Амман

Амма́н (араб. عمان‎ ʿAmmān) ― столиця й економічний центр Йорданії. Розташоване в північно-західній частині країни, на південних схилах гір Галаад, за 35 км на Північний Схід від Мертвого моря.

Амман (Амман)
Країна	Йорданія
Регіон країни	Близький Схід
Чисельність населення (тис.осіб)	4 007
Територія (кв.км.)	1680

Висота над рівнем моря — 700–1000 м. Територія — 1680 км², складається з 27 адміністративних районів. До складу Амману включено значні за площею передмістя (Сахаб, Аль-Джіза, Аль-Мувакаар та інші).

Історична довідка

Місто відоме з біблійних часів під назвою Рабат-Амон; було столицею держави амонітян ― народу, що за старозавітним переказом походив від Амона, нащадка Лота (звідси й назва). За часів царів Давида та Соломона Рабат-Амон був завойований Ізраїльським царством; потому Амонітянське царство захопили послідовно Ассирія, Вавилонське царство, Персія Давня, елліни.

У 3 ст. до н. е. еллінізований Цар Єгипту Птолемей ІІ Філадельф (див. Птолемеї) перейменував місто на Філадельфію. Далі воно стало частиною Набатейського царства до 106, коли Філадельфія увійшла до римського повіту Десятимістя. З перетворенням християнства на офіційну релігію Римської імперії (324-325), Філадельфія набула статусу єпископського міста.

Сучасну назву Амман дістало за часів Омеядського халіфату (7–8 ст.), коли знову досягло розквіту. 1356, за часів Мамлюкського султанату, Амман став центром вілаєту Балка, що охоплював східний берег р. Йордану; його цитадель виконувала оборонні функції. Однак у складі Оттоманської імперії місто поступово занепало. У 1887 тут оселилася громада черкесів, депортованих урядом царської Росії після Кавказької війни. Через Амман пролягла Хіджазька залізниця, що поєднала міста Дамаск і Медину — місце хаджу мусульман. Після створення Підмандатної Палестини, у 1921 Абдула І ібн Хусейн, засновник йорданської династії Гашимітів, зробив Амман столицею Емірату Трансйорданія. У 1930-х сюди переселилися араби з ін. частин емірату. Від 1946 Амман ― столиця Йорданського королівства.

Населення

Загальна кількість населення — 4 007 тис. осіб (2015, перепис; офіційні дані не враховують значну кількість біженців з Сирії, Іраку, Ємену). Густота ― 2 380 осіб/км².

Склад населення (2015, перепис) за національними групами: араби (98 %), черкеси та вірмени (обидві — 1 %); за релігійними групами: мусульмани-сунніти (95 %; в Аммані знаходяться найбільші мечеті Йорданії), християни (2,2 %); за статтю: чоловіки (54 %), жінки (46 %). Міське населення становить 97 %, сільське ― 3 % (2016, оцінка). За даними перепису, 48% населення Амману ― палестинські араби, сім’ї яких живуть у місті від 50 р. і більше. Населення зростає переважно внаслідок імміграції, а також завдяки високому рівню народжуваності.

Клімат

А. зазнає впливу середземноморських циклонів, тому клімат міста не такий спекотний, як у рівнинних районах Йорданії. Влітку температура може сягати +40 °C, однак літні температури загалом нижче, ніж у сусідніх районах країни. Осінь ― довга, суха, дощі випадають 1–2 рази на місяць. Весна ― коротка й тепла, погоду можуть змінювати хвилі гарячого повітря з Аравійської пустелі, коли температури підвищуються до 28–33 °C. Узимку денні температури від +12 °С до +15 °C, нічні до +1–+2°C. Кількість опадів (переважно від січня до березня) близько 250 мм на р.

Господарство

Основні галузі промисловості:

легка (зокрема, шкіряно-взуттєва, швейна);
харчова (борошномельна, олійно-жирова, овочеконсервна, виробництво дитячого харчування та ін.);
фармацевтична («Амман Фармасьютікалз», «Хікма», «Аль-Арабія») і парфумерно-косметична;
виготовлення будівельних матеріалів (цементу, цегли), тютюнових виробів.

У передмістях ― невеликі підприємства чорної металургії та металообробки, зокрема електрометалургійний комбінат в Аль-Муваккарі, трубопровідний завод у м. Сахабі.

В Аммані добре розвинена сфера послуг ― туристичних, торговельних, транспортних, медичних, фінансово-банківських, страхових. Амман ― важливий фінансовий центр. Тут розташовані штаб-квартири «Арабського банку», «Каїро Амман Банку», «Банку оф Джордан», «Сафва Ісламік Банку» тощо. Діє Амманська фондова біржа, у лістингу якої ― 237 компаній (на 2019). Амман щороку відвідує понад 1,4 млн туристів, переважно з арабських країн, а також зі США та Європи. В Амман понад 150 готелів різних категорій. Головними туристичними об’єктами є археологічні пам’ятки, музеї, мечеті, а також базар (т. з. сук); популярними є сучасні торгівельні центри «Мекка Мол», «Тадж Мол», «Сіті Мол».

Транспорт

За 40 км від центру Амману розташований найбільший аеропорт країни ― Міжнародний аеропорт імені королеви Алії. Одна з гол. транспорт. артерій — шосе Амман — Ер-Рамта з’єднує Йорданію й Сирію, шосе Амман ― Маан — Акаба веде до моря. Від Акабського шосе йде відгалуження на Ель-Мудаввара й далі до Саудівської Аравії. Розвинене автобус. сполучення (в Амман 3 автовокзали). Потяги Хіджазькою з-цею до 2016 курсували до м. Дара в Сирії (найбл. Станція ― у м. Аз-Зарка). Міськ. транспорт ― маршрутні автобуси й таксі.

Освіта, культура, архітектура

В Амман ― 20 університетів та коледжів. Університет Йорданії ― найбільший державний заклад вищої освіти в країні; серед інших значних університетів: Філадельфії, Аль-Зайтуна, Аль-Ісра, Музична академія. Заклади середньої освіти ― державні (бл. 400) та приватні (бл. 450) школи, у яких навчаються понад 150 тис. учнів.

2002 Амман обраний ЮНЕСКО столицею арабської культури. Від 1940-х у місті працює чимало митців, літераторів. Створено художню галерею Дарат-аль-Фунун. Багато музеїв: національний археологічний, народних традицій, художній, Королівський автомобільний, Хіджазької залізниці тощо. Є ботанічний сад Короля Хусейна (див. Хусейн бен Талал). В Аммані ― штаб-квартири медійних компаній, зокрема Йорданської державної телерадіокомпанії, «Аль-Ройа», «Аммон Ньюз», національної прес-спілки, редакції газет, видавництва.

Забудова міста щільна, у кілька ярусів. Окремі райони східної частини Амману позбавлені благоустрою та забудовані 2–4-поверховими будинками. У західній частині Амману більше широких вулиць та проспектів, зведені багатоповерхові офісні центри й банки, є парки, однак зовнішній вигляд міста в цілому типовий для Близького Сходу. 2005 почалося спорудження нового архітектурного ансамблю з багатоповерховими будівлями в районі Аль-Абдалі.

У центрі старого міста, на пагорбі Джабаль-ал-Кала, височить Цитадель ― фортифікаційна споруда, з руїнами споруд античної, візантійської та оттоманської епох. Тут збереглися рештки храму Геракла (2 ст. н. е.), візантійського собору та палацу епохи Омеядів. У підніжжі розташований римський амфітеатр ― один із найбільших у світі. Амфітеатр розрахований на 6 тис. глядачів, частково перебудований і відновлений. На його сцені проходять концерти класичної музики, у правому крилі облаштовано Йорданський музей народних традицій, у лівому ― Йорданський фольклорний музей. В місті зберігся також невеликий театр-одеон на 600 місць. Периферійні райони Амману зайняті малоповерховою забудовою, у східній частині сформувалися міські нетрі, де оселилися біженці з країн Близького Сходу.

Спорт

В Аммані функціонують футбольні клуби «Аль-Файсалі» (від 1932) та «Аль-Вехдат» (від 1956). У 2016 Амман (разом з містами Ірбід і Аз-Зарка) приймав чемпіонат світу з футболу серед дівчат до 17 р. У місті проходили 17-й чемпіонат Азії з легкої атлетики (2007), чемпіонат світу з легкоатлетичного кросу (2009) під егідою Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій. Популярне регбі (найвідоміший клуб ― «Амман Цитадель»), боротьба, функціонує скейтбординговий центр. Популярні кінні та верблюжі перегони, які щорічно організовують на міському іподромі. 2014 одну з вулиць Амман названо на честь Т. Шевченка.

Література

Khouri R. G. Amman: a Brief Guide to the Antiquities. Amman, 1988;
General Population and Housing Census 2015. Main Results. Amman, 2015;
Musa M. Amman: Gulf Capital, Identity, and Contemporary Megaprojects. Abingdon-on-Thames; New York, 2017;
Rollin S., Streetly J. Jordan. London, 2018.

Автор ВУЕ

Р. С. Молікевич

Покликання на цю статтю: Молікевич Р. С. Амман // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амман (дата звернення: 7.05.2024).