Адріан VI

Портрет папи Адріана VI. Художник Ян ван Скорел, 1523

Адріа́н VI (лат. Hadrianus, мирське ім’я — Дедел, Адріан (нід. Dedel, Adriaan), за іншими даними — Флоренсзоон, Адріан (нід. Florenszoon, Adriaan); 02.03.1459, м. Утрехт, тепер Королівство Нідерланди — 14.09.1523, м. Рим, тепер Італія) — богослов, церковний діяч, Папа Римський (1522–1523), єдиний понтифік-представник Нідерландів, останній Папа неіталійського походження в новочасній історії до понтифікату Івана Павла ІІ.

Адріан VI (Hadrianus VI)
Справжнє ім’я	Адріан Дедел або Адріан Флоренсзоон
Народження	1459
Місце народження	Утрехт
Смерть	1523
Місце смерті	Рим
Alma mater	Католицький університет Левена
Напрями діяльності	релігія, богослов'я, церковне управління
Традиція/школа	католицизм

Життєпис

Народився в родині ремісника. Навчався в Левенському університеті (тепер Католицький університет Левена), вивчав філософію, теологію й канонічне право. Висвячений на священника 1490. Викладав в університеті з 1490, доктор теології (1491), віце-канцлер університету (1493), декан (фактичний голова) університету (1498), дворазовий ректор університету (1493 і 1500–1501).

Власним коштом надавав стипендії найбіднішим студентам. Текст лекцій майбутнього папи Адріана VI, відновлений за конспектами його студентів, опубліковано під назвою «Quaestiones de Sacramentis» (кілька видань, усі — 16 ст.). 1502 запропонував пост професора Левенського університету Еразму Роттердамському, однак той відмовився.

З 1507 — за наказом імператора Священної Римської імперії Максиміліана І призначений вихователем онука-спадкоємця, майбутнього імператора Карла V Габсбурга (зберіг вплив на нього до кінця життя). 1516 — інквізитор Арагона й Наварри, одночасно з призначенням хіротонований у єпископи. 1517 призначений кардиналом; 1518 — інквізитором Кастилії та Леону.

9.01.1522 обраний Папою Римським, інтронізований 31 серпня в м. Римі. Єдиний понтифік, який не змінив свого імені, отримавши папську тіару (день інтронізації припав на спомин католицького святого Адріана Кентерберійського, покровителя студентства). Відомий своєю безкомпромісною й відповідальною позицією щодо реформування Католицької церкви: намагався обмежити корупційну діяльність частини тогочасних кардиналів Ватикану. Ліквідував ватиканський Бельведер — місце розваг папського оточення. Вів аскетичний спосіб життя, прагнув поширити цінності аскетизму на весь католицький світ, свідченням чого була мінімізація та впорядкування фінансових витрат Римскої курії, протидія надмірним розкошам і марнотратству ієрархії. Вів безкомпромісну боротьбу з симонією (ганебною практикою отримання духовного сану за гроші або інший матеріальний зиск, купівлі й продажу церковних посад) й непотизмом (несправедливою практикою надання привілеїв членам сім’ї та родичам при отриманні церковних і державних посад).

Після обрання на Святий престол протидіяв поширенню протестантизму в Європі. Одночасно з цим прагнув реформувати систему управління Католицької церкви. Короткий понтифікат (1 рік, 8 місяців), а також спротив вищого духовенства і римської аристократії прирік церковні реформи на невдачу. В папі-реформаторі вбачали тимчасову й небажану фігуру, яка не відповідала інтересам тогочасної європейської еліти.

Після захоплення о. Родоса султаном Сулейманом І Пишним закликав християнських правителів Європи об’єднатися проти турецької загрози. Прагнув організувати коаліцію європейських князів і держав з метою протидіяти експансії Османської імперії на європейський континент. В політиці примирення не досяг успіху.

Похований у соборі Святого Петра, пізніше перепохований у римській церкві Санта Марія дель Аніма, що традиційно вважається церквою німецькомовних католиків. Заповів заснувати коледж у Левенському університеті (тепер коледж Папи Адріана VI).

Література

McBrien R. Lives of the Popes: The Pontiffs from St. Peter to John Paul II. San Francisco : Harper, 1997. 698 p.
Kelly J. N. D. Encyklopedia papieży. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1997. S. 360–362.
Verwey M. Adrianus VI (1459-1523). De tragische paus uit de Nederlanden. Antwerpen-Apeldoorn: Garant, 2011. 159 p.
Adriano VI. URL: http://w2.vatican.va/content/vatican/it/holy-father/adriano-vi.html

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Присухін С. І., Маклюк О. М. Адріан VI // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адріан VI (дата звернення: 3.05.2024).