Інсула
І́нсула (лат. insula — острів) — у Стародавньому Римі мурований багатоповерховий житловий будинок з помешканнями, які здавали в оренду. Інсули виникли у 3 ст. до н. е. й формували квартали житлової забудови у великих містах (Рим, Остія). Призначалися для плебеїв (патриції мешкали в індивідуальних будинках — домусах). Прямокутні у плані, 3-6-поверхові. На першому поверсі були таберни (приміщення для крамниць і майстерень з антресолями), на другому-третьому поверхах — комфортабельні помешкання (квартири на 3-10 кімнат). Кімнати для бідноти містилися на горішніх поверхах (іноді мали дерев’яні надбудови). Приміщення виходили у коридори уздовж будинку. Сполучення між поверхами — внутрішніми сходами. Водогін і каналізація та зрідка туалети були тільки на нижніх поверхах. Перекриття — дерев’яні балкові або муровані склепіння. Невеликі вікна виходили на вулицю й закривалися залізними ґратами. Горішні поверхи мали балкони. Дахи плоскі або похилі, укриті черепицею.
Найпростіше індивідуальне помешкання в інсулі — ценакула — складалося з трьох кімнат: кубікулума, екседри, медіанума. Найбідніші орендарі таберн мешкали в них на антресолях. Спорудження й експлуатація інсул були вигідним бізнесом і важливою складовою економіки Стародавнього Риму. У гонитві за прибутками власники інсул доводили поверховість до 10 поверхів, споруджували їх неякісно й не ремонтували, що призводило до обвалів, пожеж і людських жертв. Тому імператори намагалися унормувати цю сферу діяльності: Октавіан Август обмежив висоту інсул 21 м; Нерон — 5-ма поверхами й заборонив дерев’яні конструкції та надбудови; Траян понизив дозволену висоту до 18 м. 315 у м. Римі з населенням 1,2 млн. осіб було 44 850 інсул.
Інсули стали прототипом багатоповерхових житлових будинків із поквартирним заселенням, які почали масово будувати у другій половині 19 ст. у великих європейських містах (Барселоні, Берліні, Будапешті, Варшаві, Відні, Києві, Львові, Марселі, Неаполі, Одесі, Парижі, Празі, Ризі, Трієсті).
Література
- Логвин Н. Інсула // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 109.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 182.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 53–55.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 63.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Інсула // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Інсула (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
