Акти духовної влади
А́кти духо́вної вла́ди — закони, укази, постанови та інші рішення церковного керівництва, що регламентують і регулюють культову і позакультову релігійну діяльність.
В актах духовної влади реалізуються основні функції духовної влади: законодавча (вироблення норм і правил церковного життя), адміністративна (втілення релігійних норм і правил у життя віруючих) і судова (відновлення порушених прав і відносин, розв’язання спорів між суб’єктами духовної організації). Найвищими актом духовної влади є настанови, що йдуть безпосередньо від засновника церкви і вважаються Божими законами (наприклад, «Закони Ману», «Десять заповідей», «Заповіді Христові» тощо).
Акти духовної влади поділяють на нормативні (ті, що встановлюють норми релігійного права) та індивідуальні (за допомогою яких норми релігійного права застосовуються до конкретних випадків). Першу групу становлять акти духовної влади, що регламентують становище церкви в суспільстві, визначають специфіку державно-церковних і міжконфесійних відносин (наприклад, унія, конкордат тощо), і акти, що регламентують внутрішнє церковне життя. Останні можуть мати як загальний (патріарші й митрополичі грамоти, папські енцикліки, рішення церковних соборів, церковні конституції тощо), так і локальний (єпископські грамоти, митрополичі послання у різні єпархії та ін.) характер. Індивідуальні акти духовної влади: беатифікації та канонізації святих, обрання на церковні посади, відлучення від церкви, позбавлення сану тощо.
Акти духовної влади, що стосуються віровчення, культу, догматики, церковної організації, збираються у канонічні кодекси — збірники з повним текстом церковних законів та збірки окремих витягів, якими користуються у духовному судочинстві.
Література
Петришин О. В., Погребняк С. П., Смородинський В. С. та ін. Теорія держави і права. Харків : Право, 2015. 368 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бучма О. В. Акти духовної влади // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акти духовної влади (дата звернення: 10.05.2024).
