Амвросимов, Михайло Андрійович
|
Амвросимов, Михайло Андрійович (Амвросимов, Михаил) | |
|---|---|
| Народження | 1776 |
| Місце народження | Санкт-Петербург |
| Смерть | 1825 |
| Місце смерті | Новочеркаськ |
| Напрями діяльності | архітектура |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Орден Святого Володимира |
Амвро́симов, Миха́йло Андрі́йович (Афросимов; рос. Амвросимов, Михаил Андреевич; 1776, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 1825, м. Новочеркаськ, тепер Ростовської області, Росія) — архітектор.
Життєпис
Походив із дворянської родини. 1790 почав службу кадетом у лейб-гвардії Преображенського полку. З 1797 — вчитель архітектури й арифметики; з 1798 — помічник архітектора в Конторі міських будівель у м. Санкт-Петербурзі. Від 1799 викладав сільську архітектуру в Петербурзькій школі практичного землеробства.
1802 переїхав із м. Санкт-Петербурга до м. Полтави, де обійняв посаду губернського архітектора. Керував будівельною експедицією та губернською креслярнею, у якій розроблялися проєкти розпланування й забудови міст Полтавської губернії. Співпрацював з архітекторами А. Карташевським та Ф. Плотніковим (1782–?).
З 1817 — губернський архітектор у м. Воронежі, з 1820 — військовий архітектор Області Війська Донського. Збудував кілька храмів у м. Новочеркаську.
Творчість
Працював у стилістиці класицизму. Під його керівництвом розроблено й реалізовано проєкти класицистичного перепланування міст Полтави (1803, 1805, 1811), Ромен, інших повітових міст губернії; у 1803–1820-х — проєкти забудови їх цивільними й житловими будівлями за «зразковими проєктами»: це 23 споруди повітових присутственних місць (урядових установ), поштові будинки в 105 населених пунктах, лікарні в містах Кременчуку, Пирятині, Ромнах, військові казарми й лазарети в містах Зінькові, Гадячі, Кременчуку, Прилуках, Ромнах, Хоролі, будівлі повітових училищ, а також торговельні ряди та контрактовий будинок Іллінського ярмарку в м. Ромнах (не збереглися). Автор проєкту розпланування Круглої площі та першого (нереалізованого) проєкту Пам’ятника Слави (1804), будівель богадільні (1808, 1820–1823; тепер Полтавська обласна клінічна лікарня), театру (1810), заїжджого двору (1812), торговельниих рядів (1812–1814), усі — у м. Полтаві, поштової контори в м. Ромнах (1820) тощо.
Визнання
За будівництво пам’ятника Слави в м. Полтаві отримав чин надвірного радника. Нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня.
|
Література:
- Онищенко Н. Е. Творчество мастеров русского монументального искусства в Полтаве в начале XIX в. // Зодчество Украины. Киев : Академия архитектуры УССР ; Институт истории и теории архитектуры, 1954. С. 213–238.
- Тимофієнко В. І. Амвросимов // Мистецтво України : в 5 т. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 54.
- Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть. Київ : Науково-дослідницький інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 13–14.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Амвросимов, Михайло Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амвросимов, Михайло Андрійович (дата звернення: 4.05.2024).
Оприлюднено: 14.08.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
