Будинок магістрату і Міської думи у Кременчуці

Буди́нок магістра́ту і Місько́ї ду́ми у Кременчуці́ — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Полтавська область, Україна.

Фрагмет фасаду, поздовжній розріз і плани поверхів. Обмірні кресленики 1841
Фото 1930-х.
Головний фасад
План другого поверху
Загальний вигляд у комплексі з корпусами торгових рядів. Реконструкція В. Тимофієнка

Мурований будинок магістрату і Міської думи збудовано 1801–1803 в центрі міста в ансамблі Торгової площі за проектом 1799 архітектора А. Карташевського в стилі класицизму. Це була прямокутна в плані симетрична двоповерхова будівля. Над центральною частиною — масивна вежа, яку називали бельведером (нагорі був оглядовий майданчик). Головний і тильний фасади були тотожними з арковим наскрізним проходом у центрі. Перший поверх займали торговельні приміщення, оточені рустованою (див. Руст) аркадою. На другому поверсі містилися службові приміщення Міської думи й управи, словесного та сирітського судів, зал засідань, кімнати магістрату й кімната-сейф міської скарбниці. У триярусній вежі, увінчаній сферичною банею, розташовано службові приміщення. На фасаді вежі встановили міський годинник з курантами. Головний акцент поздовжніх фасадів — шестиколонні портики іонічного ордера, поставлені в центрі на аркади й увінчані трикутними фронтонами. Причілки будівлі були вирішені колонними лоджіями, також на аркадах, але без фронтонів.

Із 1865 у приміщеннях першого поверху розмістився громадський банк. 1893 відкрилася міська публічна бібліотека; від 1899 засідало Кременчуцьке відділення Імператорського російського технічного товариства.

1913 будинок зазнав ремонту й незначної перебудови. За радянської доби в будівлі спершу діяли різні установи, а з 1927 — Будинок Червоної армії. Під час окупації Кременчука 1941–1943 тут розташувалася німецька адміністрація. При відступі німецького війська 1943 будівлю висадили в повітря, пізніше руїни розібрали для спорудження в 1961 Будинку торгівлі.

Будинок магістрату і Міської думи в Кременчуці був однією з найвизначніших за архітектурними якостями адміністративних будівель України доби класицизму.

Література

  1. Лушакова А. Історіографія архітектури і містобудування Кременчука // Архітектурна спадщина України : в 5 вип. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1996. Вип. 3. Ч. 1. С. 155–169.
  2. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 207–208.
  3. Барабаш Н. Чернігівський зодчий Антон Іванович Карташевський // Сiверянський лiтопис. 2009. № 5. С. 52–57.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будинок магістрату і Міської думи у Кременчуці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будинок магістрату і Міської думи у Кременчуці (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶