиною (на південному заході).
Адміністративно-територіальний поділ
До 2020 територія району входила до складу Берегівського (1953–2020), Виноградівського, частини Іршавського районів. У процесі адміністративно-територіальної реформи відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 Берегівський район був укрупнений, адміністративним центром залишилося м. Берегове. У складі Берегівського району було утворено 10 територіальних громад: 2 міські (Берегівська, Виноградівська), 3 селищні (Батівська, Вилоцька, Королівська) та 5 сільських (Великоберезька, Великобийганська, Кам’янська, Косоньська, Пийтерфолвівська). Населених пунктів — 105.
Територія (станом на 2024) — 1,46 тис. км2.
Історична довідка
На території району було виявлено залишки старослов’янського городища 9−11 ст. (с. Вари). Також знайдено побутові речі доби ранньої бронзи (початок 2 тисячоліття до н. е.; с. Оросієве), поселення епохи неоліту (4−3 тисячоліття до н. е.), залишки стоянки пізнього палеоліту (понад 12 тис. років тому), поселення слов’ян 10−11 ст. (м. Берегове). Наприкінці 10 ст. територією володіли угорські феодали. 1241 ці землі розорили орди хана Батия.
Війська Угорщини 1938 окупували територію Берегівського району. Радянські захопили у 1944. У 1946 був утворили Берегівську округу з центром у м. Берегові. 1953 було утворено Берегівський район (де на той час проживало майже 80% етнічних угорців).
Природа
Рельєф і корисні копалини
Територія розташована у межах Закарпатської низовини, на акумулятивній рівнині з поступовим підвищенням в східному напрямку (рівнинний рельєф на сході переходить в масиви Карпат).
Корисні копалини: каолін, поліметалічні руди, барит, алуніт, перліти, вугілля.
Є термальні та мінеральні води.
Ґрунти
Найпоширеніші ґрунти: дернові опідзолені та дернові глейові.
Річки
Річки району — Тиса (права притока Дунаю, басейн Чорного моря), Боржава (притока Тиси), Роман (притока Чорної Води), Керепець (притока Латориці), Салва (притока Боржави), Чорна Вода (притока Керепця).
Клімат
Клімат — помірно континентальний, з тривалим та спекотним літом (до 135 днів, травень — вересень) та м’якою зимою. Середня температура в липні — до +21,0 °C, у січні — –3,1 °С. Кількість опадів становить 640 мм/рік, сніговий покрив нестійкий з частими відлигами.
Рослинний і тваринний світ
Флора Берегівського району: дуб, ясен, борщівник Сосновського, амброзія, марсилія чотирилиста, беладонна звичайна, пізньоцвіт осінній, соссюрея різноколірна, коручка.
Фауна: ссавці — олень, козуля, кабан; птахи — куріпка сіра, фазан, глушець, дятел, дрізд, рябчик; плазуни — черепаха степова, вуж, гадюка звичайна, мідянка звичайна.
Населення
Станом на 2001: 53 841 особа, з них угорців — 66,9 %, українців — 25,4 %, проживали також росіяни, цигани, словаки, євреї, білоруси та ін.
Станом на 2021 кількість населення у Берегівському районі — 207 719 осіб, міського — 65 358, сільського — 142 361.
Станом на 01.01.2022: 206 696 осіб.
Господарство
Промисловість
Основні галузі промисловості: харчова, легка та деревообробна.
Станом на 2022 працювали: ТОВ «Нумінатор» (виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей тощо), ЗАТ «Берегів. радіозавод», ЗАТ «Укрпроджест — Берегівська швейна фабрика», «Берегівський М'ясокомбінат».
Сільське господарство
Поширені птахівництво, свинарство, розведення великої рогатої худоби.
Вирощують кукурудзу, пшеницю, овес, плодові дерева, культивується виноград.
Сфера послуг
Розвинена роздрібна торгівля. Є відділення пошти та банків, заклади громадського харчування, медичні установи, готелі тощо. Зростає роль зеленого туризму, наявні турбази.
=Транспорт
Через район проходять два міжнародних автошляхи — М 24, М 23. Є залізнична станція Берегове. Курсують автобуси, таксі.
Освіта, наука, культура
Наука та освіта
Станом на 2024 працювало 40 закладів загальної середньої освіти, 33 дошкільної. Діє Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ (1996). Є школи мистецтв, музичні та дитячо-юнацькі спортивні школи.
Культура та мистецтво
Наявні бібліотеки, клубні установи. Діють Берегівський Народний український театр ім. Ярослави Бандурович, музей Берегівщини (м. Берегове), музей ткацтва (с. Великі Береги).
Головні пам’ятки архітектури: палац Береги (с. Великі Береги; 1905), Берегівський костел Воздвиження Святого Хреста (відбудовано у 17 ст.), церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Новоселиця; 1669).
Спорт
Є спортивні майданчики, стадіони. Найпопулярніший вид спорту — футбол. Також культивуються легка атлетика, баскетбол, теніс, велоспорт, греко-римська боротьба, шахи тощо.
Персоналії
Тут народилися політичний діяч Бращайко Михайло Михайлович (1883−1969); учасник російсько-української війни Бричак Володимир Володимирович (1977−2017); скульптор Горват Ганна Андріївна (1924−2005).
Література
- Берегівський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020. Київ : Державна служба статистики України, 2020. С. 31.
- Берегівський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ : Державна служба статистики України, 2022. С. 22.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Берегівський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берегівський район (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
