Індуїзму космологія
Індуї́зму космоло́гія — сукупність індуїстських уявлень про виникнення (космогонія), устрій (космографія) та загибель (есхатологія) світу.
Зміст
Загальні відомості
Космологічна міфологія індуїзму дуже багата й розвинена, причому більшість міфів зазвичай мають різні варіанти.
Серед численних індуїстських текстів, що містять космологічні міфи, виділяють епос («Магабгарата» й «Рамаяна») і пурани як компендіуми індуїстської міфології.
Порівняно з космологією ведизму й брагманізму (див. Індуїзму міфологія), епічно-пуранічна космологія є набагато складнішою.
Космогонія, світові періоди та есхатологія
Серед найпоширеніших космогонічних міфів — про виникнення світу з «золотого зародку» (санскр. hiraṇyagarbha) або «яйця Брагми» (санскр. brahmāṇḍa), що плавало у первісних водах. Цей міф сягає ще Ріґведи (Х, 121; Х, 129; Х, 82); його переказано у «Магабгараті», «Ману-смриті» (див. Ману закони), пуранах. За ним, у золотому зародку народжується бог Брагма й розділяє його на 2 половини. З цих половин постають, відповідно, небесна і земна сфери, а між ними — повітряний простір. Далі Брагма творить 5 першоелементів (воду, землю, вогонь, повітря, ефір), думку, згодом породжує богів і віддає їм у володіння різні сфери світобудови, встановлює жертвоприношення, найвищий порядок — дгарму, поділ суспільства на варни, дає 3 веди (Ріґведу, Самаведу і Яджурведу). З’являються зірки, час, смерть, гори, моря, річки, люди, мова, пристрасть, радість, горе, каяття, спека, холод тощо. Після розділення Брагми на чоловічу і жіночу половини виникають рослини, тварини, птахи, комахи, демони.
Хоча характеристика Брагми як Творця світу є визначальною, часто цю функцію перебирають у нього Вішну і Шіва. Це пов’язано з тим, що таке абстрактне божество як Брагма поступово втрачало свої позиції (що помітно вже в епосі), а на роль єдиного, всюдисущого, вічного верховного Бога висували Вішну або Шіву. У текстах індуїзму Брагма може поставати як вторинне божество, що творить світ за велінням Вішну або Шіви. Поряд із тим, Вішну переважно приписують функцію хранителя, охоронця Всесвіту, а Шіві — руйнівника.
За космологічними міфами, виникнення, існування та загибель Всесвіту повторюються циклічно. Так, Брагма начебто живе «сто років Брагми», що становить магакальпу (тобто «велику кальпу»), яка дорівнює 311 040 млрд людських років. В одному році Брагми — 360 «днів Брагми», за яких світ існує, і 360 «ночей», коли Брагма спить, а світ не існує (дні й ночі Брагми чергуються та є рівними за тривалістю).
«День Брагми» — це кальпа (санскр. kalpa). Кальпа складається з 1000 магаюґ («великих віків»), кожна з яких містить 4 320 тис. людських або 12 тис. т. з. божественних років (божественний рік встановлюють у 360 разів довший за людський). Тривалість «дня Брагми» у текстах визначена по-різному.
За іншою пуранічною версією, день Брагми ділиться на 14 манвантар (санскр. manvantara — період Ману), по 306 720 тис. людських років у кожній. Манвантара складається зі 71 магаюґи, а кальпа містить не 1000, а 994 магаюґи (14 манвантар помножити на 71 магаюґу). Кожна манвантара має свого Ману (прародителя людства), своїх сімох ріші, власного Індру та ін. богів. За цим літочисленням, перебігає 7-а манвантара, тому прародителем людей, що живуть тепер, є 7-ий Ману (при цьому створення «Ману-смриті» традиція приписує 1-му Ману теперішнього дня Брагми). Теперішня епоха визначена як 28-ма магаюґа 7-ої манвантари, що входить до 1-ої кальпи 51-го року життя цього Брагми.
Магаюґа складається з чотирьох юґ, причому кожна наступна — на чверть коротша і щоменше сприятлива за попередню. Назви юґ позначені давніми термінами для гри в кості, що відповідають бокам гральних костей, де нанесені 4, 3, 2 та 1 очко. Чим далі від початку магаюґи — тим гірший дгармічний стан світу:
- у крита-юзі (санскр. kṛta-yuga — досконала юґа), або сатья-юзі (санскр. satya-yuga — вік правди), що триває 4 800 божественних або 1 728 тис. людських років, немає зла (вад, хвороб, гріхів, лиха). Люди наділені лише чеснотами, вклоняються одному Богові, мають одну Веду, бездоганно слідують дгармі (що міцно оперта «на чотири ноги») і отримують блага без жертвоприношень;
- у трета-юзі (3 600 божественних або 1 296 тис. людських років) дгармічний стан світу погіршується на чверть: дгарма «стоїть на трьох ногах». З’являються людські вади, але люди ще дотримують релігійних приписів; проте, починають складати жертви різним богам;
- у двапара-юзі (2 400 божественних або 864 тис. людських років) дгарма спирається лише «на дві ноги». Людські вади й різні лиха розповсюджуються у світі, єдину колись Веду розділено на 4 частини (причому не всі здатні її осягнути й дотримуватися);
- калі-юґа (1 200 божественних або 432 тис. людських років) позначена найсильнішим занепадом дгарми, від колишньої праведності лишилася остання чверть, панують гріхи і нещастя, Ведами нехтують.
Наприкінці кожної калі-юґи відбувається пралая (санскр. pralaya — розчинення, знищення), тобто загибель світу, після якої Брагма знову його створює.
«100 років Брагми» закінчуються магапралаєю, під час якої гине і сам Брагма, щоби потім знову народитися у «яйці» і вчергове приступити до творення Всесвіту.
Згідно з традицією, триває 6-те тисячоліття калі-юґи, що розпочалася, за григоріанським календарем, опівночі з 17 на 18 лютого
3102 до н. е., — у рік війни, зображеної в «Магабгараті».
Космографія
В індуїстській космографії (особливо епосі) поширене уявлення про Всесвіт як трилоку (санскр. tri-loka — три світи, де loka — царина, світ): небо, землю, підземний світ.
Пуранам в основному притаманні складніші класифікації світів (лок). За однією з популярних пуранічних моделей, Всесвіт складається з 21 локи. Земля, бгурлока (від санскр. bhūr — земля) — нижній з 7 найвищих світів. Над нею послідовно розташовані:
- бгуварлока (від санскр. bhuvas — повітряний простір, атмосфера), обитель мудреців;
- сварлока (від санскр. svar — небо, рай), також сварґа або небеса Індри (між Сонцем і Полярною зіркою), де перебувають боги, напівбоги, божественні провидці (ріші), герої, що загинули на полі бою;
- магарлока (санскр. maharloka — лока величі) — обитель святих;
- джаналока (санскр. janaloka — лока роду [Брагми]), де живуть сини Брагми;
- тапарлока (від санскр. tapas — тепло, запал, жар) — обитель божества Вірадж;
- сатьялока, або брагмалока, де перебуває Брагма.
Магарлока і вищі за неї світи не піддатні знищенню під час життя Брагми; зникають лише напередодні його смерті.
Під землею розташована патала, що складається з 7-ми світів, заселених демонами (дайтьями й данавами), напівлюдьми-напівзміями (наґами) та ін. міфічними істотами.
Під паталою — нарака (санскр. naraka — пекло), що налічує 7 пекельних світів (за ін. класифікаціями — 6, 21, 28 або 50), кожен з яких призначений для покарання особливого роду грішників. На верхньому кордоні нараки знаходиться міфічна столиця володаря царства померлих Ями.
Землю у міфологічній космографії зображено як плаский диск, посеред якого, на центральному материку Джамбудвіпі (букв. материк «рожевої яблуні», від jambu — «рожева яблуня» та dvīpa — острів, материк), височіє міфологічна гора Меру. Гору, що складається з золота і коштовного каміння, вважають віссю Всесвіту. На її вершину спадає з неба священна ріка Ґанґа, навколо неї обертаються Сонце, зорі і Місяць. На вершині Меру — небеса Індри, а над нею — інші вищі світи.
Джамбудвіпа — один із 7-ми (іноді — 4-х, 13-ти або 18-ти) материків земного світу, оточених 7-ма океанами. Бгаратаваршу («країну Бгарати» — автохтонна назва Індії) розміщують у південній частині Джамбудвіпи.
Розвиненому індуїзму притаманне уявлення про нескінченну множинність схожих всесвітів, що постійно виникають і зникають.
Значення
Космологія індуїзму значуще вплинула на світогляд індусів, зміст і символіку індійської культури; її сюжети і міфи відображені в мистецтві, літературі, архітектурі Індії.
Література
- Kirfel W. Die Kosmografie der Inder nach den Quellen dargestellt. Bonn; Leipzig : K. Schroeder, 1920. 409 р.
- Classical Hindu Mythology. A Reader in the Sanskrit Purāṇas / Ed. and transl. by C. Dimmitt & J.A.B. van Buitenen. Philadelphia : Temple University Press, 1978. 387 p.
- Jurewicz J. Kosmogonia Rygwedy. Myśl i metafora. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Semper, 2001. 400 s.
- The Hindu World / Edited by S. Mittal and G. Thursby. New York and London : Routledge, 2004. 658 p.
- Stietencron H. von. Hindu Myth, Hindu History: Religion, Arts and Politics. Delhi : Permanent Black, 2005. 327 p.
- Kloetzli W. R. Myriad Concerns: Indian Macro-Time Intervals (Yugas, Sandhyās and Kalpas) as Systems of Number // Journal of Indian Philosophy. 2013. Vol. 41. No. 6. Pp. 631–653.
- Krishnamurthy V. Meet the Ancient Scriptures of Hinduism. Chennai : Notion Press, 2019. 414 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Луцишина О. А. Індуїзму космологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Індуїзму космологія (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
