Антонович, Данило Сидорович
Антоно́вич, Дани́ло Си́дорович (справжнє прізвище — Будько; 22.12.1889, м. Білопілля, тепер Сумської обл., Україна — 08.11.1975, м. Харків, тепер Україна) — актор, педагог, народний артист СРСР (з 1954).
|
Антонович, Данило Сидорович | |
|---|---|
| Псевдоніми | Будько |
| Народження | 22.12.1889 |
| Місце народження | Білопілля |
| Смерть | 08.11.1975 |
| Місце смерті | Харків |
| Alma mater | Харківський театральний інститут |
| Напрями діяльності | театральне мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Трудового Червоного Прапора (1947), Знак пошани (1948), орден Леніна (1951) |
| Почесні звання | народний артист СРСР (1954) |
Життєпис і творчість
Закінчив 1919 Київський державний музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка (педагоги В. Сладкопєвцев і О. Загаров; одержав диплом № 1). Актор Першого театру Української Радянської Республіки ім. Т. Шевченка (1919), «Кийдрамте» (1920–1921; обидва — у м. Києві).
Упродовж 1923–1926 працював у м. Москві в Першому робітничому театрі, режисером якого був С. Ейзенштейн, згодом знімався в його фільмах.
Протягом 1922–1923 і від 1926 був актором театру «Березіль» (з 1935 — Харківський український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, тепер Харківський державний академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка). Від 1946 викладав у Харківському театральному інституті (тепер Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського), з 1957 — професор.
Серед його учнів — Л. Биков, Л. Тарабаринов (1928–2008), С. Чибісова та ін. Зіграв понад 200 ролей у театрі, з-поміж них — Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Гнат Голий («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Ярослав («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Швиденко («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Отелло («Отелло» В. Шекспіра), Креон («Цар Едіп» Софокла) тощо. Один із перших кіноакторів. Виконавець ролей у кіно: Робітник («Страйк»; 1924), Матрос («Броненосець „Потьомкін”»; 1925), Залізняк («Коліївщина», 1933), Прометей («Прометей», 1936), Стожар («Сім’я Стожарів»; 1938).
Автор «Записок актора» (1958) і спогадів про Л. Курбаса (1969).
Нагороди
Лауреат Державної премії (1948). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1947), «Знак пошани» (1948) і орденом Леніна (1951).
Праці
- Записки актора // Прапор. 1958. № 4. С. 84.
- Митець, громадянин // Лесь Курбас. Спогади сучасників / За ред. В. С. Василька. Київ : Мистецтво, 1969. 360 с.
Література
- Гайдай И. И. Даниил Исидорович Антонович — народный артист СССР. Киев : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1960. 43 с.
- Антонович–Будько (Будько) Данило Сидорович // Сумщина в іменах / Гол. ред. В. Б. Звагельський. 2-ге вид., перероб. та допов. Суми : АС-Медіа ; Сумський державний університет, 2004. С. 13.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Антонович, Данило Сидорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антонович, Данило Сидорович (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
