Альгамбра, Хенераліфе й Альбайсін у Гранаді


Альга́мбра, Хенералі́фе й Альбайсі́н у Грана́ді (ісп. Alhambra, Generalife y Albaicín de Granada) — пам’ятки історії, архітектури й садово-паркового мистецтва у м. Гранаді (Іспанія), пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1984).

Історична довідка

Гранада до 1492 була столицею Гранадського емірату — держави маврів на Піренейському півострові. Альгамбру, як резиденцію династії Насрідів, було закладено 1238 (на пагорбі ал-Сабіка, що височіє над Гранадою) засновником династії, першим еміром Ібн ал-Ахмаром (Мухаммедом І). Завершено розбудову його спадкоємцями Юсуфом І і Мохаммедом V. Найвищий розквіт Альгамбри припадає на роки правління Мухаммеда V (1354–1359 і 1362–1391). Після завоювання іспанцями Гранадського емірату в 1492 Фердинанд ІІ Арагонський 1515 видав указ про охорону Альгамбри. 1526–1635, після завершення Реконкісти, в Альгамбрі за розпорядженням імператора Карла V Габсбурга тривало будівництво палацу (архітектори П. і Л. Мачука, Х. де Ареа), де планували створити королівську резиденцію.

У 17–18 ст. ансамбль був занедбаний та поступово занепадав. Реставраційні роботи розпочалися 1830. У 1870 Альгамбру було оголошено національною пам’яткою та взято під охорону.

Характеристика

Палац Альгамбра — один зі зразків ренесансної архітектури Іспанії. На 2019 у палаці розміщено Музей образотворчих мистецтв і Музей іспано-мусульманського мистецтва. До архітектурного ансамблю Альгамбри входить Алькасаба (фортеця), палаци династії Насрідів, а також садово-парковий комплекс Хенераліфе («Високий сад») — літня резиденція емірів.

Алькасаба — найстаріша частина Альгамбри — розташована на західному схилі пагорбу. Оборонна система, периметр якої становить 1400 м, повністю захищає внутрішній простір Альгамбри. Найукріпленішою є північна частина з 45-метровою квадратною вежею Комарес (Torre de Comares) й однойменним палацом. Внутрішній простір вежі займає квадратна Зала послів (Salon de Embajadores) 14 ст. Це найпросторіше приміщення палацу, де відбувалися урочистості й прийоми. Зала перекрита кесонною стелею з кедру із вишуканим різьбленням. Нижня частина стін зали (близько 1 м заввишки) декорована кахляними панно, вкритими геометричним орнаментом. Частину двору перед палацом Комарес займає прямокутна водойма, обсаджена підстриженими миртовими деревами (тому двір називається Миртовим).

Усі палаци Альгамбри сполучаються між собою системою двориків, до яких виходять кілька палаців. Так, через Залу Мексуар (Sala del Mexuar), яка використовувалася як зала для аудієнцій і суду, здійснюється вихід до Двору Мексуар (Patio del Mexuar); із північного боку останнього — портик із трьох арок, що веде до Золотої кімнати (Cuarto Dorado). Звідси вихід до Миртового Двору с (Patio de los Arrayanes): між портиками з семи напівциркульних арок розташована велика водойма з двома водограями. За північним портиком — Зала Барки (Sala de la Barca), яка веде до Тронної зали (Salon del Trono), а через Залу Сталактитів, або Мокарабів (Sala de los Mocarabes) можна пройти до Левового дворику (Patio de los Leones). Східну та західну сторони цього двору прикрашають портики зі стрілчастими арками та стелею артесонадо (дерев’яна стеля з кесонами), південну й північну сторони — галереї з підковоподібних арок. У центрі Левового дворика розташований водограй, оточений дванадцятьма кам’яними скульптурами левів, які й дали йому назву. За галереями на східному боці Левового дворику — Зала королів (Sala de los Reyes), на південному — Зала Абенсеррахів (Sala de los Abencerrajes; названа на честь аристократичної родини), на північному — Зала двох сестер (Sala de las dos Hermanas) — головне житлове приміщення родини еміра. Зала Двох сестер перекрита куполом із мокарабами (декоративними архітектурними елементами), виконаними із золотистого стуку (штучний мармур на основі гіпсу). Купол у формі зірки з вісьмома кінцями складається з п’яти тисяч сталактитових чарунок і побудований як система трьох об’ємів, кожен наступний з яких ніби виростає з попереднього.

Палаци споруджено з цегли та мармуру (підлога, колони й капітелі), стіни та стеля прикрашені різьбленням по цінних породах дерева й стуку. У кожному дворику та у деяких портиках і залах Альгамбри є водойми та водограї різної конфігурації, з різними гідравлічними рішеннями. Вода, яка надходить з гір Сьєрри-Невади й розтікається по цих водоймах, є невід’ємною складовою естетики ансамблю. Мереживо тимпанів підковоподібних і стрілчатих арок, що спираються на тонкі колони, створене орнаментальним різьбленням іслімі (візерунок із гнучких, витких рослинних стебел, пагонів, посипаних листям і квітами) або гіріх (геометричний візерунок — жорсткі прямокутні й безперервні фігури — сітки, вузли); внутрішні поверхні арок вкриті каліграфічними написами або арабесками; фризи навколо вікон та по периметру стін декоровані арабською в’яззю написів — цитат із Корану або віршів арабських поетів; куполи, утворені мукарнасами (декоративними виступами), що нагадують сталактити.

За стінами Альгамбри розташована Хенераліфе — літня резиденція еміра. Палац Хенераліфе, побудований у 14 ст., складається з двох павільйонів, розділених Двором із ариком (Patio de la Acequia), центром якого пролягає канал із численними водограями, струмені яких створюють справжню водяну аркаду. До павільйонів ведуть дві алеї — Кипарисова та Олеандрова.

Житловий район Альбайсін — пам’ятка середньовічної архітектури Гранади. У 14 ст. це був квартал арабських та єврейських торговців та ремісників. Тут розташовані середньовічні арки, ворота, церкви, мінарет, турецькі лазні (11 ст.), палац султана Дар аль-Хорра (Dar al-Horra; 15 ст.), Археологічний і етнографічний музей Гранади (заснований 1879 у маєтку 16 ст.) тощо.


Література

  1. Alhambra, Generalife and Albayzín, Granada // UNESCO. 1994. URL: https://whc.unesco.org/en/list/314
  2. Каптерева Т. П. Испания. История искусства. Москва : Белый город, 2003. 496 с.
  3. Каподифферо А. Чудеса архитектур / Пер. с ит. Москва : Бертельсманн Медиа, 2004. 320 с.
  4. Курбатов В. Я. Всеобщая история ландшафтного искусства. Сады и парки мира. Москва : Эксмо, 2008. 736 с.
  5. Пустиннікова І. С., Безпалова Н. Ю. Середньовічні замки Європи. Xарків : Мікко-Сервіс, 2010. 160 с.
  6. Noble I.; Clark G., Garwood D. Lonely planet: Andalucía. Oakland : Lonely Planet, 2019. 384 p.
  7. Alhambra de Granada (офіційний сайт). URL: http://www.alhambra.org

Автор ВУЕ

О. М. Гончарова

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гончарова О. М. Альгамбра, Хенераліфе й Альбайсін у Гранаді // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альгамбра, Хенераліфе й Альбайсін у Гранаді (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
03.10.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶