Альбомна лірика
Альбо́мна лі́рика — поетичні твори здебільшого аматорського, салонного характеру, призначені для альбому певної особи.
Зміст
Історична довідка
Альбомна лірика з’явилася в ранній середньовічній французькій поезії, у творчості поетів-аматорів, які писали мадригали, рондо, балади.
Одна з пам’яток альбомної лірики — «Книга ста балад» (1389), написана давньофранцузькою мовою. Головний персонаж твору — молодий дворянин, що готується стати лицарем, веде бесіди про кохання, одну — з лицарем, а другу — з дамою. Головний автор, який ховається за цим персонажем — Жан ІІ де Сен-П’єр, спадкоємний сенешаль міста Е, сеньйор де Бодвілль де Ломазі, що загинув у битві під м. Нікополем (Болгарія) 25.09.1396. Троє інших — Філіпп д’Артуа, граф д’Е (1358–1397), конетабль Франції з 1392; Жан ІІ Ле Менгр (1364–1421), маршал Франції; Жан де Кресек, маршал Франції (також загинув під м. Нікополем).
З Франції жанр альбомної лірики поширився на інші країни Європи. Вірші, які вважають альбомними, є, зокрема, у Дж. Г. Байрона й А. Міцкевича. На теренах Російської імперії в 19 ст. альбомну лірику писали поети О. Пушкін, М. Лермонтов, К. Батюшков, Є. Баратинський (1800–1844) та ін. Тоді ж було перекладено багато французьких альбомних поезій. Ліричний вірш став незмінним атрибутом дівочих альбомів, які з’явилися ще у 18 ст. В альбомах панночок гості залишали поетичні рядки, автографи, малюнки й освічувалися у коханні. У 19 ст. було модним у такі вірші вставляти слова іноземною мовою, насамперед французькою.
В архівах збереглися альбоми дам, які тримали салони (З. Волконської, С. Карамзіної, О. Милюкової, П. Осипової, Є. Ростопчиної, А. Смирнової). Одна з пам’яток культури того часу — альбом О. Козлової, дружини поета, перекладача і композитора П. Козлова (1841–1891), що містить, серед іншого, вірш А. Сюллі-Прюдома «Розбита ваза» французькою мовою та в перекладі, акварелі, зокрема І. Айвазовського, нотні записи — автографи П. Чайковського, Дж. Верді.
Наприкінці 19 ст. альбом із родинних середовища поширився на пансіони та жіночі гімназії. В альбомах гімназисток зустрічаються авторські вірші у рамках типових сюжетів. Цитуються рядки відомих поетів (О. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Фета, Ф. Тютчева, С. Надсона), вміщується багато фортепіанних романсів.
У 1920–1930-х відбуваються зміни, пов’язані зі зміною статусу хазяйки альбому, яка стає носієм селянської та посадської фольклорної традиції. У шкільних альбомах авторка й адресат вірша — юна дівчина. В альбомах також цитуються відомі вірші та романси.
Альбомна культура присутня і в сучасному житті — в альбомах-пісенниках, афоризмах шкільної хроніки й творах деяких субкультур.
Характеристика
Вміщені в альбомах поетичні твори належали до різних жанрів — мадригали, дружні послання, байки, романси, пісні, моральні сентенції, афоризми, вірші, написані з нагоди якоїсь події, тощо. У віршах вживалася сентиментальна лексика, у шкільних альбомах згадувалися гімназичні прізвиська. Дописувачі висловлювали захоплення красою та розумом хазяйки альбому. В альбомах гімназисток подруги клялися у вічній дружбі, застерігали від підступності в коханні. Вірші аматорів часто мали сентиментально-наслідувальний характер. Висока поезія зверталася до альбомної лірики як до джерела щирості та інтимності.
Альбомна лірика в Україні
В Україні альбомна лірика у 19 ст. не набула значного поширення. Але на існування рукописних альбомів вказує велика кількість опублікованих віршів із позначкою «В альбом…».
Зразки альбомної лірики залишили не тільки поети-дилетанти, а й І. Франко («В альбом пані О. М.», «Ах, коб я був музикантом»), Леся Українка («В інші гори я полину…», «В магазині квіток»), Я. Головацький («В альбом Ізмаїлу Срезневському», «В альбом Вацлаву Ганці»), П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, В. Забіла, О. Афанасьєв-Чужбинський та ін. Серед авторів альбомної лірики 20 ст. дослідники називають поетів, що належали до угруповання «Молода муза» (зокрема В. Пачовського), О. Олеся, О. Телігу, Н. Лівицьку-Холодну, а серед зразків сучасних творів цього жанру — збірку М. Савки «Квіти цмину» (2006).
Українська альбомна лірика пов’язана з народною творчістю, зокрема пісенною, поєднує фольклорну й книжкову стилістику. Наскрізна тема віршів — кохання. У них відтворено уявлення про належну поведінку закоханих, висловлюються побажання та повчання, вживається лексика, відповідна до тематики (побачення, мрії, зітхання, сльози тощо).
Додатково
26.03.1890 у день народження Лесі Українки її мати О. Пчілка подарувала доньці альбом, куди записала французькою вірш В. Гюго та у власному перекладі уривок із вірша А. Фета, а також свої побажання. Альбом був призначений для того, щоб майбутня поетеса записувала туди власні твори.
Цитати
«[…] І ось розколина глибока Дедалі ширила свій пруг І несподівано для ока Всю вазу обійшла навкруг. Так часто й порух нам коханий Вражає серце мимохіть. Тоді воно щемить од рани, Його любови в’яне квіт. На серці тріщина глибинна Незрима для сторонніх душ. І котиться з очей слізина. Воно розбите. Ой, не руш!»
(Сюллі-Прюдом А. Розбита ваза // Сад божественних поезій: тисячоліття французькомов. любов. лірики: темат. антол. ХІ–ХХ віків: у 2 т. Київ : Просвіта, 2011. Т 1: ХІ–ХІХ віки / Пер. з франц. Вс. Ткаченка. С. 109).
«В великому місті в розкішну теплицю Дівчина прийшла молода, Бо серцем почула весну-чарівницю, Шуміла весняна вода. […] «Звичайно! А звідки, я вас попитаю, Взяли ви сі квіти свої?» – «Та сила ж квіток тепер всюди по гаю! Се тут…» Та не чула її Дівчина. Згадала околиці рідні: Скрізь квіти, ряст, ясна роса… На проліски білі, на квіти лагідні Скотилася тихо сльоза…»
(Леся Українка. В магазині квіток // Зібрання творів : у 12 т. Київ : Наукова думка, 1975. Т. 1. С. 70–71).
Література
- Вацуро В. Э. Из альбомной лирики и литературной полемики 1790–1830 гг. // Ежегодник рукописного отдела Пушкинского дома за 1977 год. Ленинград : Наука, 1979. С. 61–62.
- Пепина Л. И. Об особенностях альбомной литературы // Пушкинские чтения. Таллин : Ээсти раамат, 1990. 190 с.
- Скорина Л. В. Література і літературознавство української діаспори. Черкаси : Брама-Україна, 2005. 384 c.
- Косач-Кривинюк О. П. Леся Українка: хронологія життя і творчости. Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. 942 с.
- Борзенко О. І. Міські проекції в ранній ліриці Лесі Українки // Актуальні проблеми слов’янської філології. 2010. Вип. 23. Ч. 2. С. 321–328.
- Кудряшова О. В. Збірка Мар’яни Савки «Квіти цмину» як різновид альбомної лірики // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2011. Вип. 27. С. 179–184.
- Котик-Чубінська М. С. Вірш як запрошення до танцю ("Ах коб я був музикантом…" Івана Франка) // Українське літературознавство. 2014. Вип. 78. С. 99–104.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Альбомна лірика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альбомна лірика (дата звернення: 12.05.2024).
Оприлюднено: 04.11.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
