Алмати
Алмати́ (каз. Алматы, рос. Алма-Ата, Алматы) ― місто республіканського підпорядкування на північному сході Казахстану, адміністративний центр Алматинської області.
|
Алмати (Алматы) | |
|---|---|
| Країна | Казахстан |
| Область | Алматинська область |
| Засновано | 1854 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 1862,118 |
| Територія (кв.км.) | 680000 |
Зміст
Географічне положення
Розташоване біля підніжжя гір Заілійського Алатау (на висоті 600–1700 м над рівнем моря) між ріками Великою Алматинкою та Малою Алматинкою (басейн Ілі).
Територія — 68 тис. га.
Алмати поділяється на 8 міських районів.
Історична довідка
Перші поселення ранніх землеробів і скотарів на території сучасного Алмати виникли в 10–9 ст. до н. е. У 6–3 ст. до н. е. там мешкали спочатку сакські, потім ― уйсуньські племена, які залишили по собі численні могильні кургани. Пізніші свідоцтва датовано 8–11 ст. н. е., коли Алмати був одним із пунктів міжнародної торгівлі, через який проходив Великий Шовковий шлях.
У 12–13 ст. в урочищі Великий Алмати утворився кластер сільськогосподарських і ремісничих поселень. Монгольське завоювання на початку 13 ст. негативно вплинуло на розвиток міста, від якого до кінця 16 ст. залишився великий аул.
Сучасне місто започатковано 1854 побудовою командиром Заілійського загону М. Перемишльським Заілійського військового укріплення, згодом названого Вєрним. 11.04.1867 Кабінетом міністрів Російської імперії видано указ, за яким укріплення Вєрне отримало статус міста.
28.05.1887 Вєрне повністю зруйновано сильним землетрусом.
1918 в місті встановлено радянську владу, воно разом із областю увійшло до складу Туркестанської автономії РСФРР. 05.02.1921 на засіданні обласної й міської Рад народних комісарів прийнято рішення про перейменування міста на Алма-Ату. 03.04.1927 шостий Всеказахстанській з’їзд Рад затвердив Постанову Центрального виконавчого комітету й Ради народних комісарів Казахської АРСР про перенесення столиці з Кизил-Орди в Алма-Ату. 1993 місту повернуто його історичну назву ― Алмати.
Від утворення Казахської РСР (1936) Алма-Ата була спочатку столицею союзної республіки, 1991–1997 ― незалежного Казахстану. 01.07.1998 прийнято Закон про особливий статус міста, що визначає його як науковий, культурний, історичний, фінансовий і виробничий центр.
Населення
Загальна кількість населення — 1 862 118 осіб, густота ― 2,719 тис. осіб/км2 (2019, дані Комітету зі статистики Республіки Казахстан).
Склад населення за етнічними групами (2018, оцінка): казахи (59,53 %), росіяни (26,06 %), уйгури (5,46 %), корейці (1,85 %), татари (1,36 %), азербайджанці (0,71 %), українці (0,59 %). За релігійними групами (2018, оцінка): мусульмани (66 %), православні християни (26 %), інші.
2019 в місті функціонувало 49 мечетей ― філій Республіканського ісламського релігійного об’єднання «Духовне управління мусульман Казахстану», 23 православних релігійних об’єднання, чотири ― католицьких, 33 п’ятидесятницькі церкви, 31 ― пресвітеріанська, 16 релігійних об’єднань християн-баптистів, 3 ― адвентистів сьомого дня, 3 євангелістко-лютеранських церкви,новоапостольська церква, 4 методистські релігійні громади, 6 релігійних об’єднань свідків Ієгови, товариство Крішни, спільнота Бахаї, єврейська релігійна громада, церква «Вон Буддистов», релігійне об’єднання мормонів та релігійна громада мунітів.
Від кінця 1990-х мовне середовище міста трансформувалося з майже виключно російськомовного в двомовне (широко використовувані казахська та російська мови).
У 2016 на 10 жінок припадало 8 чоловіків, останніх на 146 тис. менше. У віковій групі від 0 до 16 років менше дівчаток, ніж хлопчиків. На початку 2018 в місті проживало 998 122 чоловіків (від 0 до 15 років ― 331 190, від 16 до 62 ― 601 120, від 63 ― 65 812) та1 019 155 жінок (від 0 до 15 років ―312 096, від 16 до 57 ― 562 445, від 58 ― 144 614).
Природний приріст є додатним, як і міграційний. За даними Комітету зі статистики Міністерства національної економіки Республіки Казахстан у 2017 на 1 000 осіб коефіцієнт природного приросту населення становив 11,53, коефіцієнт народжуваності ― 17,69, коефіцієнт смертності ― 6,15. Природний приріст населення ―20 488 осіб.
Алмати є привабливим містом для внутрішніх мігрантів, переважно молодого віку. У 2011 72,3 % всіх прибулих в Алмати мігрантів становила молодь віком від 14 до 29 років. Позитивне сальдо міжрегіональної міграції в січні ― грудні 2017 становило 31 775 осіб, у січні 2018 ― 17 715 осіб. У період 01.01–01.03.2019 загальний приріст населення становив 7 548 осіб, зокрема природний ― 3 045 осіб, міграційний ― 4 503 особи.
Клімат
Клімат континентальний, зі значними річними та добовими коливаннями температур, жарким літом (середньомісячна температура липня ―+24 °C) і холодною зимою (середньомісячна температура січня ―-5 °C). Річна норма опадів становить бл. 570 мм, максимум припадає на період від квітня до травня.
Господарство
Промисловість
Найбільша галузь промислового комплексу міста — харчова промисловість, до складу якої входить понад 30 спеціалізованих галузей, підгалузей і окремих виробництв. Розвиток аграрно-промислового комплексу й переробка сільськогосподарської продукції є пріоритетом для мегаполісу, оскільки харчова промисловість становить 40 % від усієї обробної промисловості Алмати.
У місті розміщено низку великих і технологічно передових хімічних виробництв з випуску лакофарбових матеріалів, поліетиленових труб для систем водопостачання, каналізації та захисту кабелів, пакувальної продукції, термоплівки, фасувальних пакетів, мішків для харчових і заморожених продуктів.
В індустріальній зоні Алмати, створеній відповідно до Стратегічного плану розвитку Республіки Казахстан до 2020 та Державної програми з форсованого індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2010–2014, розташовані підприємства машинобудування: ТOВ «Ейша Стіл Пайп Компані» («Asia Steel Pipe Company»; виробництво труб великого діаметру), ТОВ «КМК Investment» (кабельно-провідникова продукція), ТОВ «ТК Жетису» (виробництво бурових труб). Функціонує завод із виробництва паперових мішків для сипучих будівельних матеріалів ТОО «Алпамак Ко Лтд» («Almapack Co LTD», а також завод з виробництва картриджів для оргтехніки ТОВ Док Ко ЛТД («DOC Co. LTD»). Є три крупні фармацевтичні підпрємства ―АТ «Нобел Алматинська Фармацевтична Фабрика», АТ «Хікма СНД», філія АТ «Хімфарм» у складі в міжнародного холдингу «Польфарма Груп» («Polpharma Group») та близько 200 ― дрібних.
Сфера послуг
В Алмати розміщено штаб-квартири Казахстанської фондової біржі, низки банків. Сфера торгівлі та послуг зайиає понад 80 % в економіці міста. За даними Управління підприємництва й інвестицій міста Алмати, на початку 2019 зареєстровано 28 704 суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу сфери послуг: ресторани ― 1 269, кафе ― 2 723, бари ― 623, кав’ярні ― 292, їдальні ― 964, розважальні центри ― 482, нічні клуби ―118; салони краси, перукарні ― 1 170, готелі ― 265, хімчистки, пральні ― 160, банно-оздоровчі комплекси― 487, фітнес-центри ― 301, ремонт побутової електроніки ― 128, ремонт стільникових телефонів ― 1 600, фотосалони ― 348, автосервіси йстанції технічного обслуговування ― 1 117, автошколи ― 1 238, інші ― 15 119.
Найбільший внесок у розвиток економіки з послуг у галузі архітектури, інженерних розвідок, технічних випробувань та аналізу, з оренди, прокату, лізингу тощо.
Туризм
2018 кількість туристів в Алмати зросла на 11,8 % і сягнула 1,1 млн осіб ―20% усіх відвідувань у країні. З метою створення комфортного міського середовища для жителів міста і туристів за проектом «Місто для людей» комплексно модернізовано 60 % історичного центру. 2017 відкрито нову будівлю регіонального хаба (центру) ООН для турагенцій, що працюють в Алмати. У переданому в комунальну власність спорткомплексі Балуан Шолак організовано єдиний у країні туристичний хаб, де розташовані туристські оператори, агентства з нерухомості, ремісничий центр, зони відпочинку для туристів тощо. Більшість іноземних туристів цікавить кочова культура, 1000-річна історія Алмати.
Транспорт і зв’язок
Повітряними воротами міста є Міжнародний аеропорт м. Алмати (понад 5,65 млн пасажирів на рік у 2017). Функціонують автовокзал «Саяхат», міжнародний автовокзал «Сайран», два залізничні вокзали.
Головний вид міського громадського транспорту ― автобус, діють понад 100 автобусних маршрутів. Тролейбусна мережа складається з 8 маршрутів, які з’єднують захід, схід і південь міста із залізничними вокзалами «Алмати-1» і «Алмати-2». Рух трамваїв в Алмати призупинено 31.10.2015 через аварійний стан інфраструктури трамвайних шляхів. У період 2009–2011 різними інститутами на замовлення адміністрації міста підготовлено техніко-економічне обґрунтування, проведено дослідження й узгодження за форматом реалізації й фінансування проекту легкорейкового трамвая. Від 2013 почато нову фазу проекту.
Метро Алмати є найновішим видом громадського транспорту в місті. Першу чергу метрополітену загальною протяжністю 8,6 км здано в експлуатацію 01.12.2011 (з 2015 — 9 станцій).
У вересні 2016 стартував проект з установки станцій системи автоматизованого велопрокату «Алмати Байк» («Almaty Bike»). На 2019 діють 200 станцій. Об’єкти велопрокату працюють на енергії від сонячних батарей і оснащені паркувальними терміналами з велосипедами.
Функціонує понад 20 служб таксі.
Основними постачальниками послуг усфері комунікацій є Казахтелеком і оператори стільникового зв’язку: Kcell, Activ, Dalacom, Вееline, Pathword, Tele 2.
Наука, освіта, культура
Наука, освіта
У місті розміщено центральний офіс Національної академії наук Республіки Казахстан, низку національних університетів: Казахський національний університет імені Аль-Фарабі, Казахський національний технічний університет ім. К. Сатпаєва, близько 200 науково-дослідних установ.
У місті функціонують понад 50 закладів вищої освіти, 47 гімназій, 60 коледжів, 17 ліцеїв, 117 загальноосвітніх шкіл, 19 приватних шкіл, дві школи мистецтв, 19 шкіл-інтернатів.
Культура і мистецтво
Алмати — важливий культурний центр. У місті понад 200 закладів культури й мистецтва: музей, театри, художні галереї, концертні зали тощо. Місто має 136 пам’ятників історії та культури. Тут близько 50 бібліотек, зокрема, Національна бібліотека Республіки Казахстан, Наукова Бібліотека Казахського Національного Технічного Університету ім. К. І. Сатпаєва, Республіканська науково-технічна бібліотека Казахстану, державна дитяча бібліотека ім. С. Бегаліна, державна Республіканська юнацька бібліотека ім. Жамбіла та інші.
В Алмати розташовані музеї: Центральний Державний музей Республіки Казахстан, Музей Алмати, Центральний музей етнографічних та археологічних наук, Державний музей мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва, Музей геології Республіки Казахстан, Музей музичних інструментів, Республіканський музей книги.
Функціонують Казахський державний академічний театр опери та балету імені Абая, Казахський державний академічний театр драми ім. М. Ауезова, Державний академічний російський театр драми ім. М. Ю. Лермонтова, кіностудія художніх, документальних і анімаційних фільмів «Казахфільм».
Щорічно проходять заходи міжнародного масштабу: Міжнародний джазовий фестиваль, Міжнародний фестиваль сучасної етнічної музики «Дух Тенгрі» («Spirit of Tengri»), Міжнародний музичний фестиваль «Star of Asia Almaty.kz», Парад оркестрів, фестиваль музики просто неба «Алмати Кок Тобе Опера», а також культурні форуми та конкурси з різних видів і жанрів мистецтв.
Архітектура
Перший план міста розробили в 1864 інженер М. Криштановський та архітектор П. Зенков. За ним центральним композиційним вузлом міста була обрана Гостинодворська площа (тепер тут Центральний ринок).
Першим міським архітектором був Г. Серебряников (1839–1883), другим — П. Гурде (Франція; 1846–1914).
У 2-й пол. 20 ст. зводилися багатоповерхові сейсмостійкі будівлі, проектувалися зони відпочинку. Генеральний план 1998–2020 поставив за мету формування екологічно сприятливого, безпечного та соціально зручного життєвого середовища, збереження й розвиток міста як міста-саду.
Серед пам’яток архітектури — Свято-Вознесенський кафедральний собор (1907, інженер А. Зенков) з блакитної тянь-шанської ялини, один з найвищих дерев’яних будинків у світі (54 м). Вплив конструктивізму відчутний у будівлях Академії мистецтв (1928–1931, архітектор М. Гінзбург), Головпоштамту (1931–1934, архітектор Г. Герасимов).
Важливими архітектурними об’єктами є будинок Академії наук (1957, архітектори О. Щусев, М. Простаков), готель «Алмати» (1967, архітектори Н. Рипінський, І. Картасі), Палац Республіки (1970, архітектори В. Алле, В. Ким та ін.), телевежа «Коктобе» (1983), Центральна мечеть міста (1999, архітектори К. Жарилганов, С. Баймагамбетов, Ж. Шарапієв).
Встановлено пам’ятники: Амангельди Іманову (1947, скульптор Х.-Б. Аскар-Сариджа, архитектори Т. Басенов та ін.), Абаю (1960, скульптор X. Науризбаєв), монумент Слави (1967, скульптор Р. Сейдалін), Чокану Валіханову (1969, скульптор X. Науризбаєв, архитектор Ш. Валіханов), Джамбулу (1971, скульптор Х. Науризбаєв), Незалежності (1996, керівник творчого колективу Ш. Веліханов), групі «Бітлз» (2007, скульптор Е. Казарян), археологу А. Маргулану (2010, скульптор Н. Далбай), акину Курмангази (2012, скульптор Т. Бінашев) та ін.
Понад 8 тис. га міста займають сади, парки, сквери та бульвари.
У місті понад 120 фонтанів.
Спорт
Поряд з Алмати ― гірськолижний курорт Шимбулак.
Неподалік міста розміщено найбільший у світі високогірний спортивний комплекс для зимових видів спорту «Медеу» (побудований 1972). Тут неодноразово відбувалися міжнародні змагання, зокрема чемпіонати з ковзанярського спорту.
2010, напередодні сьомих Зимових Азійських ігор, що проходили в Казахстані 2011, у місті побудовано Міжнародний комплекс лижних трамплінів «Сункар».
2016 для Універсіади-2017 було зведено льодові палаци «Алмати-арена» на 12 тис. глядачів, де пройшли церемонії відкриття й закриття міжнародних зимових ігор студентів, а також «Халик-арена» на 3 200 глядачів для змагань з хокею. У цих комплексах працюють спортивні секції, що сприяє розвитку дитячого, юнацького та аматорського спорту.
У місті діє близько 30 дитячих спортивних шкіл різних форм власності, зокрема, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізована школа-інтернат для обдарованих у спорті дітей, Республіканська школа вищої спортивної майстерності з водних і прикладних видів спорту.
Щорічно проводяться міжнародні велосипедні перегони «Тур Алмати», міжнародні змагання з бігу «Алмати марафон» та інші змагання.
Україніка
Серед пам’ятників міста — пам’ятник Т. Шевченкові, встановлений 2000 на честь 9-ї річниці незалежності України. Виконаний групою українських скульпторів під керівництвом В. Рижика з граніту, видобутого в Житомирській області. На честь Т. Шевченка названо також вулицю.
Машинобудівний завод імені С. М. Кірова у м. Алмати, який з 2003 входить до складу національної компанії «Казахстан Інжиніринг», був утворений 1942 на базі евакуйованого з Дагестану торпедобудівного заводу № 182 та Дізелебудівного заводу ім. С. М. Кірова з м. Токмак Запорізької області. Випускає торпеди з тепловими руховими установками.
Персоналії
Тут народилися:
Література
- Ердавлетов С. Р. Экономическая и социальная география Казахстана. Алматы : Казак университетi, 1998. 288 с.
- Дуйсебаева К. Д., Акашева А. С. Экономическая и социальная география Республики Казахстан: учебно-методическое пособие. Алматы : Қазақ университеті, 2014. 136 с.
- Степаненко М. І. Центральноазійський барс. Україна і Казахстан в єдиному потоці історії. На основі взаємної поваги і довіри. Дніпропетровськ : Арт-Прес, 2015. 748 с.
- Brummell P. Kazakhstan. 3rd ed. Chalfont St. Peter : Bradt Travel Guides, 2018. 416 p.
- В 2018 году Алматы посетило более 1 млн. туристов // Управление туризма города Алматы. 2019. URL: http://almatytourism.kz/news/detail.php?ELEMENT_ID=856
- Культура // Алматы. URL: https://almaty.gov.kz/page.php?page_id=3219&lang=1
- Общественный транспорт г. Алматы. URL: https://alatransit.kz/ru
- Официальная статистическая информация // Комитет по статистике Министерства национальной экономики Республики Казахстан. URL: http://stat.gov.kz/faces/wcnav_externalId/publicationsPage?_afrLoop=6636126905789901#%40%3F_afrLoop%3D6636126905789901%26_adf.ctrl-state%3D11g3zmzfrq_37
- Религия и общество // Управление по делам религий г. Алматы. URL: http://religionmap.kz/ru/confession
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мезенцева Н. І. Алмати // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алмати (дата звернення: 5.05.2024).
Оприлюднено: 31.10.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
