Арабська філософія

Арáбська філосóфія (мусульманська філософія, ісламська філософія) — сукупність філософських концепцій, які склалися під домінацією авторитету Корану в епоху Середньовіччя на ісламському Сході та були викладені переважно арабською мовою.

Періодизація

Розвиток арабської філософії поділяється на періоди:

  • класичний (8‒13 ст.),
  • посткласичний (13–18 ст.),
  • модерний (19 — поч. 20 ст.),
  • сучасний (друга пол. 20 ст. і до наших часів).

Характеристика

Арабська філософія поділяється на декілька напрямів. Серед них насамперед фальсафа (від грец. «філософія») — арабомовний перипатетизм (див. Перипатетики) і неоплатонізм. Представники напряму спиралися на філософський спадок античності й еллінізму, ставали його продовжувачами, інтерпретаторами та коментаторами, а також окреслювали нове коло філософських проблем.

Хронологічно фальсафі передував калам — напрям, незалежний від досвіду європейського розумування. Представники каламу зосереджували увагу на першоджерелах ісламського віровчення, потрактовуючи їх у раціоналістичній парадигмі.

Із каламу виділилися мутазиліти (букв. — ті, хто відійшли), які розробили своєрідні погляди на проблему атрибутів Бога, виникнення Корану, свободи волі та ін., виклавши ці принципи у шести «стовпах віри». Вирізняючись з-поміж представників каламу радикальним раціоналізмом, мутазиліти алегорично витлумачували чи взагалі заперечували окремі положення доктринального ісламу, які, на їхню думку, суперечили здоровому глузду. Основні школи «прихильників єдинобожжя та справедливості» (самоназва мутазилітів) діяли у містах Багдаді та Басрі, проіснували там до кін. 10 ст.

Значущим явищем став суфізм, із притаманним йому превалюванням філософської рефлексії над проблемою стосунків «людина — Бог». Розвиток суфізму став джерелом ісламського містицизму. Тарикат (від араб. — шлях) у суфізмі — система поступового наближення людини до Божественного світу та осягнення Істини, розкриття її емотивно-вольових і раціональних потенцій.

Важливе місце в арабській філософії посів батинізм (від батинійя — шукачі потаємних смислів) — напрям ісламської філософської думки, який існував з 8 ст. у рамках кількох течій шиїзму (ісмаїлізму, алавізму-нусайризму, даразизму та ін.).

Філософ і логік Ас-Сухраварді започаткував ішракізм (від ішрак — просвітлення), який синкретизував фундаментальні принципи суфізму, гностицизму та давньоіранського містицизму (зокрема, ангелологічну та іллюмінативістську символіку), створив розлоге онтологічне та космологічне вчення.

Як окремий напрям філософської думки також виділяють традиціоналізм. Представники напряму виконували апологетичні завдання, спираючись винятково на тексти Корану і Суни; дискутували з ін. напрямами в питаннях метафізики, гносеології, логіки, етики тощо.

Сучасна арабська філософія зосереджена передусім на осмисленні модернізму та постмодернізму, можливостей їхнього синтезу з традиційними культурами Сходу.

Значення

Арабська філософія сформувала власні традиції розумування, стала органічною частиною арабо-мусульманської культури і унікальним явищем в історії світової філософської думки. Спадшина середньовічної арабської філософії помітно вплинула на розвиток філософської й наукової думки в Європі.

Література

  1. Montgomery W. W. Islamic Philosophy and Theology: An Extended Survey. Edinburgh : Edinburgh University Press, 1985. 175 р.
  2. Corbin H. History of Islamic Philosophy / L. Sherrard (trans). URL: http://www.fatuma.net/text/Corbin_-_The_History_of_Islamic_Philosophy.pdf
  3. Средневековая арабская философия: проблемы и решения. Москва : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1998. 530 с.
  4. Fakhry M. A History of Islamic Philosophy. New York; Chichester : Columbia University Press, 2004. 472 р.
  5. Лимэн О. Введение в классическую исламскую философию / Пер. с англ. Москва : Весь мир, 2007. 277 с.
  6. Якубович М. Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/view/6204
  7. The Oxford Handbook of Islamic Philosophy / Ed. by Kh. El-Rouayheb, S. Schmidtke. Oxford ; New York : Oxford University Press, 2016. 720 р.

Автор ВУЕ

М. М. Якубович


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Якубович М. М. Арабська філософія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арабська філософія (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.06.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶