Акко, старе місто
А́кко, старе́ мі́сто (івр. העיר העתיקה של עכו) — історична частина м. Акко (у давнину більш відоме як Аккра; тепер у Ізраїлі); пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2001).
Історична довідка
Місту понад 4 тис. років, згадується від 19 ст. до н. е. Розташоване на перехресті торгових шляхів на березі Середземного моря, на півночі від м. Хайфи. Входило до складу багатьох держав: Стародавнього Єгипту, Хеттського царства, Ассирії, Перської держави Ахеменідів, імперії Александра Македонського, Римської імперії, Арабського халіфату. Впродовж 1104–1291 м. Акко неодноразово завойовували хрестоносці. 1191–1229 та 1244–1291 — столиця Єрусалимського королівства під назвою Сeн-Жaн д’Акр. Багато пам’яток хрестоносців збереглося до наших днів. 1291 місто завоювали мамлюки, внаслідок чого багато будівель міста хрестоносців було зруйновано чи засипано піском. 1517–1917 — у складі Османської імперії. В цей час відбувалась активна фортифікація та розбудова міста. 1799 — невдала облога міста військами Наполеона Бонапарта. В 19 ст. з розвитком м. Хайфи Акко втратило своє стратегічне значення. Після утворення держави Ізраїль почалися розкопки в старому місті, які тривають досі. У 1960-х мешканці переселилися до нової частини міста, після чого Акко, старе місто стає центром туризму.
Характеристика
В Акко є багато історичних, археологічних та архітектурних пам’яток. Основні з них: «Місто хрестоносців» (цитадель ордена госпітальєрів) і тунель хрестоносців; монастир Св. Франциска (17 ст.); мечеть Аль-Джазара, відома також як Біла Мечеть, одна з найбільших в Ізраїлі (1781); цитадель (1785), пізніше перетворена на в’язницю; сторожова вежа Бурдж Ель-султан; будівля турецької лазні — Хaмaм aль-Бaшa (18 ст.); караван-сарай Хан ель-Умдан (1785); годинникова вежа (1906); бахрайський парк; акведук Кабрі та ін.
Література
- Dothan M., Raban A. The Sea Gate of Ancient Akko // The Biblical Archaeologist. 1980. Vol. 43, № 1. Pp. 35-39.
- Killebrew A. E. Archaeology, Shared Heritage, and Community at Akko, Israel / A. E. Killebrew, D. DePietro, R. Pangarkar, Sh.-A. Peleg, S. Scham, E. Taylor // Journal of Eastern Mediterranean Archaeology & Heritage Studies. Special Issue. 2017. Vol. 5, № 3-4. Pp. 365-392.
