Київська брама Глухівської фортеці

Ки́ївська бра́ма Глу́хівської форте́ціпам’ятка архітектури національного значення, м. Глухів, Сумська обл., Україна.

Київська брама Глухівської фортеці.
Загальний вигляд з заходу
Київська брама Глухівської фортеці.
Вигляд зі сходу

Історична довідка

Київська фортечна брама впродовж 17–18 ст. була важливим елементом Глухівської фортеці, захищаючи головний в'їзд до міста з заходу, з Київського шляху. На поч. 18 ст. тут була дерев'яна надбрамна башта, потім — дерев'яна брама у земляному валу. Її реконструював після пожежі 1748 мінер Юхим Наумов: 1749 спорудив тут за проєктом військового інженера Д. Дебоскета (1703; тепер Франція — після 1761; тепер Росія) дерев'яну браму з кордегардіями (приміщеннями для варти) й мостом через рів.

Муровану з цегли, потиньковану й побілену фортечну браму з кордегардіями збудовано 1766–1769 під загальним наглядом арх. А. Квасова на місці розібраної однойменної дерев'яної брами.

1804 земляні вали фортеці обабіч брами було знесено і за проєктом архітектора А. Карташевського замість старих кордегардій прибудовано обабіч арки-проходи для пішоходів та великі прямокутні в плані кордегардії. Поява бічних прибудов зумовлена не стільки функціональними потребами, скільки конструктивними: прибудови погасили розпір циліндричного склепіння головної арки (прогоном 7,5 м).

Пам'ятка зазнала руйнувань у 1941–1943, реставрована 1957–1959 та 1992.

Характеристика

Мурована споруда розташована на західному краю історичного центру міста на пагорбі над заплавою р. Есмані і є архітектурним акцентом у забудові. Замикає з заходу перспективу головної міської вулиці — Києво-Московської (раніше Мостової, Старої). Відіграє важливу композиційну роль у панорамі історичного міста, що розкривається від р.Есмані. Брама стоїть посеред частково збереженої західної лінії укріплень Глухівської фортеці й надає історико-культурної осмисленості формам рельєфу, які (завдяки наявності цієї пам'ятки) сприймаються залишками старовинної фортифікації. Через арку брами здійснюється транспортне сполучення між лівобережною та правобережною частинами м. Глухова.

Прямокутна у плані споруда має симетричну тридільну композицію та фасадний принцип вирішення архітектурної форми. Головні фасади — західний і східний — рівноцінні й вирішені схожими архітектурними формами. Арковий проїзд фланковано спареними колонами римо-доричного ордера на високих п'єдесталах. Колони несуть повний розкріпований антаблемент із фризом, що має рельєфні тригліфи й гладенькі метопи. Вінчає композицію трикутний розкріпований фронтон із круглим вікном у тимпані. На кутах фронтонів збереглися п'єдестали, призначені для скульптур. Кордегардії значно нижчі, ніж центральний об'єм. Їх стіни членовано рустованими пілястрами, вікна облямовані лиштвою. Загальне стилістичне вирішення — у формах, перехідних від бароко до раннього класицизму.

Значення

Київська брама Глухівської фортеці є рідкісним уцілілим зразком оборонного зодчества 18 ст. Одна з основних пам’яток Національного заповідника «Глухів».

Додатково

  • Одночасно з мурованою Київською брамою на східному в'їзді до Глухівської фортеці спорудили муровану Московську браму в таких само архітектурних формах (не збереглася). У літературі поширені хибні датування стосовно Київської брами (1744) та найменування (Московська, Тріумфальна брама).
  • Київська брама Глухівської фортеці зображена на реверсі срібної пам’ятної монети «Глухів» номіналом 10 гривень, випущеної 2008 Національним банком України в серії «Гетьманські столиці України» до 300-річчя проголошення м. Глухова гетьманською столицею. Фактична вартість на поч. 2020 — 750 грн.

Література

  1. Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 222.
  2. Вечерський В. В., Бєлашов В. І. Глухів. Київ : Абрис, 2003. С. 38–40.
  3. Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 323–324.
  4. Вечерський В. В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.]. С. 208–209.
  5. Коваленко Ю. О. Глухівські фортифікаційні споруди // Сіверщина в історії України : в 13 вип. Київ; Глухів : Центр пам'яткознавства НАН України, 2013. Вип. 6. С. 42–49.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Київська брама Глухівської фортеці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Київська брама Глухівської фортеці (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.08.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶