Карташевський, Антон Іванович
Карташе́вський, Анто́н Іва́нович (поч. 1770-х, Полтавська губернія, тепер Україна — після 1839, там само) — архітектор, представник класицизму, автор низки споруд у містах Лівобережної України.
Брат сенатора Г. Карташевського (1777; тепер Україна — 1840, тепер Росія) — ученого-математика й педагога, вчителя М. Лобачевського.
|
Карташевський, Антон Іванович | |
|---|---|
| Народження | початок 1770-х«початок» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1770. |
| Місце народження | Полтавська губернія |
| Смерть | після 1839 |
| Місце смерті | Полтавська губернія |
| Alma mater | Харківський колегіум |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура |
Життєпис
Походив із сім’ї козацької старшини, яка отримала російське дворянство. У документах наявні кілька варіантів написання прізвища — Корташевський (власноручний підпис архітектора), Кардашевський, Карташевський. Освіту здобув, імовірно, у Харківському колегіумі. Був членом культурно-просвітницького гуртка О. Паліцина (1741; тепер Росія — 1816; тепер Україна) «Попівська академія» (кінець 18 ст. — 1810-і) на хуторі Попівка (тепер с. Залізняк Сумської області, Україна). Члени гуртка ініціювали заснування 1805 Імператорського Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). О. Паліцин, котрий сам проєктував у стилі класицизму церкви, садибні будинки, парки й паркові споруди, називав Карташевського своїм учнем. Перший підписаний Карташевським проєкт медико-хірургічної школи у м. Санкт-Петербурзі датовано 1790-ми. У 1797–1802 він очолював губернську креслярню Малоросійської губернії у м. Полтаві, з 1802 служив губернським архітектором у м. Чернігові. 1824–1830 — губернський архітектор у м. Полтаві. Мав чин колезького радника, нагороджений орденом. Останній підписаний ним проєкт датовано 1839.
Творчість
Разом із архітектором М. Амвросимовим розробив проєкти перепланування на засадах класицистичної регулярності губернських і повітових міст Малоросійської, Чернігівської, Полтавської губерній (Городні, Козельця, Конотопа, Кременчука, Кролевця, Лохвиці, Лубен, Миргорода, Ніжина, Новгорода-Сіверського, Остра, Полтави, Прилук, Ромен, Сосниці, Стародуба, Чернігова тощо), затверджені 1803 і 1805 й реалізовані різною мірою протягом першої половини 19 ст. Опрацював зразкові (типові) проєкти будівель губернських і повітових установ у Чернігівській і Полтавській губерніях: училищ, присутствених місць, богоугодних закладів (лікарень і притулків для убогих), поштових станцій, тюремних замків тощо. Керував переплануванням і забудовою центру м. Чернігова: за його проєктами збудовано комплекс споруд для мір і ваги в центрі Олександрівської площі, магістрат і торговельні ряди на Красній площі (усе не збережено); комплекс богоугодного закладу з 10 споруд (збережено частково, тепер областна лікарня); житлові будинки. Займався реконструкцією раніше зведених споруд, зокрема фортифікаційних і церковних: урятував від руйнування неякісно збудований Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському, підвівши під його підпружні арки колони з антаблементами й опорами. Працював у стилі високого класицизму, як і його сучасники та колеги М. Амвросимов і А. Меленський.
Серед витворів Карташевського:
- реконструкція з добудовою будинку магістрату в Ніжині 1798 — поч. 19 ст. (не збережено);
- будинок магістрату в Чернігові 1799 (не збережено);
- будинок магістрату і Міської думи у Кременчуці 1799–1803 (не збережено);
- завершення за власним проєктом розпочатого у 18 ст. будівництва грецької Всіхсвятської церкви у м. Ніжині 1800–1805;
- реконструкція будинку архієпископа у м. Чернігові й пристосування його для присутствених місць 1802–1806;
- реконструкція Київської брами Глухівської фортеці 1804;
- прибудова трьох капітальних тамбурів перед порталами Спасо-Преображенського собору в Чернігові 1818;
- дзвіниця П’ятницької церкви в Чернігові 1818–1820 (не збережено);
- реконструкція Спасо-Преображенського собору Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському 1821;
- комплекс Богоугодного закладу (лікарні) у м. Ромнах, тепер Сумської області 1822–1825 (разом з М. Амвросимовим);
- завершення за власним проєктом розпочатого наприкінці 18 ст. будівництва надбрамної дзвіниці Мгарського Спасо-Преображенського монастиря 1839–1844
Галерея
Твори Карташевського
|
Література
- Тимофієнко В. Карташевський Антон Іванович // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 174–175.
- Барабаш Н. Чернігівський зодчий Антон Іванович Карташевський // Сіверянський літопис. 2009. № 5. С. 52–57.
- Юрченко С. Архітектор Антон Карташевський — автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря // Сіверщина в історії України. 2019. Вип. 12. С. 74–77.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Карташевський, Антон Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Карташевський, Антон Іванович (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
