Армініанство
Армініáнство ― течія у протестантському (див. Протестантизм) богослов’ї, що утверджує вирішальну роль свободи волі у справі спасіння.
Історична довідка
Розвинулося на поч. 17 ст. як реакція на крайнощі кальвінізму. Термін походить від імені богослова Якоба Армінія (1560–1609; Нідерланди), який полемізував з ученням кальвіністів про порятунок душі, відкидав догмат про приречення, вважав, що людська природа навіть після гріхопадіння зберегла здатність творити добро. Особливого резонансу набула його праця «Оголошення думок» (1608). Якщо кальвінізм акцентував верховну владу Бога, то Арміній — відповідальність людини.
Базові ідеї
Результатом богословської полеміки стала петиція під назвою «Ремонстрація», направлена церковній владі після смерті Я. Армінія його послідовниками. У документі викладено основи вчення армініан у п’яти «статтях».
1. Часткова гріховність: людина зіпсована гріхом, але не такою мірою, щоб не мати можливості зробити самостійний вибір і навернутися до Бога. Людина має право обрати спасіння чи відкинути його без будь-якого впливу з боку Бога.
2. Умовне передвизначення: Бог обрав, кого врятувати, заздалегідь знаючи, хто увірує. Він обирає тих, хто повірить.
3. Всезагальна спокута: Ісус Христос помер заради всього людства, навіть за тих, хто не був обраний і не повірив. Тому й така людина може отримати спасіння через віру в Нього.
4. Благодать, якій можна опиратися: Божий заклик до спасіння людина здатна відкинути. Ми можемо протистояти спасінню, якщо забажаємо.
5. Умовне спасіння: християни можуть втратити спасіння, якщо вестимуть гріховне життя або відвернуться від Господа. Відтак спасіння залежить і від самої людини.
Відтоді послідовники Армінія відомі як ремонстранти.
Значення
Вчення було засуджено реформатським синодом у м. Дордрехті (тепер Нідерланди); армініан було піддано гонінням. Офіційне визнання армініанська деномінація отримала лише в 1795.
Ідеї армініанства вплинули на баптизм, методизм, рівайвелізм та низку пізніших напрямів.
Натепер збереглося переважно у Нідерландах, де діє національна армініанська церква «Братство ремонстрантів» («Remonstrantse Broederschap»).
Джерела
- Арминий Я. Избранные сочинения Якоба Арминия. О предопределении, свободе воли и сущности Бога / Под ред. Д. Вагнера;
пер. с англ. А. Золотарева. Ровно : ПП ДМ, 2014. 402 с.
Література
- Bangs С. Arminius: а Study in the Dutch Reformation. Eugene : Wipf and Stock, 1998. 388 рр.
- Решетніков Ю. Кальвінізм та армініанство у віровченні євангельських християн-баптистів // Українське релігієзнавство. 2000. № 15. С. 23–30.
- Picirilli R. E. Calvinism, Arminianism, and the Theology of salvation. Nashville, Tenn. : Randall House Publications, 2002. 245 рp.
- Панич О. І. Євангельський протестантизм в Україні: виміри дослідження // Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2016. № 2 (6). С. 35–39.
- Knox J. Jacobus Arminius Stands His Ground: a Declaration аgainst High Calvinism. Eugene : Wipf and Stock, 2018. 120 рр.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мельник Л. М. Армініанство // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Армініанство (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
